УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20370/1 Головуючий у 1 інстанції
ОСОБА_1.
Категорія 41 (1)_ Доповідач Карнаух В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: Карнаух В.В.,
суддів: Барильської А.П.., ОСОБА_2
при секретарі: Бондаренко І.В. за участю:
представника виконкому Інгулецької районної у місті Ради -ОСОБА_3
відповідача -ОСОБА_4
Третіх осіб: представника комунального житлового підприємства №6 м. Кривого Рогу -ОСОБА_5
Представника Органу опіки та піклування Інгулецького РВК м. Кривого Рогу - ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8, до виконавчого комітету Інгулецької районної у місті Ради м. Кривого Рогу, ОСОБА_4, управління житлово-комунального господарства Криворізького міського виконавчого комітету Криворізької міської ради, треті особи: орган опіки та піклування Інгулецького виконкому Інгулецького районної у місті ради \ виконавчий комітет Інгулецької районної як органу опіки та піклування, комунальне житлове підприємство №6 м. Кривого Рогу, про визнання права проживання та користування квартирою №78 у буд. № 23 по вул.. Кармелюка у м. Кривому Розі; визнання виданого ордеру недійсним; зобов,язання видати ордер на спірну квартиру ; визнання недійсним розпорядження органу приватизації; визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, яка діє також як законний представник неповнолітнього ОСОБА_8, треті особи: виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Ради м. Кривого Рогу \ як орган опіки та піклування, Комунальне житлове підприємство №6 м. Кривого Рогу про зобов,язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належною йому квартирою і виселення із квартири без надання іншого житлового приміщення,-
ВСТАНОВИЛА: У грудні 2008 року ОСОБА_7 звернулася до суду в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8 з позовом до виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання за нею та її сином права проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1; про зобов,язання відповідача видати їй ордер на цю квартиру.
В подальшому свої вимоги неодноразово уточнювала та остаточно подала позовну заяву, в якій в якості відповідачів зазначені: виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу, ОСОБА_4, Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради; просила суд визнати за нею та її сином право користування квартирою №78 буд. № 23 по вул.. Кармелюка у м. Кривому Розі, зобов,язати виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу видати їй ордер на дану квартиру, визнати ордер, виданий на ім.,я ОСОБА_4 про надання житлової площі у спірній квартирі, недійсним та визнати недійсним свідоцтво про право власності на цю квартиру від 28.01.2009., видане на ім.,я ОСОБА_4
При цьому посилається на те, що 01 липня 2007 року між нею та КЖП №6 в особі директора ОСОБА_5 укладено договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1. З цього часу вона з сином почала проживати в зазначеній квартирі та сплачувати комунальні послуги, уклавши відповідні договори з підприємствами, що надають такі послуги; за власні кошти замінила труби холодного та гарячого водопостачання, поклеїла шпалери, пофарбувала підлогу та вікна, встановила лічильник на гарячу воду.
З 23.08.2007. до 23.08.2008. вона та її син були тимчасово зареєстровані в спірній квартирі; в подальшій реєстрації їй було відмовлено, а 04 листопада 2008 року отримала повідомлення з вимогою терміново звільнити квартиру. Вважає, що набула всіх прав і обов,язків , які випливають із договору найму і тому має з сином переважне право на отримання ордера для проживання в спірній квартирі.
Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні спірною квартирою та виселити ОСОБА_7 з сином без надання іншого житлового приміщення. В обґрунтування свої вимог посилається на те, що згідно рішення Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті Ради від 27.11. 2008. №233 йому було надано ордер на спірну квартиру, де він 08 грудня 2008 року зареєструвався. 28.01.2009 він отримав свідоцтво про право власності на зазначену квартиру. Неодноразово звертався до ОСОБА_7 з проханням звільнити квартиру, але вона відмовляється це зробити.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено; позов ОСОБА_4 задоволено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення суду, просить ухвалите нове рішення по суті позовних вимог. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме: суд безпідставно, в порушення ст.. 328 ЦК виселив із спірної квартири її та сина; ОСОБА_4 незаконно приватизував квартиру, оскільки він там не проживав. Оскільки договір найму спірної квартири від 01.03.2007. не розірваний та не визнаний недійсним, вважає, що вона має право користуватися цим житлом; своїм рішенням суд порушив ч.І ст. З Конвенції ООН про права дитини.
В запереченнях на апеляційну скаргу виконком Інгулецької районної у місті ради та комунально-житлове підприємство №6, вважаючи рішення суду
таким, що відповідає чинному законодавству, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_7, яка проживала у гуртожитку №2 по пр.. Південному, 19 ум. ОСОБА_9, значиться у списках черговості згідно списків виконкому Інгулецької районної ради на загальних підставах за № 1023 та на пільгових як одинока матір за № 242. Згідно довідки від 29.10.2010. станом на 01.01.2010. вона знаходиться на обліку у списках черговості на загальних підставах за №994, а на пільгових як одинока матір -за№235\т.2а.с.142\.
01 березня 2007 року між ОСОБА_7 та КЖП №6 укладено договір найму житлового приміщення №31, згідно якого ОСОБА_7 та її сину було надано в користування спірне житлове приміщення. Пунктом 5,1 зазначеного договору передбачено, що він може бути розірваний з ініціативи підприємства, тобто при з,явленні офіційного власника. З цього часу припиняється його дія, а приміщення повинно бути звільнено.
24 жовтня 2008 року на адресу ОСОБА_7 директором КЖП №6 направлено листа про звільнення спірної квартири.
Рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу від 27.11.2008. №233 \ а.с. 99 т.1\ ОСОБА_4 було надано спірну квартиру із зняттям з квартирного обліку. На підставі цього рішення 04 грудня 2008 року йому було видано ордер на цю квартиру. 08 грудня 2008 року ОСОБА_4 зареєстрований за вказаною адресою на підставі ордеру, що підтверджується довідкою \а.с.137 т.1\.
Згідно розпорядження органу приватизації №1-57спірна квартира була передана ОСОБА_4 у приватну власність \а.с. 103, т.2\, а 28 січня 2008 року останній отримав свідоцтво про право власності на житло а.с.136 т.1\.
22 квітня 2009 року спірна квартира зареєстрована в КП ДОР Криворізьке БТІ» на праві власності за ОСОБА_4
28 травня 2009 року власником квартири на адресу ОСОБА_7 направлено попередження про звільнення спірної квартири \а.с. 142-145 т.1\.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.61 ЖК України та ч.2ст. 215 ЦК України, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_7 вселилася в спірну квартиру на підставі нікчемного правочинну, оскільки договір найму житлового приміщення укладається в письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем. Крім того, оскільки відповідно до ст.. 58 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, ОСОБА_7 вселилася в спірну квартиру в порушення порядку про вселення.
З огляду на зазначене та з урахуванням того, що ОСОБА_7 з сином перебуває на квартирному обліку, суд обґрунтовано відмовив їй у задоволенні позову.
Натомість, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності є власником спірної квартири, що підтверджено належними доказами, де наразі проживають ОСОБА_7 та її син, які чинять перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні квартирою. Суд, керуючись приписами ст.. 391
ЦК України та ч.З ст.. 116 ЖК України, дійшов правильного висновку про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні квартирою та виселення без надання іншого житлового приміщення.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом порушено п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу» та роз.яснення , викладені в листі Верховного Суду України від 26.05.2001. «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій справ \Житлове право, де в п. 65 зазначено: » ....у тому разі коли особи,з якими договір найму житлового приміщення укладено всупереч установленому порядку надання приміщень \без ордера, до вселення в це приміщення користувалися як наймачі жилими приміщеннями, при їх вселенні у зв,язку з визнанням цього договору недійсним їм відповідно до ст.. 117 ЖК має бути надане жиле приміщення...», є безпідставними, оскільки суд дійшов правильного висновку щодо відсутності передбачених законом підстав для визнання ордеру, виданого ОСОБА_4, недійсним, та оскільки ЮКП №6 м. Кривого Рогу, з яким ОСОБА_7 уклала тимчасовий договір, не є власником житлового фонду, що знаходиться у комунальній власності.
Посилання позивачки в апеляційній скарзі на непроживання ОСОБА_4 у спірній квартирі як на підставу для визнання приватизації її недійсною, також є безпідставними, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_7 чинила йому перешкоди в цьому.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом прав дитини, спростовуються матеріалами справи, згідно яких ОСОБА_7 та її син не зняті з квартирного обліку і їм у відповідності з діючим житловим законодавством згідно черги буде надано інше житло.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов,язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.. ст.. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити..
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: