АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/848/15 Справа № 711/2734/15-к Категорія: ч. 1 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Угорчук В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Швидкий Д. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Швидкого Д. М. Гончарука І. М., Соломки І. А. Бєлан О. В.

з участю прокурораЩепак Т.М.

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника обвинуваченого- адвоката Потапенка С.В.

представника потерпілого - адвоката Синельникова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Черкаси Тараненка В.О. та потерпілого ОСОБА_11 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2015 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Петропавловськ-Камчатський РФ, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, не судимий, працюючий водієм в службі евакуації, -

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік з відрахуванням в доход держави 20% заробітку.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки, передбачені п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Прийнято рішення про часткове задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_11 та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на його користь майнову шкоду в сумі 2136 грн.,-

в с т а н о в и л а :

Даним вироком ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він близько 23 години 10 хвилин 22 вересня 2014 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, залучивши ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на допомогу завантажити у його автомобіль - евакуатор тентові парасолі, при цьому приховавши від них свої злочинні наміри, направився з ними до кафе-бару «Козацька хата», розташованого по вул. Гагаріна, 75 в м. Черкаси, де завантажили на автомобіль - евакуатор «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 майно ПП ОСОБА_11, зокрема 2 тентові парасолі вартістю по 1068 грн. кожна, які ОСОБА_7 таємно викрав, вивізши їх на вказаному автомобілі, чим спричинив потерпілому майнової шкоди на загальну суму 2136 грн.

В поданих апеляційних скаргах:

- прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними і правильність кваліфікації дій обвинуваченого, порушує питання про скасування вироку через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покласти процесуальні обов'язки, передбачені ст. 76 КПК України. Посилається на те, що судом не в повній мірі було враховано дані про особу винного, який вчинив умисний злочин проти власності, вину у скоєному не визнав, завдані потерпілому збитки не відшкодував, що свідчить про відсутність з його боку каяття та антисоціальну спрямованість;

- потерпілий порушує питання про зміну судового рішення в частині призначеного обвинуваченому покарання внаслідок м'якості та в частині часткового задоволення заявленого ним цивільного позову, просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді реального позбавлення волі на певний строк, з огляду на те, що він вину у вчиненому не визнав, намагався ввести суд в оману шляхом повідомлення про наявність неправдивого алібі, не сприяв встановленню істини по справі і не повідомив кому він збув викрадене майно, не вчиняв дії по відшкодуванню заподіяної злочином шкоди. Також, просить стягнути з обвинуваченого на його користь суму завданої прямої шкоди в розмірі 3213 грн. 60 коп. та неотриманну вигоду в розмірі 10000 грн. посилаючись на те, що суд в порушення вимог ст. 1166 ЦК України не задовольнив заявлений ним цивільний позов в повному обсязі і не звернув увагу на те, що вартість однієї викраденої у нього парасольки складає 1606 грн. 80 коп., що підтверджується актом приймання-передачі наявним в матеріалах провадження.

У запереченні (клопотанні) на апеляції, обвинувачений ОСОБА_7, посилаючись на обставини, що пом'якшують покарання, зокрема на відшкодування матеріальних збитків та визнання, на даному етапі судового розгляду, своєї вини, просить про прийняття законного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора в підтримку поданої процесуальним прокурором апеляційної скарги та часткове підтримання апеляційної скарги потерпілого в частині призначення судом першої інстанції обвинуваченому більш м'якого покарання ніж останній заслуговує, думку потерпілого ОСОБА_11 та його представника - адвоката Синельникова Є.В. про задоволення апеляційних вимог потерпілого в повному обсязі та часткове задоволення апеляційної скарги прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката Потапенка С.В. про законність та обґрунтованість судового рішення та відсутність законних підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілого, останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7 про залишення без змін вироку щодо нього, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених судом в повному обсязі, та ніким не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), є правильною і в колегії суддів сумнівів не викликає.

Покарання суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_7, виходячи з вимог ст.ст. 50, 65 КК України з врахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення, даних про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, та, при цьому, колегія суддів враховує те, що останній вину у вчиненому в суді першої інстанції не визнав, а у своїх запереченнях на апеляційні скарги та в суді апеляційної інстанції визнав повністю, заподіяну шкоду у визначеному судом розмірі відшкодував, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновків про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого при призначенні йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді виправних робіт.

При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин, правомірно звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.

Твердження прокурора та потерпілого ОСОБА_11, що судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання не в повній мірі враховано тяжкість скоєного злочину та особу обвинуваченого, який вину у вчиненому не визнав та не відшкодував заподіяні ним збитки, є безпідставними, оскільки дані обставини в повній мірі були враховані при винесенні вироку і усунуті при апеляційному розгляді справи.

Що стосується часткового задоволення цивільного позову потерпілого, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених ч. 3 даної статті.

Межі судового розгляду обмежені тим обвинуваченням, яке сформульоване в обвинувальному акті. Таке обвинувачення може змінити прокурор відповідно до ст. 338 КПК України або висунути додаткове обвинувачення згідно зі ст. 339 КПК України. У таких випадках межі судового розгляду будуть визначатися тим новим обвинуваченням, які сформулює прокурор. Якщо прокурор змінює обвинувачення на менш тяжке, потерпілий має право підтримувати обвинувачення в попередньому обсязі. В такому випадку межі судового розгляду визначатимуться тим обвинуваченням, яке підтримує потерпілий.

Обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, в результаті дослідження доказів під час судового розгляду може змінитися, але суд за власною ініціативою не може його змінити і постановити по зміненому обвинуваченню вирок, якщо зміна обвинувачення в суді погіршує становище обвинуваченого, а також порушує його право на захист.

Як вбачається з обвинувального акта, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у викрадені у потерпілого ОСОБА_11 двох тентових зонтів вартістю 1068 грн. кожен, на суму 2136 грн.

Крім того, згідно наявного в матеріалах кримінального провадження цивільного позову потерпілого від 19.02.2015 року, заявленого в ході досудового розслідування та позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної злочином від 07.04.2015 року, заявленої ним під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, останній підтверджував факт викрадення у нього майна на загальну суму 2136 грн.

В судовому засіданні потерпілий заявив, що вартість викрадених у нього парасоль складає більшу суму ніж інкриміновано ОСОБА_7, зокрема загальна їх вартість становить 3213 грн. 60 коп.

З урахуванням наведених обставин і при відсутності змін обвинувачення прокурора суд першої інстанції був позбавлений можливості збільшити розмір викраденого ОСОБА_7 майна, що прямо заборонено ч. 1 ст. 337 КПК України, оскільки в даному випадку збільшився б обсяг обвинувачення. З даною позицією суду першої інстанції колегія суддів цілком погоджується.

Також, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні цивільного позову потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 суми не отриманих доходів (упущеної вигоди), оскільки, окрім власних розрахунків даної вигоди потерпілим не надано жодного доказу доведення розміру таких збитків та самого факту їх завдання.

Підстав для скасування чи зміни вироку суду відносно ОСОБА_7 колегія суддів не знаходить.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. 405, ч.1 п.1 ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2015 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора прокуратури м. Черкаси Тараненка В.О. та потерпілого ОСОБА_11 - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :