ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
18.05.09 Справа № 13/295
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Юрченка Я.О.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача - Грудлевський В.М.
від відповідача (скаржник) - Каличак О.Я.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф», б/н, б/д
на рішення господарського суду Львівської області від 19.02.2009 року, суддя Станько Л.Л.
у справі № 13/295
за позовом Фермерського господарства Гнат Мар’ян Остапович, с.Пчани
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф», м.Яворів
про стягнення 123162,12 грн.
в с т а н о в и в :
рішенням господарського суду Львівської області від 19.02.2009 року по справі №13/295 позов Фермерського господарства Гнат Мар’ян Остапович задоволено повністю, стягнено з ТзОВ «Агролайф»на користь Фермерського господарства Гнат Мар’ян Остапович - 110628,92 грн. - боргу, 12533,20 грн. - пені.
Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар, згідно договору купівлі-продажу від 14.07.2008 року підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Поряд з цим, суд враховуючи п.6.3 договору від 14.07.2008 року, положення ст.625 ЦК України вважає такою що підлягає до задоволення заявлена позивачем до стягнення із відповідача пеня.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТзОВ «Агролайф»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 19.02.2009 року по справі №13/295, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що договором купівлі-продажу від 14.07.2008 року не встановлено строку виконання грошового зобов’язання, а відтак, на думку скаржника, права та інтереси позивача відповідачем не порушено.
Представник скаржника (відповідача) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, вказуючи на безпідставність доводів апеляційної скарги, зазначаючи при цьому, що п.7.3 договору від 14.07.2008 року встановлено термін дії договору встановлено до 31.12.2008 рок, а у п.5.1 договору визначено графік платежів, відповідно до якого остаточний розрахунок по договору мав бути проведений до 31.07.2008 року. Поряд з цим, зазначав, що відповідачем 04.09.2009 року на адресу позивача надсилалась претензія.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
14.07.2008 року між Фермерським господарством Гнат Мар’ян Остапович (в тексті договору - продавець) та ТзОВ «Агролайф»( в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 14.07.2008 року, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати у власність відповідача ріпак (товар), а відповідач прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.
На виконання умов договору відповідачем від позивача отримано - зерно ріпака озимого в кількості 1617,2 центнери за ціною 295 грн./ц на загальну суму 477074 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується накладними №112 та №113 від 21.07.2008 року.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами оплату за товар відповідач проводив грошовими коштами та шляхом надання позивачу послуг, а також зустрічної поставки сільськогосподарської продукції.
Розрахунок за отриманий товар грошовими коштами проведено на суму 160000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1445 від 16.07.2008 року на суму 50000 грн., банківською випискою №1722 від 01.09.2008 року на суму 80000 грн., прибутковим касовим ордером №42 від 01.09.2008 року на суму 30000 грн.
Поряд з цим, відповідачем надано послуг та поставлено товару позивачу на загальну суму 206445,08 грн., а саме відповідачем проведено позивачу роботи по осушці зерна, вартість яких становить - 62354,53 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0000009 та №0000008 від 29.08.2008 року та рахунком-фактурою №АГ-0000197 від 30.09.2008 року, а також поставлено сою на суму 144090,55 грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.11.2008 року №АГ-0002372.
23.12.2008 року сторонами укладено договір про залік взаємних вимог на суму наданих відповідачем послуг та поставленого товару - 206,445,08 грн., зменшивши таким чином на вказану суму заборгованість відповідача перед позивачем за отримане зерно озимого ріпака.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент звернення до суду становила 110628,92 грн., що також підтверджується атом звірки взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріпленими відтисками печаток останніх.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із умов договору від 14.07.2008 року, оплата здійснюється за наступним графіком: до 18.07.2008 року - 80000 грн., до 23.07.2008 року - 100000 грн., до 26.07.2008 року - 80000 грн., до 31.07. - решта коштів (п.5.1 договору). Термін дії зазначеного договору до 31.12.2008 року (п.7.2 договору).
Таким чином, посилання скаржника на те, що договором не визначено строку виконання грошового зобов’язання не заслуговують на увагу.
Поряд з цим, позивачем на адресу відповідача 04.09.2008 року надсилалась претензія, з вимогою сплати суми боргу на суму 317074 грн., яка залишена останнім без відповіді.
Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем враховуючи положення договору від 14.07.2008 року, а саме п.6.3, відповідно до якого за неналежне виконання умов договору покупець (відповідач) сплачує продавцю (позивачу) пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, нараховано відповідачу пеню в розмірі 12533,20 грн.
Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк виконання яких не встановлений або визначений моментом вимоги.
Як вбачається із апеляційної скарги, відповідач факту наявності заборгованості не заперечує.
Таким чином, суд першої інстанції підставно дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 110628,92 грн. та 1231,62 грн. - пені.
З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 19.02.2009 року по справі №13/295 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф»без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Юрченко Я.О.