ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "19" травня 2009 р.                                                           Справа № 3/3041

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Зав'язуна В.С.

при секретарі                                                            Бугирі Ю.Г. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Давиденко С.А. (довіреність №14-04/7157 від 05.12.2008р.),

від відповідача: Овсієнко Р.М. (довіреність від 05.02.2008р.),

від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення №52),  

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського відкритого акціонерного

товариства "Топорівське"

на рішення господарського суду Житомирської області

від "26" січня 2009 р. у справі   

за позовом прокурора Ружинського району  в інтересах держави в особі відділення Державного казначейства у Ружинському районі, правонаступником якого є Головне

управління Державного казначейства України у Житомирській області (м.Житомир),

до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Топорівське" (с.Топори

Ружинського району Житомирської області)

про стягнення 42100 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  

У жовтні 2005 року прокурор Ружинського району звернувся в господарський суд Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі відділення Державного казначейства у Ружинському районі до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Топорівське” про стягнення 42100 грн. бюджетних коштів, безпідставно отриманих і спрямованих на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам товариства.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.05.2008р. було замінено позивача відділення Державного казначейства у Ружинському районі його правонаступником – Головним управлінням Державного казначейства України у Житомирській області (т.1 а.с.164 – 166).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.01.2009р. позов прокурора Ружинського району задоволено. Стягнуто з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „Топорівське” на користь держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області 42100,00 грн., в дохід Державного бюджету України 421 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі СВАТ "Топорівське" просить скасувати рішення суду від 26.01.2009р. Вважає, що при прийнятті рішення судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Посилається на те, що суд  не перевірив повноваження прокурора і Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області на пред'явлення позову та не з'ясував хто, з якою метою і кому надавав відомості про заборгованість товариства із заробітної плати. Зазначає, що СВАТ "Топорівське" не отримувало бюджетних коштів на погашення заробітної плати і позивачем не надано доказів зарахування цих коштів на розрахунковий рахунок товариства, тобто воно не є безпідставним набувачем майна в сенсі ст.1212 ЦК України. Судом не взято до уваги той факт, що СВАТ "Топорівське" самостійно не визначало свій статус як збанкрутіле підприємство, перелік яких визначено в реєстрі, однак порядок його формування судом не з'ясовувався.

На думку особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, довідки від 15.12.2005р. № 15/12/05 і від 18.03.2004р. № 176, які містяться  в матеріалах справи, про визнання СВАТ "Топорівське" суми заборгованості із заробітної плати в розмірі 68734,56 грн. та аліментів - 10337,67 грн. отримані в порядку, не передбаченому ГПК України, а тому не можуть бути доказами у справі (т.2 а.с.84 - 86).

В поясненні Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області наводить міркування щодо законності судового рішення (т.2 а.с.111).

Вислухавши пояснення представників сторін і прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку спрямування надходжень від приватизації державного майна понад обсяги, визначені статтею 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від  25.08.2001р. № 1111 Мінагрополітики уповноважено на погашення у пріоритетному порядку заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу станом на 1 січня 2004 року з передбаченням у механізмі перерахування порядку розрахунку з погашення цієї заборгованості через установи ВАТ "Державний ощадний банк".

07 вересня 2004 року Міністерством аграрної політики України та Міністерством фінансів України видано наказ № 325/556 „Про затвердження Порядку перерахування коштів  на  погашення  заборгованості  із  заробітної  плати  збанкрутілих та ліквідованих підприємств  агропромислового комплексу за станом на 1 січня 2004 року” (далі "Порядок"),  який  зареєстровано  Міністерством  юстиції  України  08.09.2004р.  за № 1116/9715.

За змістом додатку № 1 до пункту 4 Порядку збанкрутілим є підприємство, щодо якого є постанова господарського суду про визнання його банкрутом (із зазначенням номера і дати).

На виконання вказаного Порядку розпорядженням голови Ружинської районної державної адміністрації від 05.10.2004р. № 585 створено комісію  з  питань проведення інвентаризації заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу, головою якого призначено начальника управління  сільського  господарства  і  продовольства райдержадміністрації Кирниченка П.І. (т.1 а.с.6, 22).

Ружинським управлінням сільського господарства і продовольства було створено реєстр збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу Ружинського району, яким необхідно спрямувати кошти на погашення заборгованості із заробітної плати за станом на 01 січня 2004 року, не погашеної на звітну дату, до якого включено і СВАТ "Топорівське" із кількістю осіб, яким не виплачена заробітна плата – 218 чол. та заборгованістю у розмірі 42100,00 грн. (т.1 а.с.5, 21, 22-а, 68).

Матеріали справи свідчать, що списки працівників СВАТ "Топорівське" як збанкрутілого підприємства, які претендували на погашення заборгованості із заробітної плати, сформовані на підставі відомостей, що подавалися СВАТ "Топорівське" до районного управління сільського господарства і продовольства та за участю  цього акціонерного товариства (т.1 а.с.23 - 29, 30 - 50).

Платіжними дорученнями за жовтень - грудень 2004 року, довідкою відділення Державного казначейства у Ружинському районі від 10.02.2005р. № 2-11/114 та листом Бердичівського відділення № 73 ВАТ "Державний ощадний банк України" від 02.06.2008р. № 3647, в якому наведено список осіб - працівників СВАТ "Топорівське", підтверджується перерахування на рахунок управління сільського господарства і продовольства коштів на виплату заборгованості із заробітної плати, а потім  Ружинській філії Ощадбанку для зарахування на особисті рахунки працівників збанкрутілих підприємств, в тому числі і відповідача (т.1 а.с.10, 11 - 14, 51 - 58, 106, 107,144 - 150, т.2 а.с.1 - 5, 21).

Управлінням сільського господарства і продовольства Ружинської райдержадміністрації  через Ружинську філію відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" перераховано 42100,00 грн. на погашення заборгованості із заробітної плати на особисті рахунки працівників СВАТ "Топорівське".

Місцевим господарським судом встановлено, що із виділених бюджетних коштів в розмірі 42100,00 грн., працівниками відповідача отримано 41183,10 грн.

В довідці від 15.12.2005р. № 15/12/05 СВАТ "Топорівське" повідомило про відсутність станом на 01.01.2005р. заборгованості СВАТ "Топорівське" по заробітній платі перед працівниками (т.1 а.с.72). Витяг з головної книги СВАТ "Топорівське" теж свідчить про списання підприємством заборгованості із заробітної плати перед працівниками в сумі 42100 грн. (т.1 а.с.77 - 78).

На момент роботи комісії з питань проведення інвентаризації заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу СВАТ "Топорівське" не мало статусу збанкрутілого або ліквідованого підприємства. Провадження у справі № 30/340 "Б" про банкрутство СВАТ "Топорівське" було порушено ухвалою  господарського  суду Житомирської області від 23.12.1998р. Ухвалою від 27.05.2002р. господарський суд Житомирської області затвердив укладену 04.03.2002р. мирову угоду між кредиторами та боржником щодо розстрочки боргів та припинив провадження у справі. Ухвалою суду від 13.11.2003р. розірвано мирову угоду та поновлено провадження у справі. Ухвалами від 30.11.2004р., 06.10.2005р., 24.03.2009р. та від 23.04.2009р. продовжено процедуру розпорядження майном (т.2 а.с.103 - 110).

За інформацією Попільнянської МДПІ станом на 01.01.2004р. та станом на 02.02.2005р. СВАТ "Топорівське" не було визнано банкрутом (т.1 а.с.9, т.2 а.с.103 - 110).

Документальною перевіркою законності виділення, розподілу та цільового використання коштів на погашення заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу в СВАТ "Топорівське" за 2004 - 2005 роки, проведеною контрольно-ревізійним відділом у Ружинському районі, за результатами якої складено акт від 11.02.2005р. № 20-25/31, виявлено, що СВАТ "Топорівське" не набувши статусу збанкрутілого господарства, в порушення вимог наказу Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України  від 07.09.2004р. № 325/556 „Про затвердження Порядку перерахування коштів на погашення заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу за станом на 1 січня 2004 року” подало до відшкодування, а Управління сільського господарства та продовольства Ружинської райдержадміністрації відшкодувало за рахунок коштів державного бюджету заборговану працівникам господарства заробітну плату в загальній сумі 42,1 тис. грн. (т.2 а.с.59 - 62).

Вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 24.09.2007р. у справі № 1-8/2007р., який вступив в законну силу, визнані винними Кирниченко П.І., який працював начальником управління сільського господарства і продовольства Ружинської РДА, у скоєнні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України (службова недбалість), та Мельниченко К.Д., яка працювала на посаді головного бухгалтера зазначеного управління, у скоєнні злочину, передбаченого ст.366 ч.2, ст.367 ч.2 КК України (службове підроблення та службова недбалість) (т.1 а.с.97 - 103).

Наслідком неналежного виконання своїх службових обов'язків вказаних посадових осіб стало включення до реєстру збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу Ружинського району господарюючих суб'єктів, що фактично цього статусу не мали, в результаті чого безпідставно було перераховано кошти на погашення заборгованості по заробітній платі, зокрема, працівникам СВАТ "Топорівське" в розмірі 42,1 тис. грн. (т.1 а.с.92).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі склалися не бюджетні правовідносини, а зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що є цивільно-правовим і регулюється цивільним законодавством, зокрема, статтею 1212 Цивільного Кодексу України. Такий спір підвідомчий господарському суду (ст.12 ГПК України).

В силу ч.1 і ч.2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отримання коштів не безпосередньо господарством, а його працівниками та засудження посадових осіб управління сільського господарства і продовольства, які допустили службову недбалість, не може слугувати підставою для звільнення СВАТ "Топорівське" від відповідальності з повернення цих коштів, оскільки вони використані на погашення боргу підприємства, яке повинно було самостійно виконати обов'язок з оплати праці своїх працівників. Окрім того, посадові особи управління сільського господарства і продовольства засуджені не за незаконне заволодіння спірною сумою коштів.

Фактичне отримання працівниками заробітної плати  в меншій сумі - 41183,10 грн. не впливає на обов'язок акціонерного товариства відшкодувати всю суму виділених з державного бюджету коштів, так як вони в повному обсязі зараховані на рахунки працівників у банківській установі і можуть бути повернуті до бюджету лише за їх згодою.

В результаті отримання коштів працівниками товариства ним було зменшено кредиторську заборгованість по заробітній платі. Списання заборгованості є рівноцінним тому, що підприємство отримало б спірні кошти на свої рахунки, а вже потім перерахувало їх працівникам.

Отже, в даній ситуації СВАТ "Топорівське" погасило власний борг перед працівниками (зберегло майно у себе) за рахунок іншої особи (держави) без достатньої правової підстави. При цьому, підприємство не є учасником бюджетного процесу, а спірна сума коштів не є для нього видатками бюджету.

Юридичні наслідки таких дій передбачені ч.1 ст.1212 ЦК України - особа зобов'язана повернути безпідставно набуте майно.

Статтею 86 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", який діяв на момент звернення з позовом, було установлено, що нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення бюджетних призначень головним розпорядником бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу ст.87 Закону контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснювався органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком № 8 до цього Закону. В переліку таких органів  зазначено Державне казначейство України, яким здійснюється контроль операцій з коштами державного бюджету при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за всіма кодами бюджетної класифікації.

На момент вирішення спору діяв Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтею 69 якого передбачалось, що допущення нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках має наслідком: для розпорядників бюджетних коштів - зменшення асигнувань цим розпорядникам на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням; для одержувачів бюджетних коштів - повернення коштів у сумі, що витрачена не за цільовим призначенням, у дохід відповідних бюджетів. Порядок зменшення асигнувань та повернення бюджетних коштів до відповідних бюджетів визначається Кабінетом Міністрів України.

Контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету також здійснювався Державним казначейством України.

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках" від 13.04.2006р. № 492 нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів.

Пунктом 14 цієї постанови передбачено, що у разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги про їх повернення контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів в дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.

Право звернення до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень, органами Державного казначейства України передбачено п.п.8 п.5 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1232.

Згідно з п.6 ч.2 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Таким чином, прокурором обґрунтовано визначено в якості позивача саме орган державного казначейства, а не Міністерство аграрної політики (його структурні підрозділи), чи державну податкову службу, оскільки кошти на виплату заборгованості із заробітної плати виділялися з державного бюджету органами казначейства, куди і мають бути повернуті.

Відповідно до ст.38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Тому, доводи відповідача про те, що докази визнання акціонерним товариством суми заборгованості із заробітної плати отримані зі справи про банкрутство СВАТ "Топорівське" в порядку, не передбаченому ГПК України, є безпідставними.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для скасування обгрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 26 січня 2009року залишити без змін, а апеляційну скаргу cільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Топорівське" - без задоволення.

2. Справі № 3/3041 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Черпак Ю.К.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Зав'язун В.С.  

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2009р.

Надруковано 6 прим.:

1 - в справу,

 2 - Головному управлінню Державного казначейства України у Житомирській області,

 3 - відповідачу,

 4 - прокуратурі Ружинського району,

 5 - прокуратурі Житомирської області,

 6 - в наряд.