Справа № 2-3386/2009 року

                                РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009 року

Київський районний суд м. Одеси  у складі :

головуючого судді: Сватаненко В.І.,

за участю секретаря: Забегловської Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Третьої Одеської державної нотаріальної контори, треті особи Одеське міське управління земельних ресурсів Деркомзему України, Одеська регіональна філія державного підприємства земельний кадастр „Про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом”, -

                          В С Т А Н О В И В :

Предметом спору є спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,0795 га. а адресою: м. Одеса, вул. Тимірязева, 5, після смерті ОСОБА_5, померлого 23.05.2008 року.

24.03.2009 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, по якому просять суд визнати за ними в рівних частках право власності на земельну ділянку площею 0,0795 га. а адресою: м. Одеса, вул. Тимірязева, 5, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 23.05.2008 року, посилаючись на те, що вони є спадкоємцями першої черги за законом, але у зв’язку з тим, що спадкодавцем був оформлений державний акт на вказану земельну ділянку, але не був ним отриманий, у теперішній час позивачі не можуть прийняти спадщину, чим порушуються їх права.

Представник позивачів позовні вимоги позивачів підтримав та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач та третя особа про час, дату та місце судового засідання сповіщались належним чином, про що свідчать відповідні судові повістки (а.с.39,40,41), однак до суду їх представники не з”явились, надавши судові письмову заяву, відповідно до якої просять суд справу розглянути у відсутність їх представників та на розсуд суду (а.с.34,37,45).

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення представника позивачів, ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року, зокрема положеннями Книги шостої ЦК України – Спадкове право, Главою 86 – Спадкування за законом, ст. 1261 ЦК України – Перша черга спадкоємців за законом, та Главою 87 – Здійснення права на спадкування.

Судом встановлені наступні фактичні обставини по справі.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 2663, видане Київським відділом ЗАГС м. Одеси 23.10.1976 року (а.с.6).

Позивач – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 2664, видане Київським відділом ЗАГС м. Одеси 23.10.1976 року (а.с.7).

Позивач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 305, видане міським відділом ЗАГС м. Одеси 5.02.1971 року (а.с.16).

Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є дружиною ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, актовий запис № 1574, видане Палацом одруження 20.05.1970 року (а.с.8).

На підставі нотаріально посвідчених договорів дарування від 21.02.2008 року ОСОБА_5 є власником домоволодіння та земельної ділянки площею 0,0795 га., на якій воно розташоване, за адресою: м. Одеса, вул. Тимірязева, 5 (а.с.10,11).

ОСОБА_5 зареєстрував своє право власності на домоволодіння у Комунальному підприємстві „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”, оформив належним чином державний акт на своє ім’я відносно вищезазначеної земельної ділянки, про що свідчить відповідний акт прийоми-передачі межових знаків на зберігання по земельній ділянці від 18.04.2008 року (а.с.21), ситуаційна схема (а.с.18), зроблений план земельної ділянки (а.с.19), опис меж та присвоєння кадастрового номеру (а.с.20), але не встиг отримати державний акт, у зв’язку зі смертю.

23.05.2008 року ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, актовий запис № 4493, видане Першим відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси 24.05.2008 року (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складалась зокрема з земельної ділянки за вказаною адресою, спадкоємцями першої черги за законом є позивачі по справі – сини та дружина, які фактично прийняли спадщину, тому що постійно проживала зі спадкодавцем по день його смерті.

Спадкоємці належним чином звернулись до Третьої одеської державної нотаріальної контори з заявами для прийняття спадщини після смерті спадкодавця, у зв’язку з чим була заведена спадкова справа, що підтверджується відповіддю Третьої одеської державної нотаріальної контори (а.с.42).  

У судовому засіданні встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, що відповідно до встановленого адміністративно-територіального поділу відноситься до території Київського району м. Одеси.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом право на спадкування за законом почергово одержують інші особи, визначені статтями 1261-1265 ЦК України.

У ході судового розгляду справи було встановлено, що за свого життя ОСОБА_5 не було складено заповіту /спадкового договору/.

З урахуванням вищенаведеного, у даному разі право на спадкування за законом почергово одержують особи, визначені статтями 1261-1265 ЦК України.

Зокрема, відповідно до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той із подружжя, хто пережив спадкодавця, тобто позивачі по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

З урахуванням наведеного, суд має підстави для визнання права на спадкування за позивачами. Саме вони мають визнаватись спадкоємцями, що успадковують вказане вище спадкове майно, при цьому судом береться до уваги й та обставина, що передбачені законом підстави для усунення позивача  та відповідача від права на спадкування /ст. 1224 ЦК України/ відсутні.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У зв’язку з тим, що батько та чоловік позивачів не встиг отримати державний акт на земельну ділянку, у теперішній час позивачі не можуть прийняти спадщину у вигляді земельної ділянки, оскільки спадкодавець не надав це право спадкоємцям – позивачам, які у свою чергу не мають можливості отримати державний акт на землю.

Стаття 126 ЗК України закріплює, що документом, який посвідчує право на земельну ділянку є державний акт.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла, до інших осіб – спадкоємців.

Згідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від  02.07.2003 року № 174 "Про затвердження тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" надання та реєстрація державних актів на право власності на земельні ділянки надана структурному підрозділу Центра державного земельного кадастру при земельних ресурсах, що в м. Одесі – Одеському регіональному центру державного земельного кадастру України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що до позивачів після смерті ОСОБА_5 перейшло також право на отримання державного акту на спірну земельну ділянку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання, а також кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права. Одним із способів захисту цивільних прав є, зокрема, визнання права.

В Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові  наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні.

Судове рішення – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1216, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

                          В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Третьої Одеської державної нотаріальної контори, треті особи Одеське міське управління земельних ресурсів Деркомзему України, Одеська регіональна філія державного підприємства земельний кадастр „Про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом ” задовольнити.

Визнати за  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,0795 га. з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Тимірязева, 5, в рівних частках, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 23.05.2008 року.

Рішення суду є підставою для видачі Одеським регіональним центром державного земельного кадастру України державного акту на земельну ділянку площею 0,0795 га. з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Тимірязева, 5 на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: