Немирівський районний суд Вінницької області

м. Немирів, вул. Шевченка, 27, 22800, (04331) 2-20-49

..

Справа № _1-66 /2010 р

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«_22 »__ лютого_____ 2010 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі : головуючого - судді Підлипняка М.Д.

засідателі

при секретарі Путій З.О.

з участю прокурора Щаблевської О.А.

громадського обвинувача

з участю адвоката ( ів )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові

справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, уроженки ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки с. Кірово Немирівського району, приватного підприємця, раніше не судимої,

по ст. 172 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 являючись приватним підприємцем та здійснюючи на підставі свідоцтва серії ВО2 № 281137 від 26 червня 2006 року підприємницьку діяльність і достовірно знаючи про передбачений чинним законодавством про працю України порядок прийняття на роботу найманих працівників, а також вимоги чинного законодавства України щодо надання в державну службу зайнятості відомостей для реєстрації укладених трудових договорів до Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового соціального страхування, протягом липня 2007 року по січень 2010 року вчинила злочин за наступних обставин:

Так, займаючись дозволеним видом підприємницької діяльності, а саме роздрібною торгівлею приватний підприємець ОСОБА_1 використовуючи при цьому найману працю, достовірно знаючи вимоги чинного трудового законодавства, грубо порушуючи вимоги п. 6 ст. 24 КЗпП України, умисно, прийнявши на роботу продавцем магазину ОСОБА_2 і фактично допустивши її до виконання обов’язків продавця з липня 2007 року до 27 січня 2010 року не уклала з ОСОБА_2 трудових договорів у письмовій формі та в порушення вимог ст. 24-1 КЗпП і п. 2 ”Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року не подала договори на реєстрацію до державної служби зайнятості чим грубо порушила конституційні права громадян на зарахування часу роботи до стажу, який дає право на трудову пенсію, що передбачено ст. 8 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на охорону праці, зазначене в ст. 5 Закону України ”Про охорону праці”, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,

яке передбачено ст. 6 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, а також, використовуючи найману працю ОСОБА_2 під час її роботи не нарахувала і не облікувала її заробітну плату, а виплачувала її без обліково, тоб-то без оформлення відомостей або інших платіжно-видаткових документів про виплату заробітної плати, чим грубо нарушила вимоги ст. 30 Закону України ”Про оплату праці”.

В судовому засіданні підсудня ОСОБА_1 вину в скоєні злочину визнала повністю, в скоєному чистосердечно розкаялась та дала покази, які відповідають обставинам вчиненого злочину.

Оскільки учасники процесу вважають за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись допитом підсудньої, суд, з’ясувавши розуміння підсудньою та іншими учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, впевнившись у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи, які не будуть досліджуватись в апеляційному порядку, постановив при досліджені доказів обмежитись допитом підсудньої.

Заслухавши покази підсудньої суд вважає, що її вина у скоєні злочину доведена, її дії по ст. 172 ч. 1 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, кваліфіковані вірно.

Призначаючи покарання підсудній суд враховує суспільну небезпеку скоєного, обставини справи, особу підсудньої яка позитивно характеризується, обставини, що помягчують відповідальність до яких суд відносить чистосердечне каяття та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність і вважає, що до неї доцільно застосувати покарання у вигляді штрафу, що буде достатньою та необхідною мірою для її виправлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною за ст. 172 ч. 1 КК України і за цією статтею призначити її покарання 680 ( шістсот вісімдесят) грн. штрафу в дохід держави.

До вступу вироку в закону силу міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 залишити ” Підписка про невиїзд ”.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.

Головуючий: