Справа № 2-4705/2008 року

                          Р І Ш Е Н Н Я

                               І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 грудня 2008 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – Сватаненко В.І.

за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,

за участю представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємниця ОСОБА_3 „Про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої порушенням прав споживача”, -

                           ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої порушенням прав споживача, по якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3128,98 грн. у якості матеріальної шкоди та 5000 грн. – моральної шкоди, посилаючись на наступне.

14.07.2007 року позивач у магазині „МегаМакс” купила у ФОП ОСОБА_3 пральну машину марки „АRISTON AQXF 109 CSI”, виплативши за неї грошові кошти у розмірі 3128,98 грн. на зазначену пральну машину надавався гарантійний строк, у період якого власником – позивачем були виявлені недоліки у роботі побутової техніки – пральної машини, які виразились в тому, що при пранні пральна машина пошкоджує речі – рве речі, час прання не відповідає заданій програмі, пральна машина не відключається після виконання, завершення програми, не вимиває порошок, у зв’язку з чим позивач – споживач неодноразово звертався до сервісного центру з метою усунення недоліків в роботі пральної машини, ремонті роботи проводились, але все ж таки техніка залишалась несправною, через, що позивач звернувся до відповідача з заявою, по якій просив повернути грошові кошти вартості пральної машини, сплачені покупцем – позивачем, але йому було відмовлено, а пральна машина була знову забрана на ремонт до сервісного центру та до теперішнього часу повернута позивачеві не була та такими діями відповідача позивачу були заподіянні моральні страждання, які вона визначає в сумі 5000 грн.

Представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав, з заявленими доводами не погодився, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що позивач не довів того, що пральна машина, куплена у магазині „МегаМакс” є несправною, має істотні недоліки, позивач відмовився від можливості, яка була йому запропонована відповідачем, скористатись пральною машиною з обмінного фонду колишнього використання на час неодноразового проведення ремонтних робіт у сервісному центру, у якому у теперішній час після останнього ремонту знаходиться пральна машина позивача у справному стані, але позивач відмовляється її забирати.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення сторін по справі, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги позивача - ОСОБА_2 до відповідача – ФОП ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої порушенням прав споживача, підлягаючими частковому задоволенню.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно правовими та такими, що стосується відносин споживання товарів, та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року, що діє на момент ухвалення рішення по справі та Законом України „Про захист прав споживачів”.

14.07.2007 року позивач у магазині „МегаМакс” придбала в ФОП ОСОБА_3 пральну машину марки „АRISTON AQXF 109 CSI”, виплативши за неї грошові кошти у розмірі 3128,98 грн., про що свідчить відповідний чек (а.с.4).

Наявність зазначеного чеку підтверджує, що між позивачем та відповідачем був укладений відповідний договір.

Підтвердження вчинення усного правочину оформляється товарним чеком.

Договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.

Споживач - фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

На зазначену пральну машину надавався трьох річний гарантійний строк, про що свідчить сервісний сертифікат (а.с.5-6).

Гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя  особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Так, у період гарантійного строку стали проявлятись недоліки у роботі пральної машини, оскільки при пранні вона рвала речі, час прання не відповідав заданій програмі, пральна машина не відключалась після виконання, завершення програми, не вимивала порошок, у зв’язку з чим позивач – споживач звернулась до сервісного центру, спеціаліст якого провів обстеження пральної машини на дому та встановив наявність значних недоліків та збоїв в роботі машини, про що був складений акт обстеження від 28.08.2007 року, згідно якого пральна машина потребувала ремонту в умовах спеціальної майстерні (а.с.8).

Після того як були встановлені зазначені недоліки у роботі пральної машини, позивач звернулась до відповідача магазину „МегаМакс” з відповідною заявою від 28.08.2007 року, по якій вона просила повернути їй грошові кошти вартості зазначеної пральної машини у розмірі 3128,98 грн. (а.с.7), але в зазначені вимозі позивача йому було відмовлено відповідачем, про що свідчить лист від 29.08.2007 року (а.с.14).  

Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

У подальшому зазначену пральну машину було передано для ремонту в сервіс центр, згідно до акту прийняття товару на ремонт від 29.08.2007 року (а.с.13).

Як вбачається з акту обстеження сервісного центу від 30.08.2007 року у зазначеній пральній машині був виявлений збій програми (а.с.9), також вбачається з акту сервісного центру від 24.10.2007 року (а.с.10).

З представлених позивачем доказів також вбачається, що пральна машина встановлювалась працівниками магазину „МегаМакс” (а.с.11).

Після першого ремонту пральної машини вона знову вийшла з ладу, у зв’язку з чим позивач знову звернулась до сервісного центру 25.10.2007 року з вимогою забрати пральну машину, через що 29.10.2007 року вона була оглянута спеціалістом сервісного центру та забрана для усунення недоліків, встановлення яких необхідно у майстерні, про що свідчить акт сервісного центру (а.с.12).

Оскільки у досить короткий термін пральна машина, куплена позивачем у відповідача, повторно була прийнята сервісним центром на ремонт, то можливо зробити висновок, що недоліки в роботі пральної машини чи взагалі не можуть бути усунуті, чи їх усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів.

Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Позивач суду повідомив, що відповідачем було запропоновано позивачу скористатись пральною машиною з обмінного фонду на час проведення ремонту, але позивача це не задовольнило, оскільки позивач бажає користуватися своєю побутовою технікою, а ні побутовою технікою колишнього використання.

Така позиція позивача – це його власна думка, його власне бажання.

На час звернення до суду пральна машину без поважних причин не була повернута її власнику – позивачу, який у свою чергу й не бажав її повернення після неодноразового ремонту, а просив повернути йому вартість зазначеної пральної машини, вважаючи, що його права як споживача порушенні.

Відносини між споживачами товарів та  виробниками і продавцями товарів різних форм власності,  права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України „Про захист прав споживачів” із змінами на 2005 рік.

Продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).

Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими    актами, нормативними документами чи договором.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач,  в  порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Так, відповідачу по справі надавалась можливість спростувати та довести протилежне щодо доводів позивача, але відповідач своєю законною процесуальною можливістю не скористався з власної ініціативи, представником відповідача не було надано судові жодного документального доказу, наприклад, акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, акт добору зразків товару тощо, на підтвердження своєї незгоди з позовними вимогами позивача, а напроти з матеріалів справи вбачається лист-відповідь відповідача від 29.08.2007 року, яким відповідач роз’яснює позивачу його права у разі несправності пральної машини (а.с.14), несправність якої була встановлена та доведена у ході судового розгляду, підтвердження чого міститься не у одному відповідному акті сервісного центру, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, а також не завдавала шкоди його майну.

Заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги щодо відшкодування такої шкоди.

Шкода, завдана життю, здоров'ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності.

Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем). Таке право зберігається протягом установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено - протягом десяти років з дати введення в обіг такої продукції її виробником.

Так, позивач став потерпілим споживачем у період гарантійного строку щодо пральної машини, придбаної ним у відповідача по справі.

При цьому на такого потерпілого споживача покладається обов'язок довести: наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими шкодою та дефектом.

Представленими до суду документами, позивачем було доведено судові наявність дефекту в роботі пральної машини, у зв’язку з чим виникла шкода, що теж є доведеним, а як наслідок й причинний зв’язок між вказаною шкодою та дефектом.

При розгляді справи суд звертає увагу на положення листа Міністерства юстиції України від 18.04.2006 року про надання роз’яснень Закону України „Про захист прав споживачів” в частині застосування термінів „дефект” і „дефектна продукція”, з тексту якого вбачається, що відповідно до Великого толкового словника сучасної української мови слово „дефект” визначено як вада, недолік, а слово „дефектний” – який має дефект, зіпсований, бракований, ушкоджений, несправний.

Разом з тим, судом відмічається ст. 6 Директиви Ради ЄС від 25.06.1985 року про відповідність законів, положень та адміністративних постанов держав-членів відносно відповідальності за дефектну продукцію товар є дефектним, якщо він не забезпечує безпечність, на яку розраховує людина, з обліком обставин, включаючи: засоби використання товару, для якого призначений товар; час, коли товар був ведений в обіг.        

Відповідальність перед споживачем за шкоду несе сторона, яка її завдала, тобто відповідач.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції, яка проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи, але й споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Як вбачається з пояснень сторін по справі – позивача та представника відповідача такої відповідної експертизи продукції – пральної машини взагалі не було проведено, доводи її висновку судові не надавались, а також продавець – відповідач ще й не виконав вимоги законодавства щодо одержання від споживача – позивача письмової згоди на організацію проведення зазначеної експертизи, оскільки з таким питання чи пропозицією відповідач до позивача й не звертався.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Зобов’язання, що виникли внаслідок завданої шкоди, належать до не договірних зобов’язань, які з огляду на чинне цивільне законодавство можна сформулювати як ознаку протиправності дій, бездіяльності, якими завдана фізичним особам майнова шкода. У таких /деліктних/ зобов’язаннях заподіювач шкоди зобов’язаний її відшкодувати.

Одночасно, суд приймає до уваги й те, що відповідальна за шкоду особа звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини, отже предметом доказування у деліктних зобов’язаннях є наявність шкоди, протиправність поведінки, причинний зв’язок, вина заподіювача шкоди.

Заподіювач шкоди вважається винним, поки не доведе, що шкода завдана не з його вини.

Суд вважає, що відповідач по справі не довів своєї невинності у продажу позивачу пральної машини, яка під час її належного використання, проявила значні недоліки, пошкодила речі позивача, завдала побутові незручності позивачу, та не надав суду докази, які б могли довести відсутність його вини та непричетність у виниклих обставинах.

Позивач по справі у своїх позовних вимогах просить суд стягнути з відповідача відшкодування шкоди відповідно до реальної сплаченої вартості несправного майна у вигляді придбаної у відповідача пральної машини, оскільки потерпіла особа від заподіяної шкоди іншою особою має право самостійно вибирати спосіб відшкодування шкоди.

Вирішуючи справу, судом було виявлено, ретельно з’ясовані причини несправності пральної машини, які виразились у збої її програми, яка неодноразово виходила з ладу, та встановлена, в неповерненні грошових кошт вартості пральної машини позивачу, вина відповідача, яка відповідно завдала шкоду – збитки позивачу по справі.

Під збитками слід розуміти витрати, зроблені споживачем, втрати або пошкодження його майна.

При розгляді справи суд вирішує питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем, про наявність підстав і умов їх виникнення, про права та обов’язки сторін.    

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до положень Конституції України, зокрема ст. 32, 56, 62 та чинного законодавства України, фізичні особи мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, що є важливою гарантією захисту.

Під моральною шкодою, заподіяною позивачу по справі, є втрати майнового характеру внаслідок моральних страждань та інших негативних явищ, заподіяних позивачу діями відповідача, які виразились у продажу продукції – пральної машини неналежної якості та у подальшому неповерненні грошових кошт позивачу, які ним були сплачені відповідачу як вартість вказаної побутової техніки.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода підлягає відшкодування незалежно від майнової шкоди та розміру її відшкодування.

Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини її фізичних та душевних страждань, пов’язаних з поведінкою відповідача щодо позивача, у зв’язку із продажем товару неналежної якості та відмові повернути сплачені кошти за неякісний товар, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.

У зв’язку з тим, що межі відшкодування моральної шкоди законом не встановленні, суд керується принципом розумності і справедливості.

Оскільки відповідач свою не вину у обставинах, що склалися щодо позивача, не довів, не обґрунтував, не підтвердив належними доказами, тобто не доведено, що шкода позивачу заподіяна не з вини відповідача, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду, оскільки сам факт продажу товару неналежної якості, неодноразові поломки – збої у роботі пральної машини, пошкодження особистих речей позивача та її сім’ї, залишення на час ремонту позивача без побутової техніки, яка полегшує побут, приніс позивачу хвилювання, страждання, побутовий дискомфорт, зміни у трудовому та особистому розпорядку, а також елементарні побутові незручності.

Важливо, в межах розумності, правильно визначити розмір моральної шкоди в залежності від тяжкості моральних витрат, тривалості страждань, наслідків завданої шкоди відповідачем, а також часу, необхідного на відновлення попереднього морального та побутового станів позивача.

Наявність шкоди, обставини її виникнення, характер, розмір, наслідки завданої позивачу відповідачем шкоди мають бути підтвердженні відповідними доказами, що не було зроблено та доведено позивачем по справі, тому суд вважає, що в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, оскільки діями відповідача спричинено страждання позивача, але частковому у розмірі 2000 грн.

Судом приймається до уваги, надані представником відповідача, копії листів до позивача з повідомленням, що зазначена пральна машина після проведеного ремонту знаходиться у сервісному центу, з якого споживач – власник – позивач може її забрати (а.с.26, 28), але також судом приймається до уваги й та обставина, що позивачем зазначені листи не були отриманні, про що свідчить відповідний запис відділення поштового зв’язку на конвертах, які повертались на адресу відповідача не врученими адресатові – позивачу (а.с. 27, 29).

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

  Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання.

Так, судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

 Судове рішення по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.

Судове рішення – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення випливає не з рішення суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Суд, розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно, неупереджено, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача заявлені правомірно, відповідно до діючого законодавства України та без його порушень, вони не порушують законних інтересів та прав сторін по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 209, 212,  213, 214, 215, 223 ЦПК України, ст. ст. 6, 8, 22 Закону України „Про захист прав споживачів”, суд, -

                                                         В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємниця ОСОБА_3 „Про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої порушенням прав споживача” задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 14.07.2007 року, згідно до якого ОСОБА_2 придбала пральну машину іноземного виробництва марки „АRISTON AQXF 109 CSI”.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 68, корп. Б, кв. 69, на користь ОСОБА_2 вартість сплаченої пральної машини 3128 грн. 98 коп.      та у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., а всього стягнути 5128 грн. 98 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 68, корп. Б, кв. 69 на користь держави судовий збір 51 грн. 28 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя: