АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1338/13-к

Номер провадження 11-кп/786/332/14

Категорія ч. 2 ст. 286 КК України т.з. Головуючий у 1-й інстанції Щабельська І. В.

Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

                     головуючого – судді Юренко Л.А.

                     суддів - Кисіля А.М., Нізельковської Л.В.

при секретарі - Журі Н.Л.

з участю прокурора - Гомлі.

обвинуваченого - ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Диканського району Полтавської області на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2014 року.

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні малолітню дитину, приватний підприємець, раніше не судимого:

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з випробуванням на іспитовий строк 3 роки.

Застосована ст. 76 КК України. Жулинського зобов’язано не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця свого проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за злочин проти безпеки руху, вчинений за наступних обставин.

12 березня 2013 близько 11 год. 20 хв. ОСОБА_2, керуючи на 158 км. автодороги Суми – Полтава автомобілем марки «MERCEDES-BENZ VITO», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив п. 12.1 «Правил дорожнього руху», виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21011, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням потерпілого ОСОБА_5 Внаслідок зіткнення водій автомобіля ВАЗ-21011 ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а його пасажирка ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які потягли її смерть.

Прокурор, що приймав участь в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, не оскаржуючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, просив про скасування вироку через м’якість призначеного покарання. Прокурор стверджував, що судом в недостатній мірі враховані тяжкі наслідки, які настали від злочину, поведінка обвинуваченого, який лише в суді визнав вину. Просив постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 надали заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якій вказували на її безпідставність та стверджували, що суд, ухвалюючи вирок, в повному обсязі дотримався норм матеріального та процесуального права і з врахуванням ступеня тяжкості злочину, позитивних даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом’якшують його покарання, в тому числі - відшкодування заподіяної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання призначив ОСОБА_2 покарання необхідне і достатнє для його виправлення . Вважають, що призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і просили вирок с залишити без змін.

          Обвинувачений ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, пославшись на мотиви, які є аналогічними по суті запереченням потерпілих, і просив про залишення вироку без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який, не підтримуючи апеляційну скаргу процесуального прокурора, просив про застосування до обвинуваченого ЗУ «Про амністію у 2014 році», аналогічне прохання обвинуваченого, думку потерпілої та її представника, які стверджуючи, що обвинувачений відшкодував заподіяну шкоду, просили про застосування до нього амністії, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Вирок в частині причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину та його кваліфікація учасниками процесу не оскаржувались.

Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і визначене з врахуванням як ступеню тяжкості вчиненого з необережності злочину, так і позитивним даним про особу обвинуваченого, фактам наявності на його утриманні неповнолітньої дитини та відшкодуванню заподіяної шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 при вчиненні злочину перебував у тверезому стані, місце дорожньо – транспортної пригоди не покидав.

ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязі, про що свідчить заперечення потерпілих на апеляційну скаргу прокурора.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбування покарання особи, не позбавлені батьківських прав, які вчинили злочин з необережності та мають на утриманні дітей, яким не виповнилось 18 років.

Обвинувачений ОСОБА_2 підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році», у зв’язку з чим має бути звільнений від відбування призначеного судом покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 407 КПК України, п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Диканського району Полтавської області залишити без задоволення, а вирок Диканського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

Застосувати п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8