Справа № 2-3243/2009 року

                                РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – Сватаненко В.І.

за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житло-комунального господарства Одеської міської ради „Про визначення частки у загальній спільній власності”, -  

                              ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення частки у загальній спільній власності, по якому просить суд визначити частки у квартирі АДРЕСА_1 за позивачем та ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за кожним по 1/2 частини квартири, посилаючись на те, що позивачу та її померлому чоловіку належить вказана квартира на праві спільної власності, але у зв’язку з тим, що частки у власності не визначенні позивач не може оформити спадкові права після смерті чоловіка.

Відповідач по справі – Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради про час, дату та місце попереднього судового засідання сповіщався належним чином, однак його представник без поважних причин до суду не з”явився, заяв та клопотань про відкладення слухання по справі чи можливий розгляд за його відсутності суду не заявляв та не надавав, у зв’язку з чим суд вважає за можливе ухвалити по справі рішення під час проведення попереднього судового засідання у відсутності представника відповідача, оскільки спір по суті відсутній, через що не ухвалення рішення по справі може порушувати законні права та інтереси позивача по справі, у той час як його ухвалення не порушує нічиїх інтересів та прав.

Суд, вислухавши думку, пояснення та доводи позивача по справі, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає позов підлягаючим задоволенню, з наступних встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України, зокрема Главою 26 ЦК України – Право спільної власності, зокрема ст. 357 ЦК України – Визначення часток у праві спільної часткової власності та ст. 368 ЦК України – Право спільної сумісної власності.

По справі встановленні наступні фактичні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 16.05.1992 року, що вбачається з паспортних даних позивача по справі, виданого Київським РВ УМВС України в Одеській області 03.03.1998 року (а.с.8).

 Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31.05.1995 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням органу приватизації № 62234 від 31.05.1995 року (а.с.7), вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності позивачу та її чоловіку (а.с.6).

Позивач разом зі своїм чоловіком постійно проживали за адресою вказаної квартири, про що свідчить відповідна довідка КП ЖКС від 2.03.2009 року (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік позивача ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 4.11.2008 року, актовий запис № 8689, Першим Приморським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції (а.с.5).

Після смерті чоловіка позивача відкрилась спадщина за законом на належну йому частку у спірній квартирі, але позивач, як спадкоємець першої черги, позбавлена можливості прийняти спадщину, оскільки у свідоцтві про право власності на спірну квартиру частки власників не визначенні, у зв’язку з чим нотаріальна контора радить позивачу звернутися до суду для вирішення цього питання, що підтверджується листом Третьої одеської державної нотаріальної контори від 6.03.2009 року (а.с.9).

Відповідно до ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, згідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 372 ЦК України вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.  

З обліком викладеного суд визнає документально підтвердженим факт про те, що позивачу та чоловіку позивача належала спірна квартира в рівних частках, по 1/2 частині квартири кожному.

 Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

 Суд, розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно та неупереджено, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача заявлені правомірно, відповідно до діючого законодавства України та без його порушень, вони не порушують законних інтересів та прав відповідача по справі та інших осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 16, 357, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 130, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, –

                          В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління житло-комунального господарства Одеської міської ради „Про визначення частки у загальній спільній власності” задовольнити.

Визначити частки в спільному майні за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, померлим  ІНФОРМАЦІЯ_1 року, по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 за кожним.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя: