Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Потапенко Р.Р.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
07 травня 2009 року Справа № 2а-107/09/1219
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Кірсановій М.В.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 17 березня 2009 р. у справі № 2а-107/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
30 січня 2009 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки в сумі 3891,90 грн.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 17 березня 2009 р. позов задоволений частково: визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
ОСОБА_1 відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.4), копією посвідчення (а. с. 6). Листом відповідача від 04.12.2008 року позивачеві відмовлено у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у зв'язку з тим, що на законодавчому рівні порядок виплати зазначеного підвищення до пенсії не встановлено (а.с.7).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, не стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість щомісячної доплати до пенсії, оскільки нарахування пенсії не було здійснене відповідачем, а за законом тільки органи пенсійного фонду здійснюють нарахування, перерахунки пенсій, тому відсутні підстави для задоволення вказаних позовних вимог, тобто заявлені позовні вимоги є передчасними. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування щомісячної доплати за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р., оскільки саме протиправна бездіяльність спричинила недоплату зазначених виплат. Позивачем рішення суду не оскаржене.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Новопсковському районі Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 17 березня 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд Л.А. Василенко