АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-3353 / 2011 р. Головуючий: 1 інстанції

Категорія: сімейні ОСОБА_1

Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

при секретарі: Подпрядовій В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 13 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ков’язької селищної ради Валківського району Харківської області про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказував на те, що з 01 березня 1975 року з відповідачкою по справі ОСОБА_4 (дівоче прізвище Лихольот) вони перебували в зареєстрованому шлюбі, який офіційно було розірвано 12 грудня 1995 року.

Під час їхнього перебування у шлюбі 06 серпня 1975 року в них народилася дитина - ОСОБА_4, у свідоцтві про народження якого батьком записаний позивач.

Однак, позивача все більше й більше терзають сумніви щодо його батьківства відносно цієї дитини, оскільки на той час він перебував на військовій службі й знаходився в іншому регіоні країни.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що його колишня дружина не опротестовує того факту, що він не є біологічним батьком ОСОБА_5, позивач ОСОБА_2 просив суд виключити запис про його батьківство зі свідоцтва про народження ОСОБА_4.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав заявлені ним позовні вимоги й наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обставини, наведені ним у позовній заяві.

При цьому позивач також пояснив, що останнім часом він неодноразово звертався до суду із заявами про оспорювання свого батьківства щодо ОСОБА_4, які були залишені судом без розгляду.

Проте, судом призначалися судові експертизи для визначення їхньої з ОСОБА_4 спорідненості крові, але останній, як і колишня дружина позивача в експертну установу не з’являлися, що підтверджує відсутність кровного споріднення та походження ОСОБА_4 від позивача.

Відповідачка ОСОБА_4 заявлений до неї колишнім чоловіком позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні, вказуючи на те, що ОСОБА_4 є сином останнього.

Крім того, вона посилалась і на те, що з позивачем по справі вони тривалий час проживали разом й крім ОСОБА_4 мають ще одну спільну дитину - сина ОСОБА_6, батьківство відносно якого позивач чомусь не оспорює. І тільки в останні роки її колишній чоловік не дає спокійно жити, постійно позиваючись до суду. При цьому в 2009 році судом вже призначалася й проводилася судова медична експертиза, яка підтвердила батьківство позивача щодо їхнього сина ОСОБА_5.

Представник Ков’язької селищної ради Валківського району Харківської області позовні вимоги ОСОБА_2 також не визнав, посилаючись на те, що сім’я позивача на протязі тривалого часу проживала в смт. Ков’яги як звичайна сім’я. Реєстрація народження сина сторін ОСОБА_4 бала проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому позивач не вказував, що це не його син, запис про його батьківство у свідоцтві про народження ОСОБА_4 вчинено зі згоди позивача й останній ніколи не звертався з будь-якими заявами про неправильність цього запису.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 13 січня 2011 року в задоволенні заявлених ОСОБА_2 позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням районного суду, позивач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати це судове рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цивільно-правового спору по суті.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи цивільно-правовий спір по суті заявлених позовних вимог, районний суд повно й всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 01 березня 1975 року по 12 грудня 1995 року, що останніми визнається і не заперечується.

Згідно копії свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 224011, повторно виданого 15 жовтня 2010 року Ков’язькою селищною радою валіківського району Харківської області, ОСОБА_4, батьківство щодо якого оспорюється позивачем, народився 06 серпня 1975 року (актовий запис № 48 від 14.08.1975 року) і його батьками зазначені сторони по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 5).

Статтею 56 Кодексу про шлюб та сім’ю України, що діяв на час народження ОСОБА_4, передбачалось, що особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав мала право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис.

Згідно з частиною 1 статті 136 нині діючого Сімейного кодексу України, якою регулюються виниклі між сторонами спірні правовідносини щодо оспорювання батьківства, особа, записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Разом із тим, частиною 3 статті 136 СК України прямо передбачено, що оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Таким чином, у зазначеній правовій нормі законодавцем сконцентровано прагнення до збереження status quo між особою і тим, хто записаний її батьком, на весь наступний час після досягнення нею повноліття.

Іншими словами, за змістом вказаної норми права батьківство, яке неоспорене до повноліття дитини, не може бути оспорено уже ніким і ніколи, незалежно від причин, які викликали сумнів щодо батьківства чи його категоричне заперечення.

Як зазначалося вище, ОСОБА_4, батьківство щодо якого оспорюється позивачем, народився 06 серпня 1975 року, тобто вже багато років тому досяг повноліття, в зв’язку з чим суд першої інстанції, вирішуючи виниклий між сторонами спір обґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених позивачем ОСОБА_2 за їх безпідставністю.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, наведених на її обґрунтування, то ці доводи апелянта є несуттєвими, рішення суду, прийняте по суті цивільно-правового спору не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного її вирішення.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 13 січня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: