Справа № 1-25/2010

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2010 року Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого Ревера В.В.

судді Волинця М.М.

народних засідателів: Андріїв Г.М.

ОСОБА_1

ОСОБА_2

при секретарі Трач М.М.

з участю прокурора Телепка В.В.

захисника ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей 2001 та 2003 років народження, не судимого згідно ст.89 КК України,

за п.п. 7, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263 КК України,

встановив:

22 жовтня 2003 року, близько 2-ої години, в с. Підгайці Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з хуліганських мотивів, що виразились у відсутності будь-яких причин, з метою вбивства, вивівши потерпілого ОСОБА_8 до лісового масиву, пострілами з обрізу мисливської рушниці ТОЗ-БМ 16-го калібру, почергово, ОСОБА_6 в грудну клітку з сторони спини, з переломом ребер та пошкодженням легені, ОСОБА_5 в ліве плече, з переломом плечової кістки та ОСОБА_7 в голову, з розрушенням черепа та речовини головного мозку, умисно вбили його.

Також ОСОБА_5, в ніч з 21 на 22 жовтня 2003 року, в с.Підгайці Пустомитівського району Львівської області носив обріз гладкоствольної рушниці ТОЗ-БМ, що є кримінальною нестандартною вогнепальною зброєю, без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину визнав частково та пояснив, що в ніч на 22 жовтня 2003 року, з братом ОСОБА_6 прийшли до тітки ОСОБА_9 в с. Підгайці. З собою принесли пляшку горілки та вареники.

В будинку, крім ОСОБА_9 та її неповнолітнього сина, були ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими до цього дня не були знайомі. Коли почали розпивати горілку, між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла сварка за гроші, які вони разом заробили. На його та брата запитання в чому справа, ОСОБА_8 сказав не втручатися, а то їм буде погано. Брат та ОСОБА_8, а в подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8, виходили на вулицю, де продовжували з’ясовувати відносини між собою.

Після того, як ОСОБА_8 відмовився віддавати гроші, ОСОБА_7 запропонував всім пройтися з ним, при цьому в руках тримав обріз мисливської рушниці. Оскільки необхідно було йти в сторону дому, погодилися.

Коли підійшли до лісосмуги, ОСОБА_6 взяв у ОСОБА_7 обріз мисливської рушниці, щоб його роздивитися. Побачивши це, ОСОБА_8 почав їх ображати нецензурними словами, говорив що їм не вистачить духу вистрілити. В цей час ОСОБА_6 випадково вистрілив в ОСОБА_8, який і після цього продовжував лаятися та ображати їх. Потерпілий стояв на відстані біля п’яти метрів. Забравши в брата обріз та маючи на меті налякати ОСОБА_8, також вистрілив в його сторону.

Незважаючи на це, потерпілий продовжував кричати і погрожувати, а тому передав обріз ОСОБА_7 та сказав йому розібратися, після чого з братом відійшли в сторону. ОСОБА_10 почули ще один постріл і ОСОБА_7 сказав, що вбив ОСОБА_8.

Наміру вбивати ОСОБА_8 у нього не було. Стріляв у напрямку потерпілого лише, щоб налякати його. Обріз мисливської рушниці належав ОСОБА_7. Після цієї події тривалий час перебував за кордоном, а згодом жив в м. Кам’янці-Бузькій. Від слідства не переховувався.

Розкаюється у вчиненому.

Незважаючи на часткове визнання вини у вчиненні інкримінованих злочинів, факт скоєння ОСОБА_5 умисного вбивства за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з хуліганських мотивів, потерпілого ОСОБА_8, носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, доведена наступними зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так потерпіла ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_8 був її сином, за характером спокійний, не конфліктний. Перед вбивством працював з ОСОБА_7 на ринку. Про те, що був винен комусь гроші, не розповідав. Після того як посварився з дружиною, незадовго до смерті, проживав в селі поблизу м. Львова у ОСОБА_9 Про вбивство сина її повідомили працівники міліції.

Свідок ОСОБА_11 показала, що в ніч на 22 жовтня 2003 року, близько 00 годин 30 хвилин, в будинок ОСОБА_9, де також були ОСОБА_8, ОСОБА_7 та вона, прийшли брати ОСОБА_6 та ОСОБА_8.

Розбудивши всіх, сказали зібратися в кімнаті. Спочатку була дружня розмова, однак згодом ОСОБА_10 почали сварку з ОСОБА_8

Коли вона намагалася з’ясувати в чому справа, ОСОБА_5 сказав не втручатися, бо вистрілить в неї. При цьому ОСОБА_6 постійно демонстрував пістолет, ОСОБА_5 в руках тримав пакет з предметом подовгастої форми, як пізніше стало відомо це був обріз мисливської рушниці.

В процесі суперечки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 декілька разів виходили на подвір’я. ОСОБА_10 сказали ОСОБА_8 збиратися, і що йому вже не потрібно їсти, та ОСОБА_7 - що він також піде з ними.

Коли повернувся ОСОБА_7, розказав, що ОСОБА_8 вбили. ОСОБА_6 вистрілили по одному разу і його заставили зробити постріл.

Свідки ОСОБА_12 в судовому засіданні та ОСОБА_13 і ОСОБА_14 на досудовому слідстві ( т.1 а.с.124-127, 132-133), показання яких всебічно перевірялися судом, ствердили, що в кінці жовтня 2003 року, біля лісу в с.Підгайці Пустомитівського району, виявили лежачого мужчину з пораненою та окровавленою головою. Про те, що вони побачили, повідомили працівників міліції.

Засуджений ОСОБА_6 в судовому засідання пояснив, що в кінці жовтня 2003 року, після розпиття горілки в будинку тітки ОСОБА_9, що в с. Підгайці, між ним та ОСОБА_8 виник конфлікт.

Коли прийшли до лісу, ОСОБА_7 передав йому обріз і він вистрілив в ОСОБА_8. Причину не може пояснити, оскільки був п’яним. Після цього вистрілив у потерпілого брат ОСОБА_8, а третім стріляв ОСОБА_7.

Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що повністю підтримує показання дані ним в судовому засіданні по справі про обвинувачення ОСОБА_6. Нічого нового доповнити не може. Вбивство ОСОБА_8 вчинив один, захищаючись від погроз останнього. При цьому були присутні брати ОСОБА_10, однак в суперечку не втручалися. Покази по справі про його обвинувачення були частково неправдивими.

Однак на досудовому слідстві, в явці з повинною (т.1 а.с.48-53), в показаннях як підозрюваний (т.1 а.с.262-268), обвинувачений (т.1 а.с.313-320), в процесі відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с.283-290, 294-301), в судовому засіданні суду, при розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 за вчинення злочину передбаченого п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України (т.3 а.с.23-30), в присутності захисника, з приводу подій, що мали місце 22 жовтня 2003 року, давав показання відмінні від наведених.

А саме, що в ніч на 22 жовтня 2003 року, близько 1-ої години, в будинок ОСОБА_9, що в с.Підгайці Пустомитівського району, прийшли брати ОСОБА_6 та ОСОБА_15. Вони були в нетверезому стані.

Покликавши всіх за стіл, запропонували розпити принесену ними горілку. ОСОБА_9 приготовила закуску.

В процесі розмови брати ОСОБА_15 словесно погрожували ОСОБА_8, а саме говорили, що він не буде жити, що йому вже не потрібно їсти. При цьому почергово виходили з ОСОБА_8 на подвір’я, після чого він повертався в будинок схвильований.

Коли сиділи за столом, бачив у ОСОБА_5 обріз мисливської рушниці, а у ОСОБА_6 – пістолет, однак присутнім у будинку, зброєю не погрожували.

Приблизно через одну годину, ОСОБА_6 запропонував йому та ОСОБА_8 збиратися і йти з ними, куди саме не говорив. Коли вийшли з будинку, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спереду, а він та ОСОБА_5 позаду, направилися в сторону лісу. Йшли мовчки, приблизно 30 хвилин.

Біля лісу ОСОБА_6 наказав ОСОБА_8 зупинитися і повернутися до нього спиною. Взявши у ОСОБА_8 обріз мисливської рушниці, ОСОБА_6 без попередження вистрілив в ОСОБА_8.

Після цього ОСОБА_8 впав на спину. ОСОБА_6 підійшов до нього, перевернув його та оглянувши сказав, що попав в спину. Обріз мисливської рушниці перезарядили і ОСОБА_5 другим вистрілив в ОСОБА_8. Обріз мисливської рушниці передали йому і ОСОБА_6, погрожуючи пістолетом, сказав, що і він повинен вистрілити в ОСОБА_8

Підійшовши до лежачого ОСОБА_8 на відстань, приблизно один метр, не прицілюючись та відвернувшись, вистрілив в сторону голови потерпілого.

Обріз мисливської рушниці та пістолет ОСОБА_15, повернувшись в село, викинули в криницю.

Дані показання всебічно перевірялися в судовому засіданні. Такі були підтверджені сукупністю доказів по справі, та покладені в основу вироку про засудження ОСОБА_7 Версія про те, що вбивство ОСОБА_8З вчинив він один, була викладена в зверненні на адресу прокурора Львівської області лише після набрання вироком щодо нього законної сили. Однак вже після цього на досудовому слідстві по справі про обвинувачення ОСОБА_6 та по даній справі, на ставці віч-на-віч з ОСОБА_5 (т.4 а.с.122-125), дав показання, які були аналогічними по справі про його засудження.

Суд вважає показання ОСОБА_7 про непричетність ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_8 надуманими, які не відповідають дійсності та спростовуються зібраними по справі доказами, а тому не приймаються до уваги. Натомість його показання, на досудовому слідстві, про обставини вчинення вбивства ОСОБА_8 трьома пострілами, перший ОСОБА_6, другий ОСОБА_5 та третій ним, з обрізу мисливської рушниці, були послідовними та логічними, підтверджувалися іншими доказами по справі. Суд вважає їх правдивими, такими що відповідають дійсності та використовує на користь обвинувачення.

При цьому підсудний ОСОБА_5 та засуджений ОСОБА_6 в даному судовому засіданні ствердили, що кожен з них зробив по одному пострілу в потерпілого ОСОБА_8 Заперечили лише умисел на його вбивство.

З протоколу огляду місця події (т.1 а.с. 2-16) вбачається, що труп ОСОБА_8 виявлено біля лісу с.Підгайці Пустомитівського району Львівської області. В скроневій ділянці голови зліва є проникаюча рана, на куртці з сторони спини пошкоджена тканина.

В процесі проведення відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с. 283-290) ОСОБА_7 та підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні вказали на це місце, як на таке, де стріляли в ОСОБА_16

З висновку судово-медичної експертизи № 141 (т.1 а.с. 23-26) та комісійної судово-медичної експертизи № 32/84-к (т.3 а.с.66-76) вбачається, що причиною смерті ОСОБА_8 було вогнепальне поранення голови з розрушенням кісток черепа та пошкодженням оболонок і речовини головного мозку.

Експертизою трупа виявлено три вогнепальних дробових поранення: наскрізне поранення лівого плеча, сліпе вогнепальне поранення грудної клітки зі сторони спини та сліпе вогнепальне поранення голови.

Вогнепальне поранення голови з розрушенням черепа та речовини головного мозку, грудної клітки з заді з переломом ребер та пошкодженням легені, а також наскрізне вогнепальне поранення плеча з відкритим переломом плечової кістки є тяжкими тілесними ушкодженнями. Сліпе вогнепальне поранення голови з розрушенням кісток черепа та речовини головного мозку відноситься до смертельного, при цьому таке спричинено при горизонтальному положенні тіла.

Всі три вогнепальні поранення спричинені ОСОБА_8 прижиттєво.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 ствердив, що кожне з вогнепальних поранень було смертельним і від кожного наступила б смерть потерпілого ОСОБА_8

Висновками експертиз підтверджуються показання ОСОБА_5 про три зроблених постріли в ОСОБА_8

З протоколів огляду місця події від 24 жовтня та 12 листопада 2003 року (т.2 а.с. 31-35) вбачається, що обріз мисливської рушниці, з якого підсудний ОСОБА_5, засуджений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стріляли в ОСОБА_8, пістолет «МЕ 800 GENERAL», були вилучені з криниці господарства ОСОБА_18, сусіда ОСОБА_9, що в с.Підгайці Пустомитівського району Львівської області.

Цю зброю брати ОСОБА_15, після вбивства ОСОБА_8, як ствердив ОСОБА_7, викинули в криницю, звідки така і була вилучена.

Висновком судово-хімічної експертизи (т.2 а.с.167-170) стверджується, що з даного обрізу проводився постріл, оскільки в каналах стволів виявлено частинки одноосновного бездимного пороху.

При цьому, як вбачається з висновку балістичної експертизи (т.2 а.с. 235-241), обріз мисливської двоствольної рушниці 16 калібру ТОЗ-БМ є кримінальною нестандартною вогнепальною зброєю придатною до стрільби мисливськими патронами 16 калібру.

Гільза мисливського патрона 16 калібру, яка знаходилась в стволі даного обріза – відстріляна з його лівого ствола.

Пижі, прокладки та дріб, які вилучені при огляді місця події та трупа ОСОБА_8, є частинами мисливських патронів 16 калібру і могли бути вистріляні з обріза мисливської рушниці, який вилучений з господарства ОСОБА_18, що в с. Підгайці Пустомитівського району Львівської області (т.2 а.с. 31-35).

Висновком даної експертизи підтверджуються, що саме з цієї зброї потерпілому ОСОБА_8 заподіяні вогнепальні поранення від яких наступила його смерть. І таку в будинок ОСОБА_9 приніс ОСОБА_5

Даний факт стверджується і висновками медико-криміналістичної експертизи (т.1 а.с. 35-38, т.2 а.с.213-225). При дослідженні одягу та клаптів шкіри від трупа ОСОБА_8 було виявлено пошкодження, які утворилися від дії дробового заряду до складу якого входив свинець. Постріли, які спричинили вогнепальні рани на тілі в ділянці лівої лопатки, в ділянці верхньої третини задньої поверхні лівого плеча та скроневої ділянки зліва були виконані з відстані, перший 50-100 см – 2-5 м, другий і третій – 50-100 см.

Проведені по справі експертизи належно аргументовані з наукової точки зору, не суперечать іншим доказам у справі, а тому суд визнає їх достовірними доказами.

З висновку судово-балістичної експертизи (т.2 а.с.190-193) вбачається, що вилучений під час огляду із криниці господарства ОСОБА_18 в с.Підгайці пістолет є газовим, моделі «МЕ 800 GENERAL», вогнепальною зброєю не являється, придатний до стрільби спеціальними штатними газовими патронами калібру 8 мм.

Протоколами огляду речових доказів.

Суд не приймає до уваги та вважає показання ОСОБА_5 про відсутність у нього умислу на вбивство ОСОБА_8 та заперечення факту носіння вогнепальної зброї без відповідного дозволу, а саме обрізу мисливської двоствольної рушниці 16 калібру ТОЗ-БМ такими, що не відповідають дійсності та спрямовані на уникнення відповідальності. Такі спростовані показаннями свідків, іншими доказами.

Як встановлено в справі, підсудний ОСОБА_5 з засудженим ОСОБА_6 в ніч на 22 жовтня 2003 року, під час розпивання горілки в будинку ОСОБА_9, розпочали конфлікт з потерпілим, висловлюючи на його адресу погрози. На цей час між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 жодних суперечностей не було. На час приходу братів ОСОБА_6, останні вже спали.

Обріз мисливської рушниці, з якого був вбитий ОСОБА_8, в будинок ОСОБА_9 приніс ОСОБА_5 Це ствердили свідок ОСОБА_11, засуджений ОСОБА_7 Діючи з умислом саме на вбивство ОСОБА_8, підсудний ОСОБА_5 та засуджені ОСОБА_6 і ОСОБА_7, посеред ночі, вивели його до лісу, де почергово вистрілили в потерпілого.

Показання ОСОБА_5 про те, що він стріляв лише в сторону потерпілого з метою залякати його є непереконливими та не приймаються до уваги. Про умисел саме на вбивство потерпілого свідчить той факт, що кожен з трьох пострілів був з близької відстані. Як встановлено висновками медико-криміналістичної експертизи, підсудний стріляв другим з відстані 50-100 см., тобто прицільно. Всі три вогнепальні поранення спричинені ОСОБА_8 прижиттєво, кожне було смертельним і від кожного наступила б смерть потерпілого.

Дії підсудного та засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 були узгоджені та наперед продумані. Кожен з них бажав виконати відведену йому роль у досягненні остаточної мети – вбивства ОСОБА_8, вистрілюючи почергово в потерпілого, що свідчить про їх змову.

Оскільки до часу вчинення злочину, як встановлено в судовому засіданні, підсудний не був знайомий з потерпілим, відносин жодних не підтримували, суд вважає, що вбивство ОСОБА_8 вчинене без будь-якої причини, тобто з хуліганських мотивів.

Про те, що обріз мисливської двоствольної рушниці 16 калібру ТОЗ-БМ належав ОСОБА_5 ствердили свідок ОСОБА_11 та засуджений ОСОБА_7 ОСОБА_13 підсудний приніс його до будинку ОСОБА_9, тримав біля себе, а в подальшому переніс до місця вчинення вбивства потерпілого. Показання про те, що обріз належав ОСОБА_7 є надуманими та не приймаються до уваги.

Подальша поведінка ОСОБА_5 свідчить про те, що він намагався скритися від слідства та уникнути відповідальності. В день вчинення вбивства, ОСОБА_6 з братом виїхали в м. Львів, де залишились ночувати в сім’ї ОСОБА_19, чого раніше ніколи не робили. Це ствердили свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 Знаючи про те, що його розшукують працівники міліції, виїжджає за межі області, та переховується від слідства протягом шести років.

Таким чином аналіз зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8, за попередньою змовою групою осіб з хуліганських мотивів та носінні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Його дії правильно кваліфіковано за п.п. 7, 12 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України.

За висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи №32 (т.4 а.с. 53-54), ОСОБА_5 психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій також психічним захворюванням не страждав, не виявляв будь-яких хворобливих розладів психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

При визначенні підсудному покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, відомості про його особу та обставини, що впливають на покарання.

ОСОБА_5 раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, частково визнав вину та розкаявся у вчиненому. Обставин, які пом’якшують покарання по справі не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп’яніння.

Обговорюючи питання про конкретний вид та розмір покарання, суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, спрямований проти життя людини, наслідком якого стала смерть ОСОБА_8 З урахуванням цього, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій статей, за якими він засуджуються. Лише покарання у вигляді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України і обрати йому покарання

●за п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України – дванадцять років шість місяців позбавлення волі;

●за ч.1 ст. 263 КК України – три роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання дванадцять років шість місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 8 січня 2010 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити взяття під варту.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одного місяця – засудженим, з моменту вручення копії вироку, іншими учасниками судового розгляду – з моменту проголошення.

Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий Ревер В.В.

Суддя Волинець М.М.

Народні засідателі: Андріїв Г.М.

ОСОБА_1

ОСОБА_21