Справа № 2-а-2598/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2011 р.

Суддя Катеринопільського районного суду Черкаської області Шарко О.П., розглянувши в скороченому провадженні відповідно до ст.1832 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі про перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум пенсії протиправними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячну доплату до пенсії у відповідності до ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з послідуючим перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Свої вимоги позивач  обґрунтовує тим, що  вона  перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію. Також є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Відповідач повинен  у відповідності до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”виплачувати додаткову пенсію від мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач фактично виплачує  пенсію та доплати до неї в значно менших розмірах. Звернення до відповідача із заявою про проведення виплати додаткової пенсії залишено без задоволення. Вважає відмову відповідача неправомірною, тому  звернулася до суду з позовом.  

Відповідач надав заперечення проти позову, згідно якого позовні вимоги не визнає в повному обсязі, так як УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області діяло відповідно до норм діючого законодавства та відповідно до наявних коштів в межах фінансування з державного бюджету, крім того відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1є працюючим пенсіонером, що підтверджується заявою від 19.01.2011 року.

Суд, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення в силу наступного.

У суді встановлено, що позивач є особою пенсійного віку, яка має статус особи 4 категорії, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку як пенсіонер в управлінні пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Останній нараховується і виплачується пенсія без дотримання вимог ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

 Спеціальним Законом, який визначає статус осіб, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, і визначає основи їх соціального захисту є ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(ОСОБА_2 № 796-ХІІ).

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до категорії 4,

додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров’ю, визначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.      

Паспортом позивача, її пенсійним посвідченням та посвідченням громадянки, яка постійно мешкає на території зони посиленого радіоекологічного контролю підтверджено, що позивач належить до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.    

Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач всупереч вимогам ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”нараховував та виплачував позивачу пенсію неналежного розміру, дії відповідача є протиправними, відповідача має бути зобов’язано нараховувати, перераховувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до вимог вказаного закону  в межах шестимісячного строку звернення позивача до суду.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що протягом спірного періоду позивачу частково здійснювались виплати у вигляді підвищення до пенсії, а тому ці виплати мають бути враховані при прийнятті рішення.  

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р. № 1058. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому  мінімуму встановленого для осіб,  що втратили працездатність.  

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум”від 15.07.1999 року № 966, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ст. 6 Конституції України (№25к/96-ВР) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.  

Приймаючи до уваги, що позивачу не було нараховане підвищення до пенсії, суд не може підміняти інші органи влади та самостійно здійснити таке нарахування. Разом з тим,   з метою судового захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії.  

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до с. 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058-ІУ (надалі за текстом - “ОСОБА_2 № 1058-ІУ”) одним з джерел формування коштів Пенсійного фонду є кошти Державного бюджету. Крім того, ст. 113 цього Закону передбачено покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Суд також бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 Закону № 1058-ІУ передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

При цьому суд враховує, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

  Вимога позивача стосовно визнання дій УПФУ в Катеринопільському районі неправомірними та зобов’язання здійснити виплату у відповідності до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не підлягає до задоволення, так як, відповідно до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1є працюючим пенсіонером, що підтверджується заявою від 19.01.2011 року.

Суд, вирішуючи даний спір, виходить з того, що головним обов'язком держави, згідно зі ст. 3 Конституції України (254к/96-ВР), є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Враховуючи, що відповідач не виконав покладені на нього обов'язки суд вважає, що мало місце порушення принципу законності встановленого ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР), відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Таким чином суд встановив, що мали місце обставини, якими позивач обґрунтував вимоги, підтвердив їх доказами, а тому  позов підлягає задоволенню.  

Разом з тим, управлінням  Пенсійного  фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області позивачеві у спірному періоді були нараховувалися і виплачувалися кошти, передбачені постановами Кабінету міністрів України, а тому вказані виплати повинні бути враховані відповідачем при перерахуванні пенсії позивача.  

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчиненні вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України. Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта

владних повноважень та зобов’язання його вчинити певні дії щодо усунення порушень.

На підставі ст.ст. 6, 9, 11, 17, 18, 71, 99, 158, 159, 161, 162, 183-2, 256 КАС  України, ст. ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст.ст. 8,9, 11, 18, 71, 1832 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі, по відмові провести виплату пенсій ОСОБА_1, як особі, що віднесена до категорії 4 та проживає на території посиленого радіоактивного контролю, у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі починаючи з 14.01.2011року провести ОСОБА_1перерахунок державної пенсії та щомісячну виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі проводити перерахунок пенсій та їх щомісячну виплату з урахуванням положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Звернути рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року.

Копію постанови суду не пізніше наступного дня з дня її ухвалення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О. < По батькові >?. Шарко