Справа №1-174/2008 року.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2008 року.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого ЖЕЛІХОВСЬКОГО В.М.
при секретарі Сніжинському Т.Є.
з участю прокурора Маєчко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Літин кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Підсудній ОСОБА_1. 8.01.2008 року о 24-00год., перебуваючи неподалік кафе «Корона», що розташоване в с.Селище Літинського району під час суперечки з ОСОБА_2, умисно наніс останньому два удари рукою в обличчя від чого ОСОБА_2 впав на землю. В наслідок нанесених ударів, ОСОБА_2., згідно висновку судово-медичної експертизи №2223 від 19.09.2008р., були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, гематоми лівої щоки, синців в обох навколо очних ділянках, на спинці носа, садна на верхній губі та в лівій виличній ділянці, крововиливи в кон’юнктиву лівого ока та під слизову оболонку верхньої губи, перелом правої виличної кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки перелом правої виличної кістки спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я.
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1. вину у скоєному ним злочині визнав і пояснив, що дійсно 8.01.2008р. він повертався з м. Вінниці на автомобілі ГАЗ – 31105, на якому працював у службі таксі «059». Біля 24-00год. зупинився за заправкою «WOG», що біля кафе «Корона», щоб придбати цигарки. Коли зупинився повз автомобіль проходило двоє хлопців. Проходячи повз автомобіль один з хлопців почав говорити, що тут робить це таксі, після чого між ними виникла суперечка і він вдарив в обличчя потерпілого, який впав на землю. Тоді він разом з ОСОБА_3 допоміг підвестись ОСОБА_2. і вони розійшлися.
В скоєному не розкаявся.
Із показань потерпілого ОСОБА_2. судом встановлено, що він проживає в с.Селище, Літинського району. 8.01.2008р. він перебував у знайомої в смт.Літин та ввечері по телефону домовився зустрітись в кафе «Корона» зі своїм товаришем ОСОБА_3, який проживає по сусідству. Так біля 23-30год. вони зустрілись біля вказаного вище кафе і випили по бокалу пива та пішли з кафе, так як заклад уже закривався. Коли йшли додому, то за спорудою кафе з правого боку побачили автомобіль ГАЗ-3110 світлого кольору з позначенням служби таксі «059». Проходячи разом з ОСОБА_3 з лівого боку від автомобіля, бачив, що зі сторони водія була відчинена дверка і спершись на неї та на дах, стояв якийсь чоловік, як тоді зрозумів, це був водій ОСОБА_1.. Проходячи повз вказаний автомобіль вони розмовляли між собою і ОСОБА_2 зауважив, що це таксі з м. Вінниці. До автомобіля не підходили та не говорили до водія даного автомобіля. Коли пройшли трохи далі від автомобіля, то почув, що позаду біжить ОСОБА_1. та щось кричить. Коли він підбіг, то саме в цей момент обернувся і вони стали один до одного обличчям. Тоді ОСОБА_1. різко вдарив рукою в обличчя. Відчувши сильний біль та запаморочення у голові прикрився та запитав у ОСОБА_1., що він робить, але останній вдарив ще раз по обличчю, від чого він впав та втратив свідомість. Коли прийшов у свідомість, ОСОБА_3. надавав допомогу та провів його до дому. Прийшовши додому ліг спати. Коли прокинувся вранці, то відчув, що дуже погано себе почуває та розповів про все матері. В той самий день звернувся за допомогою в Літинську ЦРЛ.
Із показань свідка ОСОБА_3., в судовому засіданні встановлено, що 8.01.2008р. в вечірній час він зателефонував ОСОБА_2. і домовився з ним зустрітись в кафе «Корона», щоб випити пива. Зустрівшись в вказаному кафе біля 24-00 години випили лише пива та пішли додому. Вийшовши з кафе, побачили з правої сторони автомобіль ГАЗ-3110 з позначенням служби таксі «059». Ідучи по ліву сторону спілкувались між собою, та ОСОБА_2 сказав, що це автомобіль з м. Вінниці, який напевно когось привіз сюди. Після сказаного ОСОБА_4. виразу, ззаду підбіг чоловік. Відштовхнув його та вдарив його самого, а потім наніс кілька ударів по обличчю ОСОБА_2., який від ударів впав на землю та знепритомнів. Після цього запитав у водія таксі навіщо він це робить та пояснив, що ОСОБА_2 такий самий водій таксі як і він, на що той заспокоївся і допоміг підвести ОСОБА_2.. Після цього повів останнього додому і сам пішов також додому. Потім дізнався, що водія таксі, який побив ОСОБА_2. звати ОСОБА_1.. Сам ніяких претензій до останнього не має.
Із показань свідка ОСОБА_5., в судовому засіданні встановлено, що вона є матір’ю ОСОБА_2., з яким проживають в с.Селище. 8.01.2008р. син поїхав до знайомих в смт.Літин. Додому він повернувся вночі близько 03-00 години і на його обличчі були синці, але він не дав подивитися на нього і ліг спати.
Із показань свідка ОСОБА_6. в судовому засіданні встановлено, що він працює дільничним інспектором в Літинському РВ УМВС. 10.01.2008р. отримав матеріали по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2., які були йому заподіяні 08.01.2008р.. Встановив, що тілесні ушкодження заподіяв ОСОБА_1., який пояснював, що він дійсно вдарив ОСОБА_2. рукою в область голови, від чого останній впав на землю. Після того, як висновок судово-медичного дослідження не було, а явних ознак отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не було, тому направив матеріали з цього приводу в Літинський районний суд.
Із показань свідка ОСОБА_7. в судовому засіданні встановлено, що 08.09.2008р. його було запрошено в якості понятого під час відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2, який повідомив, що 08.01.2008р. біля 24-00год. біля кафе «Корона» в с.Селище, йому спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1.. Після чого проїхали в Літинський РВ УМВС, де було складено відповідний протокол, в якому він поставив свій підпис. В цей самий день, одразу після цього знову був запрошений в якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3, який підтвердив слова ОСОБА_2. та пояснив, що 08.01.2008р. біля 24-00год. біля кафе «Корона» в с.Селище, ОСОБА_1. спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2., а саме два рази вдарив останнього в обличчя. Потім поїхали в Літинський РВ УМВС, де знову був складений відповідний протокол, в якому поставив свій підпис.
Із показань свідка ОСОБА_8. зачитаних в судовому засіданні, з якими згідний підсудній ОСОБА_1. судом встановлено, що 08.09.2008р. його було запрошено в якості понятого під час відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2, який повідомив, що 08.01.2008р. біля 24-00год. біля кафе «Корона» в с.Селище, йому спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1.. Після чого проїхали в Літинський РВ УМВС, де було складено відповідний протокол, в якому він поставив свій підпис. В цей самий день, одразу після цього знову був запрошений в якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3, який підтвердив слова ОСОБА_2. та пояснив, що 08.01.2008р. біля 24-00год. біля кафе «Корона» в с.Селище, ОСОБА_1. спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2., а саме два рази вдарив останнього в обличчя. Потім поїхали в Літинський РВ УМВС, де знову був складений відповідний протокол, в якому поставив свій підпис.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_1. у скоєнні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2., підсудного ОСОБА_1., свідків, які підтверджують факт нанесення тілесних ушкоджень та доказами зібраними досудовим слідством, а саме : протоколом про прийняття заяви про вчинений злочин (а.с.5), Актом додаткового судово-медичного дослідження №906 від 19.05.2008р., згідно якого у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с.14-15), протоколами очної ставки (а.с.25-28), протоколом відтворення обстановки і обставин події та фото-таблицями (а.с.29-38), висновком експерта №2223 (а.с.45-46) та іншими матеріалами справи.
Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудного встановленою, а його дії кваліфікує по ч.1 ст.122 КК України, оскільки він умисно спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і особу підсудного, що він позитивно характеризується по місцю проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, в скоєному розкаявся, дані обставини суд відносить до обставин що пом’якшуючих покарання підсудному.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не вбачає.
З врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що підсудній може бути перевихований без ізоляції від суспільства, а тому вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання. Виходячи з цього суд суд вважає необхідним застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_1. від відбуття покарання з випробуванням.
Цивільний позов підлягає до задоволення частково, виходячи з принципу розумності та справедливості. Позовні вимоги в частині стягнення витрат на лікування не підлягають задоволення, так як вони не підтвердженні відповідними доказами.
Керуючись ст.323,324 КПК України, суд, -
П Р И С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним та засудити по ч.1 ст.122 КК України до трьох років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий срок в один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень моральної шкоди та 1000 гривень за надання юридичної допомоги.
В задоволенні решти позову відмовити.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з часу його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.М. ЖЕЛІХОВСЬКИЙ