КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„24” червня 2008 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого - судді Баса О.Г.,
суддів: Карпусь С.А.,
Кізюн О.Ю.,
при секретарі: Гартрамф Г.В.
з участю сторін, розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1053 за апеляційними скаргами ОСОБА_1, прокурора Хмельницької області і Державного казначейства України на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
В лютому 2005 року ОСОБА_1, звертаючись до суду із зазначеним позовом вказував, що згідно виправдувального вироку від 12 грудня 2003 року, у нього виникло право на відшкодування шкоди на підставі Закону України „Про відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди”. В обґрунтування заявлених вимог вказував, що вартість вилучених під час обшуку та затримання і втрачених речей становить 2000 грн., витрати понесені ним для відновлення порушеного права становлять 5000 грн. Розмір моральної шкоди визначено в 1 000 000 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 04 грудня 2007 року прийнята відмова ОСОБА_1. від позову до управління міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області про відшкодування матеріальної шкоди. Провадження у справі у цій частині
__________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції - Болотов Є.В. Справа № 22ц- 1053
Доповідач - Бас О.Г. Категорія № 33
закрито.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24 березня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Ухвалено відшкодувати моральну шкоду в розмірі 18373 грн. 81 коп., завдану ОСОБА_1, за рахунок коштів державного бюджету.
Зобов'язано Державне казначейство України здійснити відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 18373 грн. 81 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставиться питання про зміну рішення суду та призначення відшкодування моральної шкоди у розмірі 20360 грн., через неправильність визначення судом строку, за який слід призначити моральне відшкодування, та не застосування норм Конституції та ЦК України.
Державне казначейство України в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині стягнення з державного бюджету шкоди в сумі 18373 грн. 81 коп. та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що у період перебування під слідством, ОСОБА_1 не було заподіяно моральної шкоди, тому його вимоги є необґрунтованими. Крім того, на його думку, місцевим судом не вірно обраховано строк перебування позивача під слідством і судом.
В апеляційній скарзі прокурор Хмельницької області просить змінити рішення суду в частині визначення розміру мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру моральної шкоди. В обґрунтування цих вимог вказує на те, що визначення розміру моральної шкоди із врахуванням мінімальної заробітної плати на 2008 рік є невірним і слід було виходити із мінімальної заробітної плати на час звернення до суду, оскільки зволікання розгляду справи відбулося з вини позивача.
Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 15 березня 2001 року відносно ОСОБА_1. порушена кримінальна справа за ст. 189-1, ч. 1 ст. 189-4, ч.3 ст.206 КК України. Постановою від 11 липня 2001 року йому пред'явлено обвинувачення за ст. 188, 189-1, ч. 1 ст. 189-4, ч.3 ст.206 КК України. 10 вересня 2002 року дії передбачені ст. 188, ч. 1 ст. 189-4, КК України 1960 року перекваліфіковано на ч.2 ст.345 та ч2 ст.342 КК України 2001 року. Кримінальна справа за ст. 189-1 закрита. 28 березня 2003 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч.3 ст.206 КК України 1960 року та за ч.2 ст.345, ч.2 ст.342 КК України 2001 року. Вироком Хмельницького міського суду від 12 грудня 2003 року, залишеним без змін в апеляційному порядку 01 липня 2004 року, ОСОБА_1. виправдано.
Відповідно до ст. 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом. Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" установлює випадки, умови та порядок відшкодування шкоди.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що на підставі статей 1 та 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, яку слід визначити виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред'явлення обвинувачення до набрання виправдувальним вироком законної сили. Такий висновок суду грунтується на належним чином досліджених судом доказах, відповідає вимогам Закону.
Згідно з п. 1 ст. 1, п. 5 ст. 3 Закону "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 13 цього Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Згідно із частинами 5 і 6 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Тому доводи апеляційної скарги Державного казначейства України про те, що позивачу не було заподіяно моральної шкоди не ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та не відповідають вимогам Закону. Розмір моральної шкоди судом вірно визначено на підставі частин 2, 3 ст. 13 Закону з урахуванням обставин справи виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Згідно з положенням п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Тому доводи апеляційної скарги прокурора про визначення розміру моральної шкоди, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановлений на час початку розгляду справи, є безпідставним.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. про неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними, не грунтуться на вимогах Закону, не містять посилання на докази і інші доводи апеляційних скарг.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що рішення місцевого суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні. Тому, колегія суддів в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не знаходить підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, прокурора Хмельницької області, Державного казначейства України відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:/підпис/
Судді: /підписи/
Копія вірна
Суддя апеляційного суду Бас О.Г.