Справа № 2-а-133/09/1512

                      П О С Т А Н О В А

                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 березня 2009 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – Сватаненко В.І.

за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м. Одеси капітана міліції ОСОБА_2 - „Про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення”, -

                            В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд встановити відсутність компетенції відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 24.12.2008 року, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 030990 від 24.12.2008 року, а також закрити провадження по вказаній справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 24.12.2008 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений стягненню штрафу у розмірі 255 грн. за постановою та протоколом, складеними відповідачем незаконно.

Під час удового розгляду представник позивача адміністративний позов свого довірителя підтримав у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не з”явився без поважних причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду по справі чи можливий розгляд за його відсутності суду не заявляв та не надавав.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення представника позивача, ознайомившись за матеріалами справи та наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим частковому задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП.

Як вбачається з наданих позивачем та його представником доказів, 24.12.2008 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений стягненню у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн. відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладання штрафу, з яких вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог дорожнього знаку 3.34 „Зупинка заборонена” розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (а.с.4,5).

Ухвалою суду від 26.01.2009 року з ВДАІ м. Одеси адміністративна справа у відношенні позивача була витребувана судом, але для огляду суду не була представлена відповідачем по справі, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі та відповідно належних у матеріалах справи доказах.

Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Так, з копій протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що приймається в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Згідно до ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 3 та ч. 4 ст. 122 КУпАП, у зв’язку з чим відповідач - інспектор поза межі своєї компетенції склав протокол серії АД № 0350003 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З пояснень представника позивача вбачається, що порушення вимог дорожнього знака 3.34 „Зупинку заборонено” розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, було вчинено його довірителем – позивачем у стані крайньої необхідності, а саме, 24.12.2008 року приблизно об 15 годині 30 хвилин, через затори та непрацюючі світлофори на вул. Преображенській в м. Одесі в автомобілі позивача закипів радіатор, у зв'язку з тим, що зазначена обставина була викликана перегрівом двигуна та у будь-який час він міг заглухнути, позивач, з метою усунення небезпеки, яку створював автомобіль позивача для інших учасників дорожнього руху, він зробив вимушену зупинку в місці, де  зупинку заборонено та відповідно ввімкнув аварійну світлову сигналізацію.

Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.

Судом враховується та береться до уваги, що дії позивача повністю відповідають вимогам п. 1.10, п. 9.9. та п. 15.14 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У зв’язку з прийняттям відповідачем відповідної постанови про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, то відповідачем по справі не були прийнятті до уваги доводи та пояснення позивача, щодо обставини яка створилась в нього під час дорожнього руху, у зв’язку з чим він був вимушений порушити вимоги дорожнього знака 3.34 „Зупинку заборонено”.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор відділу ДАІ м. Одеси капітан міліції ОСОБА_2., допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.

Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави (ст. 1 Конституції України) та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.

В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та інш.).

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-10, 12, 14, 17, 19, 122, 159, 160-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, ст. ст. 288, 293 КУпАП, -

                            П О С Т А Н О В И В :  

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м. Одеси капітана міліції ОСОБА_2 „Про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення” задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 030990 від 24.12.2008 року у відношенні ОСОБА_1, притягнутого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 030990 від 24.12.2008 року у відношенні ОСОБА_1, притягнутого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: