ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" липня 2006 р. Справа № 12/100-ПН-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Чернявській О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної дослідно-експериментальної Агрофірми "Асканія-Нова"
до Державного підприємства дослідного господарства "Асканійське" с.Тавричанка Каховського району Херсонської області
про визнання акту недійсним
за участю представників сторін:
від позивача:- Негров М.А. - керуючий санацією
від відповідача: не прибули
в с т а н о в и в:
Позивач звернуся до суду з позовом і просить визнати акт приймання-передачі товарно - матеріальних цінностей дитячого оздоровчого табору "Лелека" на баланс ДПДГ "Асканійське" від 05 грудня 2002 р. недійсним. Позивач пояснив, що Державна дослідно-експериментальна агрофірма "Асканія-Нова" ( далі по тексту ДДЕА «Асканія-Нова») була створена на базі дослідного господарства «Асканія-Нова»і зареєстрована 03 лютого 1998 року. 21 січня 1998 року було затверджено статут Державної дослідно-експериментальної агрофірми «Асканія-Нова».
28.03.2002 року Постановою президії Української академії аграрних наук (Протокол №4) на прохання Державного підприємства Дослідного господарства «Асканійське»було надано дозвіл на передачу з балансу ДДЕА «Асканія - Нова» на баланс ДПДГ «Асканійське» майнового комплексу бази відпочинку "Лелека" та земельної ділянки, на якій вона знаходиться, на безоплатній основі.
Дозволена Постановою президії Української академії аграрних наук передача мусила відбутись у відповідності до порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.09.1998 року № 1482, але у порушення п. 7 зазначеної постанови КМУ пропозиції щодо передачі ДОТ "Лелека" не була погоджена ні з Мінекономіки, ні з Мінфіном, ні з Фондом державного майна. Також, на порушення п. 8 цієї постанови передача не відбулась комісією з питань передачі об’єктів. У порушення п. 9 зазначена комісія взагалі не була створена, а прийняття - передача не відбулись у місячний строк з дня прийняття рішення про передачу, оскільки навіть самого рішення не було, а був наданий тільки дозвіл на передачу.
У порушення п. 10 постанови КМУ передача не була оформлена актом приймання передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність.
Також, у порушення п. 10 постанови КМУ від 21.09.1998 року № 1482 Акт не був складений у чотирьох примірниках та підписаний головою і членами комісії, та затверджений органом, який створив комісію.
Натомість, колишній керівник ДДЕА «Асканія-Нова» та представники ДПДГ «Асканійське»05 грудня 2002 року склали акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (надалі Акт), тоді коли ДОТ "Лелека" відносився до основних засобів ДДЕА «Асканія-Нова»та є цілісний майновий комплекс, і як товарно-матеріальні цінності не можна було передавати майно цього об’єкту.
Керуючий санацією ДДЕА «Асканія-Нова» Негров М.А. звернувся з заявою від 15.09.2005 р. до Прокурора Херсонської області Чернікова В. Ю. на що було отримано відповідь Каховського міжрайонного прокурора Гомельчука С. у якій чітко було роз’яснено, що акт був укладений з порушенням норм чинного законодавства.
Таким чином, правочин, щодо складання та підписання Акту був вчинений у не відповідності до вимог порядку та формі вчинення таких правочинів.
01.12.2005 року Скадовським районним судом у цивільній справі №2-1869/05 було прийнято рішення, в якому Акт було визнано недійсним, ДПДГ «Асканійське» звернулось до Апеляційного суду Херсонської області з апеляційною скаргою на рішення Скадовського суду. 05 квітня 2006 р. апеляційний суд Херсонської області скасував рішення Скадовського районного суду посилаючись лише на те, що справа не може розглядатися у порядку цивільного судочинства, але Скадовський районний суд провів судове дослідження в якому було виявлено факти на яких базувалося його рішення і які не можна не прийняти до уваги господарським судом.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 1,12,54 ГПК України, ст.ст. 204, 205, 215, 547 ЦК України, позивач і просить визнати акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей дитячого оздоровчого табору "Лелека" на баланс ДПДГ «Асканійське» від 05 грудня 2002 р. недійсним.
У доповнення до позовної заяви про визнання акту приймання передачі товарно- матеріальних цінностей дитячого оздоровчого табору «Лелека»на баланс ДПДГ «Асканійське»від 05.12.2002 недійсним необхідно зазначити, що у відповідності до ст. 41 ЦК 1963 року угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Саме опираючись на положення зазначеної норми закону оспарювальний акт приймання-передачі є двостороннею угодою ( договором ), оскільки уклавши зазначений акт сторони набувають цивільних прав та обов'язків ( досягли домовленості по передачі майна ) у відповідності до ст. 4 ЦК 1963 року. І , як наслідок, цим документом ДДЄА «Асканія –Нова»приймає на себе зобов'язання передати, а ДПДГ «Асканійське»прийняти майно дитячого оздоровчого табору «Лелека», а ст. 151 чітко зазначає, що в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, законодавство чітко класифікує акт приймання передачі, як двосторонню угода.
У відповідності до ст. 42 ЦК 1963 року угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Згідно ст. 44 ЦК 1963 року, повинні укладатись у письмовій формі угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами. Укладений акт приймання передачі товарно- матеріальних цінностей дитячого оздоровчого табору «Лелека»з балансу ДДЕА «Асканія –Нова»на баланс ДПДГ «Асканійське»від 05.12.2002 , як зазначено у постанові Президії Української академії аграрних наук від 28.03.2002 року ( протокол №4), повинен був укладений у відповідності до вимог Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»та Постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу об єктів права державної та комунальної власності». Акт не відповідає вимогам норм зазначених нормативних актів.
Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року N 3 за правилами ст. 48 ЦК 1963 року угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції. Стаття 48 ЦК застосовується при порушенні встановленого порядку вчинення громадянами і організаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків.
Також, у відповідності до п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р №02-5/111 загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу України (далі - Цивільний кодекс), за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідач з позовними вимогами не погоджуємося і вважає їх необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню з наступних причин:
1. Постановою Президії УААН (яка є органом уповноваженим розпоряджатися даним майном) від 28 березня 2002 року (Протокол №4). „Про передачу бази відпочинку "Лелека" з балансу Державної дослідно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова" Інституту тваринництва степових районів їм. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства на баланс дослідного господарства "Асканійське" Інституту олійних культур" (далі Постанова), на баланс підприємства (ДПДГ „Асканійське") було передано базу відпочинку "Лелека", яка знаходиться за адресою Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Стрілкове.
На виконання цієї Постанови за Наказом української академії аграрних наук (УААН) від 10 квітня 2002 року № 52 та Наказом дослідного господарства „Асканійське" від 24 жовтня 2002 року № 231 було здійснено передачу і прийом бази відпочинку зі складанням Акту приймання-передачі бази та товарно-матеріальних цінностей бази відпочинку "Лелека" від 05.12.2002 з інвентаризаційними описами оформленими на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.1998 року № 1482. Даний акт підписаних спеціалістами та затверджений керівниками ДДЕА "Асканія-Нова" та ДГ "Асканійське". На момент передачі бази жодних заперечень, чи вказівок на порушення порядку приймання-передачі від ДДЕА "Асканія-Нова" не було. База була знята з балансу передаючої сторони і прийнята на баланс приймаючою стороною, тобто відбулося юридичне і фактичне приймання - передачі бази відпочинку та зміна її власника. Позивач вказує на порушення порядку прийому передачі бази затвердженого Постановою КМУ від 21.09.1998 року № 1482 (далі Постанова). Але застосування цього порядку в нашому випадку є прямим порушенням норм пункту 1 цього ж Порядку, який регламентує сферу застосування даного положення.
А саме, пункт 1 Положення визначає порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності зі сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об'єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування, (далі-самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
В спірному випадку мала місце передача об'єктів державної власності від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, і відповідно до частини 2 пункту 4 Положення, така передача здійснюється лише на підставі рішення цього органу, і відповідно застосування в даному випадку пункту 7, 8, 9, 10 даного Положення не є обов'язковим.
На сьогодні не існує нормативних документів, які регламентують порядок приймання-передачі об'єктів права державної власності від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу (академії), уповноваженого управляти державним майном, строки такої передачі та форми актів приймання-передачі. Це є питання внутрішньої діяльності Української академії аграрних наук, та підвідомчих їй підприємств.
З 05.12.2002р. відповідач поставив на баланс базу відпочинку і повністю користувався нею, проводив поточний та капітальні ремонти, за згодою УААН здавав базу в оренду, уклавши договір оренди з ТОВ "Візит Альянс" терміном на три роки. Тобто за весь цей час ДГ "Асканійське" не отримало жодної претензії з боку позивача стосовно правомірності користування майном бази. Також, правомірність користування базою підприємством - відповідачем підтверджена Стрілківською сільською радою, яка своїм рішення № 61 від 21.09.2005 року визнала, що база відпочинку "Лелека" дійсно належить ДГ "Асканійське".
Суд зазначає, що Постановою Президії української академії аграрних наук від 28.03.2002р. дозволено передати з балансу позивача на баланс відповідача майнового комплексу бази відпочинку “Лелека”, що знаходиться в с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області та земельну ділянку площею 7.5 га, на якій розміщена ця база відпочинку.
Пунктами 2 та 3 цієї ж Постанови президії Української академії аграрних наук від 05.12.2002р. сторони було прямо зобов'язано здійснити і забезпечити передачу в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98р. № 1482 “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” та відповідно до Закону України від 03.03.98р. № 147/98 ВР “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” (із змінами).
Дозволена Постановою президії Української академії аграрних наук передача мусила відбутись у відповідності до порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.09.1998 року № 1482, але у порушення п. 7 зазначеної постанови КМУ пропозиції щодо передачі ДОТ "Лелека" не була погоджена ні з Мінекономіки, ні з Мінфіном, ні з Фондом державного майна. Також, на порушення п. 8 цієї постанови передача не відбулась комісією з питань передачі об’єктів. У порушення п. 9 зазначена комісія взагалі не була створена, а прийняття - передача не відбулись у місячний строк з дня прийняття рішення про передачу, оскільки навіть самого рішення не було, а був наданий тільки дозвіл на передачу.
У порушення п. 10 постанови КМУ передача не була оформлена актом приймання передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність.
Також, у порушення п. 10 постанови КМУ від 21.09.1998 року № 1482 Акт не був складений у чотирьох примірниках та підписаний головою і членами комісії, та затверджений органом, який створив комісію.
Також з матеріалів справи вбачається, що за актом від 05.12.2002 р. передавались залишки матеріальних товарних цінностей на суму 460 190,80 грн. ДОУ “Аіст”, тоді як Постановою президії Української академії аграрних наук від 05.12.2002р. було надано дозвіл на передачу відповідачу майнового комплексу бази відпочинку “Лелека” що знаходиться в с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області та земельну ділянку площею 7.5 га, на якій розміщена ця база відпочинку.
Надані відповідачем інвентаризаційні описи від 05.12.2002р. стосуються ДОУ “Аіст”, інвентаризація здійснювалась без участі представників позивача.
Від імені позивача позовну заяву підписано керуючим санацією Негровим М.А., призначеним на посаду згідно ухвали господарського суду від 21.07.2005р. Саме з цього моменту керуючому санацією стало відомо про неправомірне вибуття майнового комплексу бази відпочинку “Лелека”, що знаходиться в с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області та земельної ділянки площею 7.5 га, на якій розміщена ця база відпочинку. Тому суд вважає, що строки позовної давності позивачем не порушено.
Суд погоджується з доводами позивача, що при здійсненні угоди про передачу бази відпочинку “Лелека” не додержано встановленої форми угоди, тому вона має бути визнана недійсною.
Враховуючи, що сторони є державними підприємствами, база відпочинку “Лелека” не може належати будь-якій стороні на праві власності. Згідно статті 37 Закону України “Про власність”, майно, що є державною власністю, закріплюється за державним підприємством на праві повного господарського відання.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочинну не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав, чим і скористався позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсною угоду про передачу бази відпочинку відповідачу.
Згідно ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарському суду підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними угод, актів тощо.
На підставі викладеного, керуючись ст.37 Закону України “Про власність”, ст.ст.203,205 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,12 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю. Визнати недійсним акт приймання-передачі товарно - матеріальних цінностей дитячого оздоровчого табору «Лелека»з балансу позивача на баланс відповідача від 05 грудня 2002 р.
Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства " Асканійське " ( вул. 40 р. Перемоги, с. Таврійчанка Каховського району Херсонської області код ЄДРПОУ 00856787, р/р 2600886673 в ХОД АППБ " Аваль" м. Херсон, МФО 352093 ) на користь Державної дослідно- експериментальної агрофірми "Асканія- Нова" ( вул. Петренка, 18 оф. 307, м. Херсон код ЄДРПОУ 24957852, р/р 260093749 банк ХОД АППБ " Аваль" МФО 352093 ) сплачені суми 85 ( вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 ( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної чинності.
Рішення направити сторонам по справі.
Суддя Т.Г. Пінтеліна
4 екз.