Справа № 2-а-115/10

Провадження № ----------------

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Новік Л.М. при секретарі - Силкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОСОБА_2 старшини міліції ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення . обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14 березня 2010 рокч відповідачем винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі ст. 14-1 КУпАП, як власника транспортного засобу, за ч.І ст.122 КУпАП та накладений штраф у розмірі 260 грн. Вважає дії відповідача протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі у відповідності до ст.14-1 КУпАП. Прилад «Візир» №0812568, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- і відео фіксації- оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом , зокрема, швидкість, об'єкт зйомки. її режим, кут огляду приладу, тощо, що підтверджується Інструкцією з використання Вимірювача швидкості радіолокаційного відео записувача «Візир». Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж , не сприяє виконанню основних завдань міліції, а зокрема. ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. До того ж у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію, тощо, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 року №1111) до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ГІДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Крім того з направлених відповідачем на адресу позивача фотознімків неможливо достовірно встановити факт порушення ним п.3.34 «Зупинку заборонено», оскільки на фотознімку зафіксовано транспортний засіб з державним номером АЕ 6570 СО. який належить позивачеві, однак встановити достовірно який саме автомобіль здійснив зупинку в межах дії дорожнього знаку 3.34 неможливо, так як на інших фотознімках видно лише віддалений об'єкт транспортного засобу і кому він належить позивач не знає. Також відповідачем не виконані вимоги ч.І ст.268 КУпАП, яка містить імперативну норму: справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Проте ніяких викликів від посадової особи, яка розглядала справу 14.03.2010 року, на адресу позивача не надходило. Більш того, позивачеві не було вручено навіть самої постанови вже після її розгляд) . Про неї позивач дізналася з поштового листа, отриманого 30.03.2010 року. Такими своїми діями відповідач фактично намагався позбавити її конституційного права на оскарження винесеної постанови. Оскільки постанова була отримана позивачем лише 30.03.2010 року, вважає причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом поважною та просить його поновити, а також просить визнати незаконною постанову серії АЕ 061369 від 14 березня 2010 року та скасувати її.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови АЕ №061396 від 14.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. І ст. 122 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

Складаючи постанову про накладання адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

Підставою для складання постанови по справі про адміністративне правопорушення є порушення водієм правил дорожнього руху. Відповідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 14.03.2010 року водій автомобіля НОМЕР_1 в м. Дніпропетровську по вул. Глинки не виконав вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку та стоянку в зоні дії даного знаку. Порушення зафіксовано приладом Візир 0812568.

До постанови про адміністративне правопорушення додані фотознімки, на одному з яких крупним планом знято автомобіль НОМЕР_1 без зазначення місця його знаходження, а на іншому фотознімку - місце поблизу знаку «Зупинка заборонена» та віддалений від нього автомобіль , номерний знак та марку якого розгледіти неможливо. Тож ніяких доказів того, що зазначений транспортний засіб належить саме позивачеві немає.

Крім того, прилад «Візир» №0812568, яким здійснено фотозйомку автомобіля позивача, не є автоматичним засобом фото- і відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ. керується ним безпосередньо або через комп'ютер. Між тим, ст.14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж , не сприяє виконанню основних завдань міліції, а зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Також з матеріалів справи, а саме конверта з відміткою про дату відправлення листа на адресу ОСОБА_4 , вбачається, що лист відправлений з ОСОБА_2 27.03.2010 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом 02.04.2010 року, то ж суд вважає необхідним поновити позивачеві строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

За таких обставин суд дійшов висновку , що вина позивача в порушенні ним Правил дорожнього руху України не доведена і тому його позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.293 КУпАП, ст.ст. 9,11,71, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити .

Скасувати постанову серії АЕ №061396 від 14.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень за правопорушення, передбачене ч.І ст. 122 КУпАП.

Провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя: ОСОБА_5