АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/1224/2012 Номер провадження 11/786/132/2013Головуючий у 1-й інстанції Обревко Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

гійногосуду Полтавської області в складі:

, головуючого судді Юренко Л.А.

. суддів Куліша В.М., НІзельковської Л.В.

з участю законного представника потерпілого ОСОБА_2 та її

представника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтава кримінальну справу за

апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду міста

Кременчук від 22 листопада 2012 року, - •

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Автозаводського районного суду міста Кременчук від 22 листопада 2012 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, мешканець міста Кременчук, не судимий, засуджений за ч.2. ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. (

Стягнуто на користь законного представника потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що 8 грудня 2010 року близько 20 год., у |масній квартирі по вул. Радянській, 29 в місті Кременчук під час сварки з ОСОБА_2 »M.M. вдарив кулаком у голову її малолітнього сина ОСОБА_5, який знаходився у неї на руках. ОСОБА_6 малолітньому ОСОБА_5 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок, скасувати, а провадження по справі закрити, оскільки його причетність до злочину не доведена. Вказує, що 8 грудня | 2010 року перебував у своїх батьків за іншою адресою, напередодні він отримав травму у руки, а тому фізично не міг нанести ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 лише через два дні звернулась до судмедексперта, а також на суперечності щодо її пояснень лікарю - невропатологу про дату нанесення дитині ушкоджень, з чого можна зробит висновок про те, що травма ОСОБА_5 була нанесена тоді, коли він перебував у лікарні. Вважає, що представник потерпілого та свідки обмовляють його.

Колегія суддів, заслухавши .доповідача, промову, законного представника, малолітнього потерпілого ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3, які просили про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та мотиви апеляції, не знаходить підстав для її задоволення.

Твердження засудженого про те, що на час вчинення злочину він перебував в

іншому місці, спростоване перевіреними судом доказами. ' '

Представник малолітнього потерпілого ОСОБА_2Мпоказала, що 8 грудня 2010 року близько 20 годин її бувший співмешканець ОСОБА_6 під час чергової сварки вдарив кулаком в голову її малолітнього сина ОСОБА_5, яко'го вона тримала на руках. Після цього ОСОБА_6 покинув квартиру. Від отриманого удару у її сина виявили струс головного мозку, син перебував на лікуванні в дитячій лікарні.

Факт нанесення ОСОБА_5 удару в голову підтвердила свідок ОСОБА_7, яка заявила, що почувши, як ОСОБА_2 кричала .«не чіпай дитину», заглянула в квартиру.Побачила, як ОСОБА_6 удари кулком в голову малолітнього ОСОБА_5, якого ОСОБА_2 тримала на руках.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи , малолітньому ОСОБА_5 запо діяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка викликала струс головного мозку та крововилив на голові і відноситься до легких, тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Судмедексггерт ОСОБА_8 підтвердив в судовому засіданні висновки судово-медичної експертизи щодо ОСОБА_5 І показав, що ОСОБА_2 при огляді сина пояснила, що удар йому наніс її сусід по квартирі. В цей же день ним оглядався ОСОБА_4, у якого виявлений набряк тканини, забій та гематома правої руки. Згідно медичної документації гіпс ОСОБА_6 на наскладувався. З виявленою у ОСОБА_6 травмою руки останній міг нанести нею удар:

. Посилання засудженого на суперечності в меддокументації щодо запису дати заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, не є доказом його непричетності до злочину. Зазначена суперечність була усунута в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_9 - лікар невропатолог показала, що коли вона в палаті лікарні оглядала малолітнього ОСОБА_5, його мати ОСОБА_2 ходила за ліками І фразу про те, що «травма отримана вчора» вона записала зі слів сусідки по палаті. В подальшому питання щодо дати заподіяння дитині тілесних ушкоджень було з'ясовано.

В матеріалах справи відсутні підстави не довіряти показанням представника потерпілого, свідкам, оскільки вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Твердження апелянта про те, що свідок ОСОБА_7, з'явилась у справі майже через рік після події, не грунтується на матеріалах справи,

Як вбачається з заяви, поданої ОСОБА_2 22 листопада 20 П року до суду в порядку ст. 27 КПК України 1960р., у списку свідків була вказана ОСОБА_7 Т,М. / а.с. 1 -3 / Суд обгрунтовано відкинув заяву засудженого про те, що він 8 грудня 2010 року не був на місці злочину, оскільки вона спростована приведеними доказами.

Суд обгрунтовано визнав ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, привів мотиви прийнятого рішення, вірно кваліфікував дії засудженого за ч.2 ст. 125 КК України. Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається. Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У X В А Л ИЛ А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок

Автозаводського районного суду міста Кременчук від 22 листопада 2012 року щодо нього

- без змін.

Судді: Юренко Л.А., Куліш В.М., Нізельковська Л.В. ,