ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" травня 2009 р. Справа № 60/57-09
вх. № 2381/4-60
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Кисильова К.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Бартош Р.Г. - посвідчення № 198 від 29.09.2008 р. позивача - Меркулова Л.П. за довіреністю № 01-2-613 від 08.01.2009 р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Прокурора Красноградського району Харківської області, м. Красноград в інтересах держави. в особі Красноградської міської ради Харківської області, м. Красноград
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Красноград
про стягнення 4442,63 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Красноградського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Красноградської міської ради Харківської області (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення збитків завданих внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою у розмірі 4442,63 грн. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що під час перевірки державним інспектором Зміївського міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель в Харківській області було встановлено, що відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 0,0049 га, де знаходиться будівля грального закладу " МАХІМА", по вул. Полтавській, 91/б в м. Краснограді, що збудована на місці кіоску, придбаного ним за договором купівлі-продажу від 09.03.2006 року, чим порушує вимоги статтей 125, 126 Земельного кодексу України та спричиняє збитки, у вигляді неотримання прибутку (втрачена вигода).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, та призначено її розгляд на 22 квітня 2009 року о 11:00 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2009 року розгляд справи № 60/57-09 був відкладений на 19 травня 2009 року о 12:20.
Прокурор у судовому засіданні призначеному на 19 травня 2009 року позовні вимоги підтримав повністю. Окрім того, прокурор 12.05.2009р. надав через канцелярію суду за супровідним листом (вих. №03-50 від 30.04.2009р.) документи на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 22 квітня 2009 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги заявлені прокурором. Представник позивача 19 травня 2009 р. за супровідним листом (вх. №14207) надав копію довіреності від 08.01.2009 р.; копію листа вих. №03-50; копію листа вих. №17-22/160 від 15.05.2009 р.; копію листа вих. №1724/13/29-02 від 15.05.2009 р. та копію листа МДПІ від 02.04.2009р. №1723/10/29-022.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, але 12.05.2009 р. через канцелярію суду надійшла заява (вх. №1457), в якій відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає повністю та просить суд розглядати справу № 60/57-09 без його участі.
Надані прокурором та сторонами документи були досліджені судом та залучені до матеріалів справи.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
07 грудня 2006 року інспектором Зміївського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було проведено перевірку, у ході якої виявлене, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 самовільно займає земельну ділянку площею 0,0049 га, де знаходиться будівля грального закладу "МАХІМА", по вул. Полтавській, 91/б в м. Краснограді, що збудована на місці кіоску, придбаного ним за договором купівлі-продажу від 09.03.2006 року, про що складно протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
За результатами проведеної перевірки було складено постанову від 12.12.2006 р. № 42, якою на відповідача було накладено адміністративний штраф.
07 грудня 2006 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, за результатами перевірки, був виданий припис, яким відповідача зобов’язано усунути порушення земельного законодавства та в термін 29 днів виготовити правоустановлюючи документи на земельну ділянку.
Однак, відповідачем не було оформлено правоустановлюючи документи на вищезазначену земельну ділянку.
У відповідності до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об"єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.
У відповідності до ч.1 ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Суб’єкти, котрі сплачують земельний податок визначені ч. 2 ст. 2 Закону України „Про плату за землю”. Ними є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції. Суб’єкти, котрі сплачують плату за землю у вигляді орендної плати визначені ч. 4 ст. 2 Закону України „Про плату за землю”, це –орендарі земельних ділянок.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
З наведених правових норм випливає, що кожний користувач землі в Україні зобов’язаний сплачувати плату за користування землею. При цьому, в разі якщо користування здійснюється на умовах оренди –плата справляється у вигляді орендної плати, в усіх інших випадках користування державною землею (а також, стосовно власників землі, власною –землею) –плата справляється у вигляді податку на землю.
Такий висновок суду узгоджується з позицією ВАСУ, висловленою в абз. 2 п.3 Роз’яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування” від 27.06.2001 р. N02-5/743 та позицією ВГСУ висловленою в п.2 Оглядового листа від 16.11.2001 р. N 01-8/1228, де зокрема зазначається, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 15 Закону України "Про плату за землю"). У разі переходу прав на будівлю або споруду плата за землю справляється з дня виникнення права власності або права користування будівлями або спорудами.
Суд також зазначає, що відсутність у особи, котра здійснює фактичне користування землею передбачених ст. 126 Земельного кодексу України документів свідчить не про те, що така особа не є користувачем землі, а про те, що ця особа здійснює користування землею незаконно.
З урахуванням викладеного з обставин справи суд вбачає, що відповідач здійснює використання зазначеної у позові земельної ділянки без наявності необхідних, передбачених законодавством, документів. Факт використання підтверджується наявними у справі доказами.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Так, прокурор обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що, якщо відповідач використовував вищезазначену земельну ділянку відповідно до вимог діючого законодавства до бюджету мало б надійти за 2007-2008 р.р. за користування земельною ділянкою грошові кошти в сумі 4442,63 грн., відповідно до здійсненого розрахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимоги прокурора обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 125, 126, 206 Земельного кодексу України, Закону України „Про плату за землю”, Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету (розрахунковий рахунок 33217813700301 УДК у Красноградському районі, МФО 851011 банк ГУДКУ в Харківській області, код одержувача 24134389, код платежу 13050300) збитків в сумі 4442,63 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 21 травня 2009 року.
Суддя Чистякова І.О.
справа № 60/57-09