Справа № 22-ц-347 Головуючий у 1-й інстанції- Котенко О.А.
Категорія 54 Суддя-доповідач - Смирнова Т.В.
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
“31” березня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючої - Смирнової Т.В.,
суддів - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
та осіб, які беруть участь у справі - представників апелянта ,-
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сумській області
на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 9 січня 2009 року
у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сумській області до ВАТ «Сумське НВО ім.М.В.Фрунзе» , ОСОБА_1
про визнання недійсним Акту №166 від 07.11.2007 року форми Н-1 і Акту №166 від 07.11.2007 року розслідування нещасного випадку ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням суду відмовлено в задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сумській області до ВАТ «Сумське НВО ім.М.В.Фрунзе», ОСОБА_1про визнання недійсними Акту №166 від 07.11.2007 року форми Н-1 і Акту №166 від 07.11.2007 року розслідування нещасного випадку стосовно ОСОБА_1- за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та визнати недійсним акт Н-1 №166 від 7 листопада 2007 року «Про нещасний випадок пов»язаний з виробництвом».
Оскаржуючи рішення місцевого суду, апелянт посилається на порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясовання обставин , що мають значення для справи.
Зокрема зазначає, що 7 листопада 2007 р. ОСОБА_1 залишилась на робочому місті з власної ініціативи , не залучалась власником до надурочних робіт , травма, яку вона отримала, не пов»язана з виконанням посадових обов»язків, а тому з актом №166 Н-1 неможливо погодитись.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представників апелянта , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Звертаючись до суду з позовом позивач свої вимоги мотивував тим, що 02.11.2007 р. біля 20-ї години з ОСОБА_1., інженером з організації та нормування праці ВАТ «Сумське НВО ім..М.В.Фрунзе» стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_1 травмувала собі голову. За результатами розслідування був складений акт за формою Н-1 від 07.11.2007 р. ОСОБА_1 звернулась до відділення ВД ФСНВ в м.Суми з заявою про призначення страхових виплат у зв»язку нещасним випадком на виробництві, посилаючись на довідку МСЕК від 08.01.2008 р. про втрату працездатності.
Позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним акт №166 від 07.11.2007 р. «Про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом» та визнати недійсним акт №166 від 07.11.2007 р. розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 02.11.2007 р., оскільки травма одержана ОСОБА_1. не пов»язана з виконанням посадових обов»язків.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нещасний випадок з ОСОБА_1. стався під час виконання нею трудових обов»язків як працівника з ненормованим робочим днем, тому є таким, що пов»язаний з виробництвом , що повністю узгоджується з п.14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1112 від 25.08.2004 р.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 працювала інженером з організації та нормування праці ВАТ «Сумське НВО ім.М.В.Фрунзе» і її посада віднесена до категорії працівників з ненормованим робочим днем, що підтверджено копією колективного договору затвердженого 17.04.2007 р.
На неї , як і на інших працівників розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку , але виконання нею своїх трудових обов»язків після закінчення робочого часу не є виконанням надурочних робіт.
З матеріалів справи вбачається , що в зв»язку з виробничою необхідністю ОСОБА_1 02.11.2007 р. залишилась після роботи на своєму робочому місці для підготовки документації на понеділок . О 20-й годині вона пішла зі свого робочого місця на перший поверх у приміщення умивальника жіночої вбиральні помити чашку. Оскільки в приміщенні умивальника була вологою підлога і відсутнє освітлення , ОСОБА_1 посковзнулась на вологій підлозі і падаючи травмувала собі голову вдаривши об стіну умивальника.
07.11.2007 р. був затверджений акт №166 від 07.11.2007 р. розслідування нещасного випадку , що стався з ОСОБА_1. 02.11.2007 р. та акт №166 про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом ( а.с.11-14).
Згідно до складеного акту причиною нещасного випадку є незадовільний технічний стан приміщення умивальника, а саме наявність вологої підлоги і відсутність освітлення.
Обставини, за яких ОСОБА_1. одержала травму, підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3., які також як і ОСОБА_1 залишались після закінчення робочого часу на своїх робочих місцях для завершення невідкладної роботи.
Апелянт в скарзі не ставить під сумнів обставини , за яких працівником одержано травму, тобто, що ОСОБА_1 в неосвітленому приміщенні , з вологою підлогою, послизнувшись, вдарилась головою об стіну. Апелянт лише вважає, що був порушений порядок проведення роботи після закінчення робочого часу, а тому ця травма не пов»язана з роботою.
З такими доводами колегія суддів не може погодитись, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
По-перше, сам роботодавець визнає той факт, що ОСОБА_1 одержала травму під час виконання своїх трудових обов»язків, тому він і склав акт про нещасний випадок на виробництві, зазначивши допущені порушення охорони праці та ТБ.
По-друге, по справі не встановлено, що ОСОБА_1 залишилась на своєму робочому місці для інших занять, не пов»язаних з роботою.
По-третє, ОСОБА_1 як працівник з ненормованим робочим часом може і за власною ініціативою залишитись для закінчення невідкладної роботи, в даному випадку роботодавець сам зазначив в акті , що вона залишилась після роботи в зв»язку з виробничою необхідністю для підготовки документації.
Всі ці обставини правильно врахував суд першої інстанції , відмовивши в задоволенні позову .
Аргументація апелянтом скарги посиланням на порушення порядку проведення надурочних робіт не є підставою для скасування рішення суду, оскільки сторони трудового договору - працівник та роботодавець заперечували факт проведення надурочних робіт, посилались на те, що ОСОБА_1 під час одержання травми виконувала роботу за трудовим договором як працівник з ненормованим робочим часом.
Цих доводів апелянт не спростував належним чином, тобто всупереч вимогам ст.60 ЦПК України не надав доказів на підтвердження заявлених вимог.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, вірно застосував матеріальний та процесуальний закон, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.303,п.1 ч.1 ст.307,п.1 ч.1 ст.312 ,ст.ст. 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сумській області - відхилити .
Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 9 січня 2009 року в даній справі залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий-
Судді -