21.12.10 , ОСОБА_1
Апеляційний суд Херсонської області
м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
Справа №11-а/1592/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ч.2 ст.286 КК України
Доповідач Ришкова Н.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця «21» дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого – Ришкової Н.М.,
суддів: Буженко Н.В., Жили І.Е.,
за участю прокурора – Боровського О.В.,
засудженого: ОСОБА_2,
та його захисника адвоката ОСОБА_3,
потерпілої ОСОБА_4,
та її представника адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілої, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_7 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від «23» листопада 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: 22.05.2002 р. Скадовським районним судом Херсонської області за ч.3 ст. 101 КК України (в ред. 1960 р.) до 7 років позбавлення волі, 29.07.2006 звільнено умовно-достроково на 2 роки 1 місяць 2 дні;
визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Строк відбування покарання рахується з 23 листопада 2009 року.
Міра запобіжного заходу з підписки про невиїзд змінена на тримання під вартою.
Вирішено питання про речові докази.
ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 22 березня 2009 року приблизно о 06:00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Гопри-Скадовськ в напрямку м. Скадовська Херсонської області зі швидкістю приблизно 94-104 км/год, яка перевищує встановлену швидкість руху поза населеними пунктами, в порушення п.п. 1.5, 2.3. б), 2.9. б); 10.1, 12.6.Т) Правил дорожнього руху України ироявив неуважність, відволікся від стеження за дорожньою обстановкою та керування транспортним засобом, виїхав на праве узбіччя дороги, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.
В апеляціях:
-потерпіла ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 в її інтересах, вказують на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості, оскільки а суд не в повній мірі врахував дані, що характеризують засудженого з негативної сторони, а саме: вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, не відшкодування шкоди, перебування на обліку у нарколога у зв’язку з вживанням опіатів попередньою судимість. Адвокат ОСОБА_6 не оспорює правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_7 і доведенність його вини у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.286 КК України , потерпіла ОСОБА_8вважає, що ОСОБА_7 скоїв навмисне вбивство її доньки . І потерпіла, і її представник просять вирок скасувати, постановити новий, яким призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки;
-адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_7 не оспорюючи правильність кваліфікації дій і доведеності вини засудженого, вказують на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його суворості, оскільки злочин вчинений засудженим з необережності, є його позитивна характеристика за місцем проживання, він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні знаходиться неповнолітня дитина та мати інвалід І групи, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілій у розмірі 4400 грн, а тому, на їх думку, є можливим призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, або звільнити від покарання з випробуванням. Крім того, вважають, що в своєму вироку суд невірно вказав на таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання в бік пом’якшення та, застосувавши ст.66, 69, 75 КК України, звільнити засудженого від покарання з іспитовим строком.
В запереченнях адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_7 вказує, що доводи, викладені в апеляції адвоката ОСОБА_5С, представника потерпілої, є необгрунтованими і просить цю апеляцію залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, а апеляції потерпілої та її представника просили залишити без задоволення, потерпілу ОСОБА_8 JI.O. та її представника адвоката ОСОБА_6, які підтримали свої апеляції та просили залишити без задоволення апеляції засудженого та його захисника, засудженого, який в останньому слові просив звільнити його від відбування покарання з випробуванням, думку прокурора, який просив залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи апеляцій та заперечень на апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного злочину за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджені доказами, яким суд дав належну оцінку.
Злочинні дії засудженого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.286 КК України.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого злочину, пояснив, що 21.03.2009 року ввечері, зтоваришем ОСОБА_9, потерпілою ОСОБА_8, з якою незважаючи на те, що одружений, знаходився в близьких стосунках, та її подругою ОСОБА_10, напередодні трагічної події ввечері відпочивали в барі м.Складовська, після чого пішли на квартиру ОСОБА_10, де всі перебували приблизно до 4 годин ранку. Після цього ОСОБА_9 відвіз ОСОБА_8 за її проханням додому в с.Ново миколаївка, а він вирішив піти додому, де взяв свою автомашину Фіат-Уно та поїхав за за ОСОБА_8 в с. Ново миколаївку, яка обіцяла чекати його на домовленому місці в с. Ново миколаївка ОСОБА_8 не знайшов, натомість, у нього виник конфлікт з місцевими жителями, тому вирішив повернутися до м. Складовська. Коли їхав по трасі , можливо заснув за кермом , тому що не спав всю ніч, та вчинив наїзд на пішохода. Тільки після ДТП у потерпілій впізнав ОСОБА_8, яка в цей час пішки поверталася в м.Скадовськ. На трасі її не помітив. Відразу ж звернувся за допомогою та залишався на місці події до приїзду міліції .
Показання підсудного знаишли підтвердження як в ході досудового так і судового слідства. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили показання ОСОБА_7, пояснили, що ніяких сварок між ним та потерпілою не бул , вони знаходилися в близьких стосунках.
В підтвердження виини ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 України, крім зазначених доказів, суд обґрунтовано послався на показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, які безпосередньо перебували на місці події злочину, показання свідка ОСОБА_13, ОСОБА_14, які біля 6 години ранку бачили в с. Новомиколаївка ОСОБА_2та вживали з ним спиртне, свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, медпрацівників, та матеріали справи, а саме, протоколом огляду місця події, висновком судової авто технічної та судово-медичної експертиз.
Версія потерпілої про умисне вбивство її доньки ОСОБА_8 ОСОБА_7 була предметом дослідження в ході досудового та судового слідства та не знайшла свого підтвердження.
Адвокат ОСОБА_6, представник потерпілої, в апеляції також не оспорює правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України та доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину.
За таких обставин апеляційні вимоги потерпілої ОСОБА_17 щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_2В за ч.2 ст.286 КК України є безпідставними.
Доводи засудженого і його захисника про те, що судом не вірно вказано обтяжуючу обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_12, які підтверджують факт перебування ОСОБА_7 у стані алкогольного сп’яніння, та які суд першої інстанції правильно визнав послідовними, об’єктивними та такими, що узгоджуються в деталях. Підстав, які б ставили під сумнів правдивість цих показань, судом першої інстанції та колегією суддів не встановлено.
Тому апеляційні вимоги засудженого та його захисника в цій частині не підлягають задоволенню, як і їх вимоги щодо пом’якшення покарання шляхом застосування ст.ст.66, 69,75 КК України. Колегія суддів не вбачає підстав для обрання більш м’якого покарання ОСОБА_7 ,ніж передбачено законом , та звільнення його від відбування з випробуванням на підставі ст.ст.69, 75 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані, що характеризують особу засудженого, а також, як обтяжуючі покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, так і пом’якшуючі покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, в тому числі й ті, на які є посилання в апеляціях засудженого та його захисника. З урахуванням цього суд призначив засудженому покарання в у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Відповідно до довідки Скадовської центральної районної лікарні (а.с.97) ОСОБА_7 перебував на обліку у лікаря-нарколога з 24.10.2001 року до 14.12.2001 року з діагнозом вживання опіоідів, а у лікаря-психіатра на обліку не перебував. Проте, відомості про перебування ОСОБА_7 на обліку з приводу вживання наркотичних засобів на час винесення вироку по даній справі відсутні.
Зважаючи, що довідка за 2001 рік, колегія суддів до уваги доводи апеляції потерпілої та її представника щодо перебування ОСОБА_7 на обліку у лікаря-нарколога, у зв’язку з вживанням опіатів, як на обставину, що обтяжує покарання, не приймає до уваги.
В ухвалі Верховного Суду України від 16 вересня 2010 року, якою касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_17 JI.O. задоволено частково, а ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 02 лютого 2010 року щодо ОСОБА_2 скасовано з направленням справи на новий розгляд не зазначено про наявність підстав скасування вироку Скадовського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2009 року, яким ОСОБА_2 визнано винним за ст. 286 ч.2 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки, за м’якістю призначеного покарання.
За таких обставин підстав для посилення покарання, як просить потерпіла та її представник адвокат ОСОБА_6 в апеляціях, колегія суддів не вбачає.
Що стосується доводів апеляції потерпілої і її представника щодо відшкодування шкоди ОСОБА_7 не у повному обсязі, то вони є безпідставними, оскільки потерпіла взагалі не пред’являла цивільного позову ні на досудовому слідстві, ні під час судового розгляду справи до початку судового слідства. Сума, яку засуджений надав потерпілій, відшкодована ним добровільно.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, потерпілої та її представника, засудженого та його захисника.
Так як в матеріалах справи відсутній цивільний позов потерпілої ОСОБА_4, суд; першої інстанції необхідно в порядку ст.ст. 409-411 КПК України вирішити питання пр< скасування заходів по забезпеченню цивільного позову щодо автомобіля НОМЕР_2, оскільки ці заходи вироком не скасовані (а.с.106-107).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції потерпілої ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_19, в інтересах потерпілої, засудженого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду від 23 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Суду першої інстанції в порядку ст.ст. 409-411 КПК України вирішити питання про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову щодо автомобіля «Фіат –Уно» державний номер НОМЕР_3.
Головуючий –
Судді: