ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/263

15.05.09

За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»

До                               Державного підприємства «Вугілля України»

Про                              стягнення 8353,20 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Замкова І.А., довіреність № 10/12954-505 від 09.12.2008р.

від відповідача          Гаваза О.С., довіреність № 07-04/13-Д від 07.04.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі –відповідач) про стягнення 8353,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 03-ЕН/08 від 18.07.2007 року та додатки до нього № 10/08-П-2 від 08.10.2008р.

Ухвалою суду від 02.04.2009 порушено провадження у справі № 1/263 та призначено розгляд на 15.05.2009р.

15.05.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, та просив суд залучити до участі у справі третю особу, а також вірно перерахувати плату за користування вагонами.

Провівши розрахунки у судовому засіданні сторони дійшли згоди щодо вірності нарахування плати за користування вагонами.

Щодо клопотання про залучення третьої особи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки договір було укладено саме з відповідачем.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 03-ЕН/08 від 18.07.2007 року та додаток до нього № 10/08-П-2 від 08.10.2008р., за умовами якого постачальник (відповідач) зобов’язався постачати на адресу позивача вугільну продукцію з граничними показниками, обумовленими умовами договору та додатку до нього.

02.10.08 року на виконання додатку № 10/08-П-2 від 08.10.2008р. до договору на адресу позивача вантажовідправниками ДП «Сніжневуглезбут», ГЗФ «Краснолучська»за залізничними накладними № 50829929, 50826765, 50826766 з наданням посвідчень якості № 695 від 30.09.2008 року поставлено вугілля.

Якість вугілля повинна була відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені договором, проте якість поставленого вугілля не відповідала вимогам зазначеним у посвідченнях якості, про що свідчить акти відбору проб № 3601 від 03.10.2008 року.

Дані акти було підписано повноважним представником відповідача, що діяв на підставі довіреності відповідача № 1155 від 24.06.2008 року.

Позивачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані вагони з вугіллям неналежної якості, про що були повідомлені відповідач та вантажовідправник телеграмами , копії яких наявні в матеріалах справи.

03.10.2008 року в присутності представника відповідача, що діяв на підставі довіреності було проведено спільне опробування вугілля, про що складено акт спільного відбору та приймання вугілля за фактичною якістю.

Зазначене спільне опробування підтвердило незадовільну якість вугілля, яке прийнято ТЕС за показниками спільного випробування на підставі п.п. 4.11, 4.12 договору.

02.10.2008р. року на виконання додатку № 10/08-П-2 від 08.10.2008р. до договору на адресу позивача вантажовідправником ДП «Сніжневуглезбут», ГЗФ «Краснолучська» залізничними накладними № 50829932, 20826767 з наданням посвідчень якості № 699 від 30.09.2008 року  поставлено вугілля.

Якість вугілля повинна була відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені договором, проте якість поставленого вугілля не відповідала вимогам зазначеним у посвідченнях якості, про що свідчить акт відбору проб № 3602 від 03.10.2008 року.

Дані акти було підписано повноважним представником відповідача, що діяв на підставі довіреності відповідача № 1155 від 24.06.2008 року.

Позивачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані вагони з вугіллям неналежної якості, про що були повідомлені відповідач та вантажовідправник телеграмами , копії яких наявні в матеріалах справи.

02.10.08 року на виконання додатку № 10/08-П-2 від 08.10.2008р. до договору на адресу позивача вантажовідправником ДП «Сніжневуглезбут», ГЗФ «Краснолучська»за залізничною накладною № 50829938 з наданням посвідчення якості № 700 від 30.09.2008 року поставлено вугілля.

Якість вугілля повинна була відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені договором, проте якість поставленого вугілля не відповідала вимогам зазначеним у посвідченнях якості, про що свідчить акти відбору проб №№ 3600 від 03.10.2008 року.

Даний акт було підписано повноважним представником відповідача, що діяв на підставі довіреності відповідача № 1155 від 24.06.2008 року.

Позивачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані вагони з вугіллям неналежної якості, про що були повідомлені відповідач та вантажовідправник телеграмами , копії яких наявні в матеріалах справи.

04.10.2008 року  вантажовідправник надіслав лист № 700 від 04.10.2008р. в якому погодився на прийняття вугілля за визначеними показниками ТЕС.

Загальний розмір збитків позивача у вигляді додаткових витрат по платі за користування вагонами складає 6606,00 грн.

У липні 2008 року на виконання додатків № 07/08-П-1 від 02.07.08р., № 07/08-П-2 від 02.07.2008р., № 07/08-П-4 від 15.07.2008р. до договору на адресу позивача вантажовідправником ДП «Сніжневуглезбут»поставлено вугілля, що підтверджується актами звірки по кількості і якості, копії яких наявні в матеріалах справи, підписаними сторонами договору.

У порушення вимог договору  відповідач поставив позивачу вугілля з масою, яка фактично не відповідає вантажопідйомності вагонів, розбіжність між фактично отриманим вугіллям і вантажопідйомністю вагонів складає 32,707 т, що підтверджується актами звірки по кількості і якості, підписаними сторонами.

Пункт 5.4 договору встановлює, що вартість перевезення вугілля залізницею оплачує постачальник, а покупець, разом з оплатою вартості вугілля, зобов’язується відшкодувати постачальнику фактичні затрати по оплаті вартості перевезення вугілля.

Враховуючи обов’язок позивача відшкодувати відповідачу фактичну провізну плату, і неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань по відвантаженню вугілля в залізничних вагонах згідно їх вантажопідйомності, позивач зазнав збитків у вигляді додаткових витрат по сплаті відповідачу зайво нарахованої провізної плати в сумі 1346,40 грн.

У липні 2008 року на виконання додатків № 07/08-П від 26.06.08р. до договору на адресу позивача вантажовідправником ДП «Ровенькиантрацит»поставлено вугілля, що підтверджується актами звірки по кількості і якості, копії яких наявні в матеріалах справи, підписаними сторонами договору.

У порушення вимог договору  відповідач поставив позивачу вугілля з масою, яка фактично не відповідає вантажопідйомності вагонів, розбіжність між фактично отриманим вугіллям і вантажопідйомністю вагонів складає 31,747 т, що підтверджується актами звірки по кількості і якості, підписаними сторонами.

Пункт 5.4 договору встановлює, що вартість перевезення вугілля залізницею оплачує постачальник, а покупець, разом з оплатою вартості вугілля, зобов’язується відшкодувати постачальнику фактичні затрати по оплаті вартості перевезення вугілля.

Враховуючи обов’язок позивача відшкодувати відповідачу фактичну провізну плату, і неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань по відвантаженню вугілля в залізничних вагонах згідно їх вантажопідйомності, позивач зазнав збитків у вигляді додаткових витрат по сплаті відповідачу зайво нарахованої провізної плати в сумі 400,80 грн.

Відповідно до п.6.4 договору за постачання неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування усіх збитків покупця, пов’язаних з поставкою такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, пере адресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін..).

Пунктом 6.5 договору визначено, що у разі надходження вагонів з вугіллям вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, постачальник повністю відшкодовує всі збитки покупця, пов’язані з оплатою за перевезення недовантаженого вугілля.

Відповідачу були направлені претензії № 12391/24 від 31.12.2008р. на суму 6606,00 грн., № 8649/24 від 09.09.08р. на суму 1346,40 грн., № 8648/24 від 09.09.08р. на суму 400,80 грн. про відшкодування понесених збитків, які були залишені без відповіді та задоволення.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 8353,20 грн. збитків завданих внаслідок поставки вугілля з порушенням умов договору.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929, р/р 260093016513 в АК Промінвестбанк м.Київ, МФО 300012, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»(69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна 2,  код ЄДРПОУ 00130872, рахунок № 26002301000076 у ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 8353 (вісім тисяч триста п’ятдесят три)грн. 20 коп. - збитків;  102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 25.05.2009р.)