ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.12.10 № 13/268/08-АП
суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя
до: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький Втормет”, м. Запоріжжя
про арешт активів на розрахункових рахунках
Суддя В.Г. Серкіз
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1довіреність №7787/10-010від11.11.10
Від відповідача: ОСОБА_2довіреність №б/нвід15.11.10
Розглядається позовна заява Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький Втормет” про арешт активів на розрахункових рахунках.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив застосувати арешт активів у вигляді зупинення операцій на розрахункових рахунках ВАТ «Запорізький Втормет». В обґрунтування позовних вимог зазначив, що фахівцями відділу аудиту юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі було здійснено вихід за юридичною адресою підприємства: м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 240. Але до проведення перевірки їх допущено не було, про що складено акт не допуску працівників ДПІ для проведення перевірки від 21.03.2008 року, де зазначено, що посадові особи підприємства, а саме головний бухгалтер ОСОБА_3 та керівник ОСОБА_4 від проведення перевірки відмовились. Розпочати перевірку у встановлений законом термін у зв’язку із цим, було унеможливлено. За таких обставин, відповідач, посилаючись на пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вважає наявними підстави для застосування арешту активів платника податків.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що відповідач відмовився від проведення документальної перевірки у зв'язку із тим, що податковий орган не мав законних підстав для її проведення. За таких обставин, відповідач вважає, що немає підстав для застосування до відповідача такого заходу, як арешт активів платника податків. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:
Відповідач як підставу для застосування арешту активів позивача наводить підпункт 9.1.2 пункту 9.2. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого арешт активів може бути застосовано зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
Отже, законом чітко та однозначно встановлено, що арешт активів може бути застосований тільки якщо платник податків відмовляється від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Позивач звернувся до відповідача із запитом від 11.03.2008 № 6397/7/23-114 про надання пояснень та копій документів щодо проведення експортних операцій з металобрухтом.
Відповідач направив позивачеві відмову від 18.03.2008 № 495 із посиланням на норми чинного законодавства, в якій зазначив, що статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та не передбачено права податкових органів вимагати від платника податків надання копій документів. Відповідно до роз'яснення Державної податкової адміністрації України, викладеному в листі від 09.09.2005 № 18041/7/23-1217/1117, при направленні органами державної податкової служби запиту забороняється вимагати від платника податків надання копій документів, необхідних для перевірки, так як пунктом 9 статті 11 Закону передбачено, що копії документів вилучаються тільки при проведенні перевірок, і лише тих, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування. Тобто, відповідно до закону про державну податкову службу органи ДПС мають право вимагати надання копій первинних бухгалтерських документів тільки при проведенні перевірок.
На момент направлення запиту позивача на підприємстві не проводилась перевірка, а отже позивач не мав права вимагати надання копій документів та не мав права ініціювати проведення позапланової перевірки.
Позивач не погодився з відповіддю відповідача та звернувся до господарського суду Запорізької області із адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача надати Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя для проведення перевірки за період з 01.10.2007 по 31.01.2008 наступні документи: податкові накладні на придбання експортної продукції; прибуткові (видаткові) накладні, акти виконаних робіт, послуг; реєстри (книги) придбання товарів за вказаний період; угоди, які укладені з постачальниками та покупцями продукції (в тому числі зовнішньоекономічні); копії платіжних доручень; рахунки-фактури; товарно-транспортні накладні або інші документи, які підтверджують факт перевезення вантажу; вантажно-митні декларації; контракти.
Постановою господарського суду Запорізької області від 02.06.2008 у справі № 5/313/08-АП податковій інспекції відмовлено у задоволенні позову. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 постанова господарського суду Запорізької області від 02.06.2008 у справі № 5/313/08-АП залишена без змін.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, судовим рішенням, яке набуло законної сили, встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя не мала законних підстав для витребування документів від відповідача, а ВАТ «Запорізький Втормет»правомірно не допустив позивача до перевірки.
Відповідно до пп. 9.3.8. п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством.
За таких обставин у задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова підготовлена у повному обсязі і підписана 13.12.2010р.
Суддя В.Г. Серкіз