Судове рішення #4969576
Справа 22-ц-1530/2009 року Головуючий 1-ї інст

 

 

Справа   22-ц-1530/2009 року                                                                  Головуючий 1-ї інст. - Нестайко Ю.В.

Категорія: про відшкодування шкоди                 Суддя-доповідач - Солодков А.А.

 

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    12 травня 2009 року      судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        Головуючого          -    судді  Солодкова А.А.,

        суддів колегії          -    Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Великобурлуцького  районного суду Харківської області від 12 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

 

в с т а н о в и л а :

 

    В жовтні 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який згодом уточнила та остаточно просила стягнути на свою користь з ОСОБА_1 8452 гривні 50 копійок у рахунок відшкодування  майнової шкоди, 10000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, всього на загальну суму 18452 гривні 50 копійок.

    В обґрунтування позовних вимог позивачка та її представник ОСОБА_4 посилалися на те, що вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 24 червня 2005 року відповідача визнано винним у скоєнні ДТП, внаслідок якого син позивачки ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, став інвалідом першої групи, визнаний недієздатним та потребує сторонньої опіки. Позивачка втратила сина як соціально повноцінну особу, доглядає його з моменту скоєння ДТП перенесла та продовжує переносити моральні страждання. Під час ДТП також отримав ушкодження належний позивачці автомобіль на ремонт якого витрачено 8452 гривні 50 копійок.

 Відповідач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2, проти позову заперечували, з тих підстав, у скоєнні ДТП винний не тільки ОСОБА_1. але й ОСОБА_5. Окрім того відповідач надавав кошти на лікування родині ОСОБА_3, та під час виконання заочного рішення виконавчою службою Вовчанського відділу ДВС на користь позивачки було стягнуто грошові кошти. Визнали вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 1700 гривень.

    Рішенням Великобурлуцького  районного суду Харківської області від 12 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції  норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріали справи, що вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 24 червня 2005 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за ч. 2 ст.286 КК України. Даним вироком встановлено, що 26 січня 2003 року ОСОБА_1. рухаючись, на автомобілі «ВАЗ-2121» державний номер НОМЕР_1, з причепом державний номерНОМЕР_2 по дорозі «Приколотне-Куренькі» порушив вимоги п.п.1.5, 16.12, 16.14 ПДР  України, в результаті чого сталося зіткнення з авто «ВАЗ-2105», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6, в наслідок чого останній отримав відкриту черепно-мозкову травму з вдавленим переломом правої тіменної кістки, крововилив під оболонку головного мозку важкого ступеня з контузією правої тім'яної долі, лівої лобної та височної долі, які за ступенем тяжкості відносяться до важких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.  Порушення ОСОБА_1. ПДР  України знаходиться у причинному зв'язку із наслідками, що настали.

В результаті отриманої черепно-мозкової травми син позивачки тривалий час знаходився на лікуванні,  визнаний інвалідом першої групи безстроково, як такий, що страждає слабоумством.

Внаслідок ДТП авто, належне  позивачці, яким керував її син  ОСОБА_6, зазнало механічних ушкоджень, вартість відновлювального ремонту згідно висновку автотоварознавчої  експертизи від 03.10.2003 року №5467 становить  10139 гривень.

Згідно рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 24 червня 2005 року та рішення Виконавчого комітету Великобурлуцького району Харківської області Вільхуватської сільської ради ОСОБА_5 в результаті отриманої в ДТП травми та психічної хвороби, яка розвинулася на фоні травми, визнано недієздатним, його мати ОСОБА_3, визнана його опікуном.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що за змістом статей 440, 450 ЦК України (1963 року) відповідач, як особа, винна у заподіянні майнової шкоди джерелом підвищеної небезпеки, зобов'язаний її відшкодувати у повному обсязі. У суді першої інстанції надано докази понесених позивачкою витрат на підтвердження стягнутої суми майнової шкоди.

Окрім того в результаті винних дій ОСОБА_1 позивачка перенесла та продовжує переносити моральні страждання, пов'язані зі втратою сина, як соціально повноцінної особи. На підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України  (2004 року) та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” суд першої інстанції, з урахуванням  засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи глибину душевних страждань позивачки, ступень вини відповідача та інші обставин, що мають істотне значення, мотивовано визначив 10 000 гривень, як суму необхідну для відшкодування понесеної моральної шкоди.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись вказаними нормами та ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

 

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

    Рішення Великобурлуцького  районного суду Харківської області від 12 грудня 2008 року залишити без змін.

    Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

                  

Головуючий суддя :

 

                    Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація