Судове рішення #49653315

Справа № 2-а-1425/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року м. Хорол

Судця Хорольського районного суду Полтавської області Карпушин Г.Л. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати соціальної допомоги у розмірі 30% неправомірними, зобовязання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Хорольському районі Полтавської області, в якому прохала суд стягнути із відповідача, їй як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу (або підвищення до пенсії) із 09.07.2007 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із 09 липня 2007 року мала право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач всупереч Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. ‘ ;

На думку позивачки розмір підвищення до пенсії, яке їй повинен нараховувати і виплачувати відповідач, необхідно визначити виходячи з положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто розрахунки необхідно проводити з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, оскільки позивачка ОСОБА_1 відповідач подали до суду заяви з проханням справу слухати у їх відсутність, при цьому позивачка позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити, а відповідач позов не визнав в повному обсязі та прохав у задоволені позову відмовити.

Врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, приходжу до висновку, що позов підлягає до часткового

задоволення з наступних підстав.

Вказана позовна заява надійшла до суду 27 жовтня 2010 року. В позовній заяві позивачка вказує, що нею не пропущений строк звернення до суду зважаючи на час дізнання останньою про порушення її прав та прохає зобов’язати управління Пенсійного фонд України в Хорольському районі Полтавської області здійснити її нарахування та виплату доплати до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із 09.07.2007 року суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що позивачка до відповідача з проханням перерахунку її пенсії звернулася 09.08.2010 року, після чого отримала відмову. Зважаючи на те, що відповідачем по справі, не надано доказів, які б спростовували дані позивачки про час дізнання про порушення її прав, суд вважає, що останньою строк звернення до суду не пропущений.

Позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії АА № 325890 виданим 23.05.1997 року. Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. Ill цьогб Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6- рп2007, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинене дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цьогеі Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними! Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України! остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Хорольському районі Полтавської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України : рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про. Державний бюджет України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже] відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці відповідні доплати.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2008 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих- актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих] на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право нй отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

З 01 січня 2008 року позивачці було нараховане та виплачується підвищення в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується довідкою відповідача.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп2008, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. ш 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішений Конституційним Судом України УПФУ в Хо’рольському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деякий законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню! Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав у відповідності з приписами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці доплату дб пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2009-2010. роки, суд вважає їх підлягаючими задоволенню в повному обсязі, з таких підстав.

За період часу з 01.01.2009 року по даний час положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не скасовувалися, не визнавалися не конституційними та не змінювалися, а тому відповідач мав у відповідності з приписами зазначеної норми закону! нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

З 01.01.2009 року до даного часу позивачці відповідачем продовжувалося нарахування та виплата підвищення в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України В Хорольському районі Полтавської області. Беручи до уваги викладене вище, відповідач протягом вказаного періоду, у відповідності з положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен бувшараховувати та здійснювати позивачці доплат^ до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України! Згідно ч. ч. З та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта; який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. З ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 І здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені й установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином; обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачці, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на відповідача.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. -За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30%-доплати До пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової’ влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України; затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Враховуючи, що держава взяла на себе-обов’язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади -1 Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позовні вимоги, виходжу з того, що вимоги про стягнення З УПФУ в Хорольському районі Полтавської області доплати до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суддя не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Судові витрати по справі розподілити у відповідності до ч. З ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду

України в Хорольському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку

для звернення до суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатитгі

30% надбавку до пенсії, як дитині війни задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в

Хорольському районі Полтавської області та зобов’язати в подальшому діяти у відповідності

з діючим законодавством.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської

області здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати ОСОБА_1

Григорівні із підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1

ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із 09

липня 2007 року, за виключенням періоду часу із 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, та із

врахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

Григорівни витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного

адміністративного суду через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подачі

апеляційної скарги протягом 10 днів, з дня отримання копії постанови.

Головуючий:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація