Справа № 2-35/11

                                                                                          (2/401/15/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

У складі: головуючого Якименко Л.Г.

при секретарі Носулі А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, про скасування рішення виконкому, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконними окремих пунктів рішення виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності, усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 699/20 від 10.11.1989 року, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.          

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому на підставі свідоцтва про право власності від 21.03.1986 року належить 56/100 частини домоволодіння №26 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську, яке складається з двох житлових будинків А-1 та Б, сараїв В, Е, убиралень Г, Д, душу Ж, огорож № 1-7, водоколонки № 8.

Відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 13.11.1989 року, виданого виконкомом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська на підставі рішення виконкому №699/20 від 10.11.1989 року, належить домоволодіння №24 по вул.С.Перовської у м.Дніпропетровську, що складається з житлового будинку А-1, гаражу Б, вбиральні В, душу Д, погребу Е, сараїв Г, Ж, 3, споруд № 1-4, І.

У 1988 році на прохання ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 дозволив йому збудувати тимчасовий навіс між їхніми суміжними будинками для зберігання будівельних матеріалів але за умови, що при необхідності даний навіс буде розібраний. Незважаючи на таку домовленість відповідач ОСОБА_2 заклав цеглою прохід між будинками, в результаті чого був фактично збудований капітальний сарай, боковими стінами якого стали стіни житлового будинку літ.Б домоволодіння №26 по вул.С.Перовської, що належить на праві власності позивачу, та житлового будинку літ.А-1 домоволодіння №24 по вул.С.Перовської, що належить на праві власності відповідачу.

На неодноразові вимоги позивача знести будівлю сараю, яка не дає доступу до зовнішньої стіни будинку, у зв'язку з чим всередині будинку відсиріла стіна, з'явилася пліснява та нема можливості для обслуговування будинку із зовнішньої сторони з боку сараю, відповідач відповідав відмовою, посилаючись на те, що вказаний сарай знаходиться на його ділянці, до того ж він був узаконений рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради м.Дніпропетровська №699/20 від 10.11.1989 року. Будівля сараю літ.З в домоволодінні №24 по вул.С.Перовської у м. Дніпропетровську збудована з порушення усіх можливих будівельних і санітарних норм, та частина даного сараю знаходиться на земельній ділянці належного позивачу домоволодіння №26 по вул. С.Перовської.

Позивач вважає, що рішення №699/20 від 10.11.1989 року прийнято незаконно, свого погодження на узаконення будівлі сараю він не давав, сама будівля не відповідає будівельним нормам та частково знаходиться на його земельній ділянці, тому ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 699/20 від 10.11.1989 року в частині узаконення за ОСОБА_2 сараю літ.З в домоволодінні №24 по вулиці С.Перовської у місті Дніпропетровську та зобов'язати ОСОБА_2 знести сарай літ.З в домоволодінні №24 по вулиці С.Перовської у місті Дніпропетровську.

Також позивач вважає, що своїми протиправними діями відповідач завдав йому моральну шкоду, у відшкодування якої просив стягнути на його користь 5000 грн.

ОСОБА_2 проти позову заперечував та звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання незаконними окремих пунктів рішення виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності, усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому на підставі свідоцтва про право власності від 13.11.1989 року, виданого виконкомом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська на підставі рішення виконкому №699/20 від 10.11.1989 року належить домоволодіння №24 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську.

Відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 21.03.1986 року належить 56/100 частини домоволодіння №26 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську.

Домоволодіння №24 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську складається з жилого будинку А-1, гаражу Б, вбиральні В, душу Д, погребу Е, сараїв Г, Ж, 3, споруд № 1-4, І.

Домоволодіння № 26 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську в цілому складається з двох жилих будинків А-1 та Б, сараїв В, Е, убиралень Г, Д, душу Ж, огорож № 1-7, водоколонки № 8.

У фактичному користуванні ОСОБА_1 на суміжній земельній ділянці знаходиться жилий будинок Б, сараї В та Е, душ Ж, убиральня Д. Всі ці споруди він разом зі своєю дружиною відповідачкою ОСОБА_3 зводив самовільно, без дозволу ОСОБА_2. Після закінчення будівництва з'ясувалось, що жилий будинок Б, сараї В та Е, вбиральня Д, побудовані відповідачами з порушенням державних будівельних норм (ДБН 360-92), відповідачі звели їх на межі домоволодінь №24 та № 26, не витримавши вимоги про відстань між боковою межею ділянки та стіною житлового будинку або господарчою будівлею не менше 1,0 м.

Вказані порушення призвели до погіршення стану житлового будинку А-1 позивача, оскільки у зв'язку з недотриманням передбаченої вимогами ДБН відстані між будинком Б, зведеним відповідачами, та межею між земельними ділянками, з даху будинку відповідачів вода тече під стіни та фундамент будинку позивача.

З метою захистити стіни свого будинку від руйнування позивач звів між будинками сарай літ.З, в результаті чого стіни кімнати 1-3 та частина кімнати 1-4 належного будинку, які захищені сараєм, сухі, а частина кімнати 1-4, яка сараєм не захищена - волога, на стінах її завівся грибок.

Також вбиральня Д, яка розташована на відстані 1,5 м від вікон будинку позивача, забруднює повітря, не дає можливості провітрювати кімнати, а сараї В та Е не дають можливості належним чином доглядати за огорожею, перешкоджають вільному проходженню повітря на земельну ділянку.

У зв'язку з цим позивач вважає, що відповідачі повинні привести збудовані будівлі: жилий будинок Б, сараї В та Е, вбиральню Д у відповідність з будівельними нормами, перебудувавши жилий будинок Б шляхом перенесення стіни будинку, яка примикає до його земельної ділянки, на 1м від межі, а сараї В та Е, вбиральню Д знести, оскільки недотримання відстані від межі сумісної земельної ділянки, передбаченої державними будівельними нормами, порушує права позивача, як власника суміжного домоволодіння, перешкоджає нормальній експлуатації житлового будинку, веде до його руйнування.

Житловий будинок літ.Б в домоволодінні № 26 по вул. С.Перовської узаконений рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровського району № 159/1 від 07.03.1986 року без згоди та відома ОСОБА_2

Позивач вважає, що вказане рішення виконкому (п.п. 3, 4, 5 та частково п.6) в частині узаконення жилого будинку Б по вул. С.Перовської за ОСОБА_1, затвердження акту прийомки вказаного будинку, затвердження акту ідеальних часток та анулювання правових документів на ім'я ОСОБА_5 повинне бути визнане незаконним, як винесене з порушенням ДБН 360-92, та скасоване, а свідоцтво про право власності, - анульоване.

Також позивач вважає, що своїми протиправними діями відповідачі завдали йому моральну шкоду, у відшкодування якої він просив стягнути на його користь 7000 грн., а також понесені судові витрати.

          У судовому засіданні представник позивача за основним позовом ОСОБА_3, яка є також відповідачкою за зустрічним позовом, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечувала та додатково пояснила, що сторони по справі завжди підтримували добросусідські відносини, тому її чоловік ОСОБА_1 погодився на прохання ОСОБА_2 побудувати тимчасовий навіс між їхніми житловими будинками, повністю загородивши прохід, але за умови, що за першою ж вимогою він буде розібраний. Згоди на будівництво капітального сараю її чоловік ОСОБА_1 та вона ніколи не надавали, оскільки даний навіс був збудований на межі земельних ділянок №24 та №26. Про те, що замість тимчасового навісу збудований капітальний сарай літ.З, стало відомо із відповіді АНД виконкому лише у 2004 році. На даний час власник домоволодіння №26 по вул. С.Перовської не має доступу до будинку з боку домоволодіння №24, стіна жилого будинку літ.Б не обслуговується та не провітрюється, від вологості завівся грибок, неможливо провести ремонті та профілактичні роботи даху. Проти знесення сараїв літ. В, Е та вбиральні літ. Д, розташованих на території домоволодіння №26 по вулиці Перовської у місті Дніпропетровську, не заперечувала.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додатково суду пояснив, що з даху житлового будинку літ.Б, що входить до складу домоволодіння №26 по вул.С.Перовської, постійно під час дощу та повені стікала вода під стіни його житлового будинку літ. А-1, тому стіна постійно сиріла та всередині будинку з'являлися цвіль і грибок. У зв'язку з цим виникла необхідність будівництва на території свого домоволодіння сараю літ.З, дах якого збудований під нахилом та перешкоджає стоку води з даху будинку відповідача літ.Б під фундамент та стіну будинку позивача літ.А-1.

Відповідач ОСОБА_1 особисто надавав йому дозвіл для будівництва вищевказаного сараю літ.З, який побудований виключно на території домоволодіння №24, оскільки житловий будинок літ.Б в домоволодінні №26 побудований на межі та з порушенням вимог земельного законодавства, що передбачало будівництво на відставні 1м від межі.

Представник позивача ОСОБА_6 позов ОСОБА_2 підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити, проти позову ОСОБА_1 заперечувала.

Представник відповідача –Виконкому АНД районної у м. Дніпропетровську ради в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

          Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає основний та зустрічний позови такими, що підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 21.03.1986 року, виданого Відділом комунального господарства виконкому АНД райради на підставі рішення виконкому №159/1 від 07.03.1986 року, належить 56/100 частини домоволодіння №26 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську, яке складається з житлових будинків А-1 та Б, сараїв В, Е, убиралень Г, Д, душу Ж, огорож № 1-7, водоколонки № 8. У володіння позивача знаходиться житловий будинок літ.Б, сараї В, Е, убиральня Д, огорожа.

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 13.11.1989 року, виданого виконкомом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська на підставі рішення виконкому №699/20 від 10.11.1989 року, належить домоволодіння №24 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську, що складається з жилого будинку А-1, гаражу Б, вбиральні В, душу Д, погребу Е, сараїв Г, Ж, 3, споруд № 1-4, І.

Як вбачається з технічного паспорту на домоволодіння №26 по вул.С.Перовської (а.с.58-64), у 1983 році між житловими будинками літ.А-1 домоволодіння №24 та літ.Б домоволодіння №26 відповідачем ОСОБА_2 самовільно було збудовано сарай літ.З, стінами якого служать зовнішні стіни вказаних житлових будинків. Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради м.Дніпропетровська №699/20 від 10.11.1989 року даний сарай літ.З був узаконений.

Після визнання за ОСОБА_2 права власності на сарай літ.З працівниками КП «ДМБТІ»надавалася відповідь від 06.05.2008 року за №5447 про те, що житловий будинок літ.Б в домоволодінні №26 розташований на межі земельних ділянок (а.с.205). Виконкомом АНД райради 05.12.2011 року складено Протокол засідання комісії з розгляду земельних спорів, де зазначено, що житловий будинок та господарчі побудови розміщені по межі. Також комісією встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності від 13.12.1989 року, належне ОСОБА_2 домоволодіння №24 розміщене на земельній ділянці площею 460 кв.м, а відповідно до плану інвентаризації земельної ділянки за 2009 рік, площа даної земельної ділянки становить 471 кв.м, тобто на 11 кв.м збільшена (а.с.236). План інвентаризації земельної ділянки №26 по вул.С.Перовської не складався. Межі земельних ділянок №24 та №26 по вул.С.Перовської ніколи не встановлювалися.

На думку суду, ствердження щодо розміщення житлового будинку літ.Б домоволодіння №26 на межі земельних ділянок №24 та №26, є хибним та ґрунтується лише на тій підставі, що сарай літ.З узаконений за ОСОБА_2 і входить до складу його домоволодіння №24, тому і зроблено висновок, що межа повинна проходити впритулок між стінами житлового будинку літ.Б та сараю літ.З (нелогічно було б прийти до висновку, що межа може проходити посередині будівлі, яка належить власнику суміжного домоволодіння).

Із матеріалів інвентаризаційних справ на домоволодіння №24 та №26 по вул.С.Перовської (а.с.212-225) вбачається, що житловий будинок літ.Б в домоволодіння №26 ніколи не знаходився на межі, та був побудований на достатній відстані від межі земельної ділянки №24, що відповідачло вимога земельного законодавства та нормам БДН. Між будинками літ.Б. та літ.А-1 завжди був прохід і достатня відстань для їх обслуговування, тільки після узаконення за ОСОБА_2 сараю літ.З стало вважатися, що стіна будинку літ.Б проходить по межі ділянок №24 та №26.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що однією стіною вказаного сараю літ.З служить стіна житлового будинку суміжного домоволодіння №26, яке належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, та дана будівля розташована на межі земельних ділянок №24 та №26, що, на думку суду, не було враховано при узаконенні сараю, тому суд вважає: скасувати рішення Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 699/20 від 10.11.1989 року в частині узаконення за ОСОБА_2 сараю літ.З в домоволодінні №24 по вулиці С.Перовської у м.Дніпропетровську; та зобов'язати ОСОБА_2 знести сарай літ.З в домоволодінні №24 по вулиці Перовської у місті Дніпропетровську, розташований між житловим будинком літ. «А-1»в даному домоволодінні, та житловим будинком літ.Б в домоволодінні №26 по вулиці С.Перовської у місті Дніпропетровську, що належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки з огляду на вищевказане таке будівництво не може відповідати будь-яким вимогам та положенням ДБН.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що дах сараю літ.З служить водостоком, збудований під нахилом та перешкоджає стіканню води з даху будинку літ.Б під фундамент та стіни будинку літ.А-1, не є підставною для зведення господарської будівлі, стінами якої є стіни житлових будинків, в тому частині іншого співвласника. Для стікання води з даху існують спеціально облаштовані водостоки, які і повинні бути встановлені власниками житлових будинків.

Представник позивача ОСОБА_1, яка також є відповідачкою за зустрічним позовом, ОСОБА_3 позовні вимоги в частині знесення сараїв літ. В, Е, та вбиральні літ. Д, розташованих на території домоволодіння №26 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську, визнала, тому відповідно до ст.61 ЦПК України дані обставини доказування не підлягають, у зв'язку з чим суд вважає усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, та зобов'язати ОСОБА_1 знести сараї літ. «В», «Е», та вбиральню літ. «Д», розташовані на території домоволодіння №26 по вул. С.Перовської у м. Дніпропетровську. В іншій частині позову суд вважає ОСОБА_2 відмовити, оскільки суд не вбачає підстав для визнання незаконними окремих пунктів рішення виконкому АНД райради №159/1 від 07.03.1986 року в частині узаконення житлового будинку літ. Б-1 (далі літ.Б), затвердження акту прийомки в експлуатацію та затвердження акту ідеальних часток; визнання недійсним свідоцтва про право власності від 21.03.1986 року на 56/100 частин домоволодіння №26 за ОСОБА_1. На думку суду, дані вимоги безпідставними, не доведені позивачем та не знайшли свого підтвердження в суді. Окрім цього, з 1986 року ОСОБА_2 з даними вимогами до суду не звертався та не заперечував проти будівництва ОСОБА_1 житлового будинку літ.Б..

Також суд приймає до уваги, що в даному випадку має місце спір суміжних землекористувачів з приводу межі земельної ділянки та усунення перешкод у її користуванні. Доказів наявності завданої сторонам моральної шкоди ними не надано, тому, на думку суду, і ОСОБА_1, і ОСОБА_2, у позовних вимогах про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Позовні вимоги стосовно розподілу судових витрат також задоволенню не підлягають, оскільки обидва позови підлягають задоволенню частково, у зв'язку з чим витрати повинні бути віднесені на їх рахунок.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 208, 209, 212 ЦПК України, ст. 30 Земельного кодексу УРСР (в редакції 1990 року), ст.ст. 81, 86, 88, 89 Земельного кодексу України, ст.ст. 21, 386, 387, 393, 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради, про скасування рішення виконкому, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

          Скасувати рішення Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 699/20 від 10.11.1989 року в частині узаконення за ОСОБА_2 сараю літ. «З»в домоволодінні №24 по вулиці Перовської у місті Дніпропетровську.

          Зобов'язати ОСОБА_2 знести сарай літ. «З»в домоволодінні №24 по вулиці Перовської у місті Дніпропетровську, розташований між житловим будинком літ. «А-1»в даному домоволодінні, та житловим будинком літ. «Б-1»в домоволодінні №26 по вулиці Перовської у місті Дніпропетровську, що належить на праві власності ОСОБА_1.

          В іншій частині позову, - відмовити.

          Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради, третя особа ОСОБА_4, про визнання незаконними окремих пунктів рішення виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності, усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

          Усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, та зобов'язати ОСОБА_1 знести сараї літ. «В», «Е», та вбиральню літ. «Д», розташовані на території домоволодіння №26 по вулиці Перовської у місті Дніпропетровську.

          В іншій частині позову, - відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: