ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 травня 2009 р.                                                                                    № 6/246  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМ. Остапенка,

суддів:Є. Борденюк, В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалувід 09.10.2008

Київського апеляційного господарського суду

у справі№  6/246

за позовомОСОБА_2

доОСОБА_3

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Компанія "Реєстратор"

провизнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на акції

В судове засідання з’явились представники сторін:

позивачаОСОБА_4. (дов. від 22.05.2008)

відповідачаОСОБА_3

В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви у зв'язку з поданням заяв про відвід колегії суддів

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2008 у справі №6/246 позов задоволений повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 269 акцій ЗАТ "Сонат", укладений 28.06.2002 між ОСОБА_2. та ОСОБА_3; визнано право власності на 269 акції ЗАТ "Сонат" за ОСОБА_2.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду ОСОБА_1. звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2008 (колегія суддів: Кондес Л.О., Михальська Ю.Б., Куровський С.В.) відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 23.06.2008 у справі №6/246 на підставі ст.91 ГПК України, оскільки ОСОБА_1. не є стороною у справі та не був залучений судом першої інстанції до участі у справі у якості третьої особи.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ОСОБА_1. просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2008 скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме, ст.27, 65, 99 ГПК України, справу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Згідно приписів частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Тобто право на апеляційне оскарження судового акту мають лише сторони у справі та прокурор. Особи, що не були залучені до участі у справі місцевим господарським судом, не мають права на подання апеляційної скарги навіть у випадках, якщо цей суд прийняв рішення про їх права та обов’язки.

Однак відповідні особи вправі оскаржити судове рішення в касаційному порядку на підставі ст. 107 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційним судом встановлено, що скаржник - ОСОБА_1. не є стороною у справі. В своїй касаційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення у цій справі стосуються його прав і обов'язків. Втім, за змістом вищезазначених правових норм, ОСОБА_1. не є стороною у справі, а відтак, він не є особою, яка наділена правом на апеляційне оскарження рішення господарського суду м. Києва від 23.06.2008 у справі №6/246. Тому апеляційний господарський суд правомірно відмовив у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд апеляційної інстанції діяв у відповідності з нормами процесуального права, а оскаржувана ухвала є обґрунтованою та законною, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.1115,1117,1119-11113 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2008 у справі №6/246 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                          М. Остапенко

          Судді:          Є. Борденюк

          В. Харченко