Справа № 2-3024/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2009 року
Київський районний суд м. Одеси у складі :
головуючого судді: Сватаненко В.І.,
за участю секретаря: Забегловської Ю.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 „Про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом”, -
В С Т А Н О В И В :
Предметом спору є спадкове майно у вигляді земельної ділянки № 208, розташованої на території Прилиманської сільської ради садового товариства „Тепличний” Овідіопольського району Одеської області, площею 0,060 га. для ведення садівництва, після смерті ОСОБА_4, померлого 18.07.2005 року.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, по якому просить суд визнати за ним право власності на вказане спадкове майно у вигляді зазначеної земельної ділянки у поряд спадкування за законом, посилаючись на те, що його батьку належала вказана земельна ділянка, після смерті якого спадкоємцями є позивач та відповідачі, які у свою чергу від спадкових прав відмовились на користь позивача.
Відповідачі – мати позивача – ОСОБА_2 та брат позивача – ОСОБА_3 позовні вимоги позивача визнали, з заявленими доводами погодились, не заперечували проти їх задоволення, відмовившись від прийняття спадщини після смерті спадкодавця на користь позивача, пояснивши, що позивач фактично спадщину прийняв, у зв’язку з чим суд вважає за можливе ухвалити рішення по справі під час попереднього судового засідання.
Суд, вислухавши пояснення, думку та доводи сторін по справі, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, наданні докази, вважає позов підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані ЦК України, зокрема положеннями Книги шостої ЦК України – Спадкове право, Главою 86 – Спадкування за законом, ст. 1261 ЦК України – Перша черга спадкоємців за законом та Главою 87 – Здійснення права на спадкування, зокрема, ч. 2 ст. 1274 ЦК України – Право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, актовий запис № 642 від 8.06.1963 року, виданого Другим відділом РАЦС Суворівського районного управління юстиції м. Одеси ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Довгаленко) знаходяться у зареєстрованому шлюбі (а.с.11).
Від вказаного шлюбу народились діти – позивач – ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво про народження, актовий запис № 34 від 20.04.1965 року, видане Дністровською сільською радою (а.с.12), та відповідач – ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про народження, актовий запис № 79 від 1.08.1967 року, видане Дністровською сільською радою (а.с.12).
Батько позивача на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 8.06.1998 року є власником земельної ділянки № 208, розташованої на території Прилиманської сільської ради садового товариства „Тепличний” Овідіопольського району Одеської області, площею 0,060 га., цільове призначення якої для ведення садівництва (а.с.8).
18.07.2005 року батько позивача помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.07.2005 року, виданим Першим відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 6672 (а.с.10).
Внаслідок смерті батька позивача в день його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, право власності на вказану земельну ділянку, що належала спадкодавцю.
У судовому засіданні встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, що відповідно до встановленого адміністративно-територіального поділу відноситься до території Київського району м. Одеси.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом право на спадкування за законом почергово одержують інші особи, визначені статтями 1261-1265 ЦК України.
У ході судового розгляду справи було встановлено, що за свого життя батьком позивача не було складено заповіту /спадкового договору/.
З урахуванням вищенаведеного, у даному разі право на спадкування за законом почергово одержують особи, визначені статтями 1261-1265 ЦК України.
Зокрема, відповідно до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця – позивач та відповідач, та його дружина – відповідач, які у свою чергу відмовились від прийняття спадщини після смерті спадкодавця на користь позивача.
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, що передбачено положеннями ч. 2 ст. 1274 ЦК України.
Під час розгляду справи було встановлено та ніким не спростовано, що відповідачі, будучи спадкоємцями першої черги, відмовились від прийняття спадщини після смерті спадкодавця на користь позивача по справі – спадкоємця першої черги за законом після смерті спадкодавця його батька.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Той факт, що на день смерті спадкодавця позивач проживав разом з ним підтверджується відповідними доказами зібраними під час розгляду справи, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
За вказаних обставин як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивач має вважатися таким, що прийняв спадщину, оскільки протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від спадщини.
З урахуванням наведеного, суд має підстави для визнання права на спадкування за позивачем. Саме останній має визнаватись спадкоємцем, що успадковує зазначену земельну ділянку, при цьому судом береться до уваги й та обставина, що передбачені законом підстави для усунення позивача від права на спадкування /ст. 1224 ЦК України/ відсутні.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання, а також кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права. Одним із способів захисту цивільних прав є, зокрема, визнання права.
Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 130, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270, 1274 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 „Про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом ” задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № 208, розташованої на території Прилиманської сільської ради садового товариства „Тепличний” Овідіопольського району Одеської області, площею 0,060 га. для ведення садівництва, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 18.07.2005 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: