Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2011 року Справа № 2а-2766/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Писаренко К.В., Лихолід Ю.С.,
за участю:
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
прокурора Грека М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луганській авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 21.03.2011 № 0001028013/0, -
ВСТАНОВИВ:
31.03.2011 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Луганській авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення від 21.03.2011 № 0001028013/0 та акт перевірки від 21.03.2011 № 186/08-3/08215600.
09.08.2011 ухвалою суду закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та недійсним акт перевірки від 21.03.2011 № 186/08-3/08215600.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 23.03.2011 отримав податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Луганську №0001028013/0 від 21.03.2011, в якому зазначено, що згідно з п. 54.3 статті 54, п. 58.1 статті 58, п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, п.п 78.1.11 п. 78.1 статті 78, п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України та на підставі акту перевірки №186/08-3/08215600 від 21.03.2011 встановлено порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 11 726 120,00 грн. Позивач вважає, що дії податкового органу по складанню та направленню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акту перевірки неправомірними, а податкове повідомлення – рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову та просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи відповідача та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини між сторонами щодо правомірності заявленої суми до бюджетного відшкодування виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, тому у даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.04.1998 за № 1382 105 0001 004170 (а.с. 64-65) та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську декларації з податку на додану вартість за квітень-грудень 2009 року; січень-березень 2010 року, вересень-листопад 2010 року (Т. 16 а.с. 118-249), якими визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку за квітень 2009 року – 555821 грн., травень 2009 року – 767692 грн., червень 2009 року – 575788 грн., липень 2009 року – 1496456 грн., серпень 2009 року – 1845204 грн., вересень 2009 року – 828307 грн., жовтень 2009 року – 1089496 грн., листопад 2009 року – 822724 грн., грудень 2009 року – 598868 грн; січень 2010 року – 216641 грн., лютий 2010 року – 510455 грн., березень 2010 року – 125675 грн., вересень 2010 року – 1981902 грн., жовтень 2010 року – 36197 грн., листопад 2010 року – 353294 грн. (код рядка 25, 25.1).
Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наведена у додатку № 5 до вказаних декларацій.
Згідно із п.п 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу 1, п.п 78.1.., п. 78.1 статті 78, пукту 79.1 статті 79 розділу 2 Податкового кодексу України та на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП від 18.03.2011 № 113 та постанови старшого слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області підполковника податкової міліції ОСОБА_4 від 18.03.2011 по кримінальній справі № 01/11/8010 ( Т. 7 а.с. 141-152) відповдачем проведено позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок планика у банку за період квітень 2009 року – грудень 2009 року, січень 2010 року – березень 2010 року, вересень 2010 року – листопад 2010 року (Т.1 а.с. 12-50).
За результатами даної перевірки складено акт № 186/08-3/08215600 від 21.03.2011, яким встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, абз. «а» п.п 7.7.2 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 11 726 120,00 грн., у тому числі по періодам:
за квітень 2009 року – 555 821 грн., за травень 2009 року – 737292 грн., за червень 2009 року – 575788 грн., за липень 2009 року – 1496456 грн., за серпень 2009 року – 1845204 грн., за вересень 2009 року – 828307 грн., за жовтень 2009 року – 1089496 грн., за листопад 2009 року – 822724 грн., за грудень 2009 року – 598868 грн., за січень 2010 року – 216641 грн., за лютий 2010 року – 510455 грн., за березень 2010 року – 125675 грн., за вересень 2010 року – 1981902 грн., за жовтень 2010 року – 36197 грн., за листопад 2010 року – 305294 грн.
Висновки акту невиїзної перевірки ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську не отримано належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість у сумі 11 726 120,00 грн. для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявлених платником у податкових деклараціях по наступним контрагентам позивача за відповідні періоди:
квітень 2009 року – ТОВ «Сокєр» на суму ПДВ 242525,11 грн.; ТОВ «Компаньйон» на суму ПДВ 126943,50 грн., ТОВ ТГ «Восток» на суму ПДВ 68553,41 грн., ТОВ «ОСТ-ОІЛ» на суму ПДВ 57080,19 грн.; ТОВ «Кватраком» на суму ПДВ 74817,38 грн.; ПП «Топтрейд-авіа» на суму ПДВ 14586,23 грн., ПП «Союз-трейд-В» на суму ПДВ 29460 грн.;
травень 2009 року - ТОВ «Сокєр» на суму ПДВ 547318,42 грн., ТОВ «Компаньйон» на суму ПДВ 102631,40 грн., ТОВ ТГ «Восток» на суму ПДВ 74599,20 грн., ТОВ «Кватраком» на суму ПДВ 62755,40 грн., ТОВ «Технопромресурс ЛТД» на суму ПДВ 56244, 73 грн.;
червень 2009 року - ТОВ «Технопромресурс» на суму ПДВ 378983,35 грн., ТОВ «Сокєр» на суму ПДВ 41 515, 82 грн., ТОВ ТГ «Восток» на суму ПДВ 105634,21 грн., ТОВ «Форт груп» на суму ПДВ 82 947,21 грн.;
липень 2009 року - ТОВ «Технопромресурс» на суму ПДВ 744904,47 грн., ТОВ «Сокєр» на суму ПДВ 41 515,82 грн., ТОВ ТГ «Восток» на суму ПДВ 105634,21 грн., ТОВ «Форт груп» на суму ПДВ 82 947,21 грн., ДК «Укрспецекспот» на суму ПДВ 155420,21 грн., ТОВ «Компаньйон» на суму ПДВ 148880,53 грн.;
серпень 2009 року – ТОВ «Компаньйон» на суму ПДВ 148880,53 грн., ТОВ «Технопромресурс ЛТД» на суму ПДВ 744904,47 грн., ТОВ «Кватроком» на суму ПДВ 109740,59 грн;
вересень 2009 року - ТОВ «Технопромресурс ЛТД» на суму ПДВ 1012106, 92 грн.;
жовтень 2009 року - ТОВ «ОСОБА_5 Артіль» на суму ПДВ 451899,60 грн., ТОВ «Технопромресурс ЛТД» сума ПДВ 552438,62 грн., ТОВ «Топтрейд-Авіа» на суму ПДВ 30397,17 грн.;
листопад 2009 року – ТОВ «ОСОБА_5 Артіль» на суму ПДВ 451899,60 грн., ТОВ «Технопромресурс» на суму ПДВ 606324 грн.;
грудень 2009 року – ТОВ «ОСОБА_5 Артіль» на суму ПДВ 451 899, 60 грн., ТОВ «Технопромресурс» на суму ПДВ 203 220,06 грн.;
січень 2010 року - ТОВ «Технопромресурс» по декларації за жовтень 2009 року на суму ПДВ 606324,15 грн. та по декларації за грудень 2009 року на суму ПДВ 277759,87 грн.;
лютий 2010 року – ТОВ «Технопромресурс» на суму ПДВ 511460,18 грн.;
березень 2010 року – ТОВ «Технопромресурс» на суму ПДВ 511460,18 грн.;
вересень 2010 року – ВАТ «Мотор Січ» на суму ПДВ 541362,31 грн., ТОВ «Лакіс» на суму ПДВ 1073305,44 грн., ТОВ «Укроборонсервіс» на суму ПДВ 114495,22 грн., ТОВ «БК-Інвестторгбуд» на суму ПДВ 224190,00 грн, ТОВ «Ю-кос» на суму ПДВ 34982 грн., ТОВ «МФ Технологія» на суму ПДВ 2402,61 грн., ТОВ «Лугхімзбут» на суму ПДВ 230 грн., ТОВ «Автопаритет-Д» на суму ПДВ 4050 грн., ТОВ «Лугань-Буд-Інвест.К» на суму ПДВ 12297,50 грн., ТОВ «Форт-груп» на суму ПДВ 29067,86 грн., ТОВ «Альянсбудтрейд» на суму ПДВ 4798,32 грн., ПП ВКФ «Укрпромснаб» на суму ПДВ 36430,32 грн.;
жовтень 2010 року - ТОВ «Лакіс» на суму ПДВ 1073305,44 грн., ТОВ «Укроборонсервіс» на суму ПДВ 114495,22 грн., ТОВ «БК-Інвестторгбуд» на суму ПДВ 224190 грн., ТОВ «Ю-кос» на суму ПДВ 34982 грн., ТОВ «МФ Технологія» на суму ПДВ 2402,61 грн., ТОВ «Лугхімзбут» на суму ПДВ 230 грн., ТОВ «Автопаритет-Д» на суму ПДВ 4050 грн., ТОВ «Лугань-Буд-Інвест.К» на суму ПДВ 12297,50 грн., ТОВ «Форт-груп» на суму ПДВ 29067,86 грн., ТОВ «Альянсбудтрейд» на суму ПДВ 4798,32 грн., ПП ВКФ «Укрпромснаб» на суму ПДВ 36430,32 грн.;
листопад 2010 року - ТОВ «Лакіс» на суму ПДВ 1024753 грн., ПП ВКФ «Укрпромснаб» на суму ПДВ 313249,50 грн., ЗАТ «Укренергопроект» на суму ПДВ 71679,80 грн., ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс» на суму ПДВ 48000 грн., ТОВ «ТГ Восток» на суму ПДВ 6251 грн., ТОВ «Сітал» на суму ПДВ 883,17 грн., ТОВ «Лугхімзбут» на суму ПДВ 144,03 грн., ТОВ «Агропромустаткування» на суму ПДВ 326 грн., ТОВ «Горст» на суму ПДВ 565,43 грн. (Т.1 а.с. 22-49).
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0001028013/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 11 726 120,00 грн. (а.с. 51).
Вирішуючи питання про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Оскільки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, визначена позивачем у деклараціях за квітень-грудень 2009 року, сечень-березень 2010 року, вересень-листопад 2010 року як від’ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, тому для встановлення законності податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0001028013/0 необхідно перевірити правомірність визначення від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за податковими деклараціями з податку на додану вартість за квітень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, вересень-листопад 2010 року.
Суд вважає за необхідне відмітити, що достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у деклараціях за квітень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, вересень-листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувались у період березень 2009 року – березень 2010 року, серпень 2010 року - листопад 2010 року перевірено відповідачем під час проведення виїзних перевірок, результати яких відображені у довідках № 458/08-3/08215600 від 17.06.2009, № 572/08-3/08215600 від 22.07.2009, № 686/08-3/08215600 від 31.08.2009, № 730/08-3/08215600 від 17.09.2009, № 875/08-3/08215600 від 29.10.2009, № 934/08-3/08215600 від 24.11.2009, № 1104/08-3/08215600 від 28.12.2009, № 172/08-3/08215600 від 05.03.2010, № 415/08-3/08215600 від 27.04.2011, № 513 від 27.05.2010, № 1461/08-3/08215600 від 30.11.2010, № 76/08-3/08215600 від 02.02.2011, № 151/08-3/08215600 від 11.03.2011 (Т. 6 а.с. 2-250, Т. 7 а.с. 1-143, Т. 18 а.с. 2-43).
Зазначеними довідками відповідачем підтверджено, що перевіркою не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку з боку позивача, підтверджено правомірність визначення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ. Крім того, у акті відображено, що під час проведення перевірок відповідачем використанні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку: контракти, договори, головні книги, журнали-ордери, відомості по бухгалтерських рахунках. Суми податкових зобов’язань, відображені в декларації по ПДВ, відповідають сумам в реєстрах, отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період.
Також висновками у довідках відповідачем підкреслено, що перевіркою показників довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду порушень не встановлено. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню заявлена підприємством за результатами перевірки (рядок 3 розрахунку), указана в межах суми, фактично сплаченої ДП «ЛАРЗ» постачальникам товарів.
Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що не заперечувалося і представником відповідача, що під час позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за відповідні періоди було підтверджено висновками вищевказаних довідок правомірність формування позивачем податкового кредиту та як наслідок достовірність нарахування суми ПДВ позивачем за відповідні періоди на підставі отриманих податкових накладних.
Також суд вважає, що висновками позапланових виїзних перевірок з податку на додану вартість за період квітень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, вересень-листопад 2010 року не встановлено заниження або завищення задекларованих суб’єктом господарювання показників в рядках 1-9 декларації, а також висновками не встановлено завищення або заниження задекларованих позивачем показників в рядках 10-17 декларації (податковий кредит).
На час формування позивачем податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень-грудень 2009 року, січень- березень 2010 року, серпень-листопад 2010 року був чинним Закон України «Про податок на додану вартість».
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплати до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильного визначення суми податкових зобов’язань та податкового кредиту.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту має відємне зачення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.7 статті 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне положення «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосереднє встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 статті 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 статті 7 вказаного Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Із системного аналізу вказаних норм закону, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи (договори поставки (купівлі-продажу), податкові накладні, платіжні доручення, рахунки, накладні на поставку товару, видаткові накладані, акти виконаних робіт, картки складського обліку матеріальних цінностей, оборотні выдомості), які підтверджують факт надходження до ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» товару у квітні-грудні 2009 року, січні-березні 2010 року, вересні-листопаді 2010 року.
Факт сплати податку на додану вартість у ціні товару та послуг підтверджено виписками банку ( Т.5 а.с. 144-221).
Фактичне здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами у відповіді періоди підтверджується договорами на поставку товарно-матеріальних цінностей та виконання послуг, а саме:
04.01.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ПП ВКФ «Укрпромснаб» було укладено договір № 8/17 на постачання комплектуючих для ремонту авіаційної техніки для потреб Покупця згідно специфікаціями до даного договору. (Т. 5 а.с. 2-22).
01.01.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ПП «Топттрейд-Авіа» було укладено договір № 1 на покупку запасних частин для ремонту авіаційних двигунів ТВ3-117 згідно Додатків до договору (Т.5 а.с. 23-24).
25.02.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Укроборонсервіс» укладено договір № 8/44 на постачання комплектуючих для ремонту авіаційної техніки для потреб Покупця (Т.5 а.с. 25-30).
23.03.2010 мід ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «БК-«Інвестторгстрой» укладено договір № 14/61 на виконання капітального ремонту з виготовленням тари двигунів ТВ3-117ВМ, номенклатура та якість якої вказана у Додатку № 1 до договору (Т. 5 а.с. 31-34).
01.07.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «БК-«Інвестторгстрой» укладено договір купівлі-продажу № 25/07 на купівлю чотирьох авіадвигунів ТВ3-117 (Т. 5 а.с. 35-37).
13.01.2009 між ДП «ЛАРЗ» та ПП «Топтрейд-Авіа» укладено договір № 1 на купівлю запасних частин для ремонту авіаційних двигунів ТВ3-117 згідно Додатків до договору (Т. 5 а.с. 38-43).
19.08.2009 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «ОСОБА_5 компанія «Артііль» укладено договір № 1908092 на купівлю запасних частин для авіаційної техніки (Т. 5 а.с. 44-58).
09.10.2009 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Ю-Кос» укладено договір № 000004 на купівлю запасних частин для ремонта авіатехніки (Т.5 а.с.59-107).
28.05.2009 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Мотор Січ» укладено контракт № 1323/658-Е09-155-UA804(ВТД), згідно якого Ппродавець виготовляє та поставляє, а Покупець сплачує та придбає запасні частини для авіадвугінів ТВ3-117, указані в додатку № 1 до контракту (Т. 5 а.с. 108-127).
02.02.2009 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Форт Груп» укладено договір № 02-02/09 на купівлю товару – підшипники, а також інші товароматеріальні цінності у кількості згідно потреб та специфікації. (Т. 5 а.с. 128-142).
24.12.2007 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Сокєр» укладено договір № 8/135 про постачання комплектуючих для ремонту авіаційної техніки (Т. 19 а.с. 36-164).
07.07.2008 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Ост-Оіл» укладено договір № 7/07 про постачання комплектуючих для ремонту авіаційної техніки (Т. 19 а.с. 34-35).
10.11.2008 між ДП «ЛАРЗ» та ДКЕІППСП «Укрспецекспорт» укладено договір комісії № USE-20.2-348-D/K-08 про вчинення правочину з проведення капітального ремонту авіаційного двигуна Р29Б-300 № 262582921009 (виріб 55Б) (Т. 19 а.с. 28-33).
13.01.2009 між ДП «ЛАРЗ» та ПП «Топтрейд-Авіа» укладено договір № 1 на купівлю запасних частин для ремонту авіаційних двигунів ТВ3-117 (Т. 19 а.с. 22-27).
19.02.2009 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Технопромресурс ЛТД» укладено договір № 8/314 про постачання комплектуючих для ремонту авіаційної техніки для потреб Покупця (Т. 18 а.с. 178-270, Т.19 а.с. 1-21).
31.05.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Лакіс» укладено договір № 8/90 на купівлю запасних частин для ремонту авіаційної техніки (Т. 18 а.с. 97-176).
02.07.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс» укладено договір № 5С-0207/1 на купівлю товару, визначеного в специфікаціях до даного договору, а саме, поліпропілен (Т. 18 а.с. 93-96).
29.06.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Лугань-Буд-Інвест. К» укладено договір № 29/06-10 на виконання робіт по капітальному ремонту фасаду (плитка «Керамограніт») та приладу водовідливу будівлі інв.. № 3269, які розташовані за адресою ДП «ЛАРЗ» (Т. 18 а.с. 91-92).
01.01.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ПП «Трейд-Авіа» укладено договір № 1 на купівлю запасних частин для ремонту авіаційних двигунів ТВ3-117 (Т. 18 а.с. 87-90).
24.12.2007 між ДП «ЛАРЗ» та ПП «СОЮЗ-ТРЕЙД-В» укладено договір № 8/138 про купівлю товару, вказаного в додатках до договору (Т. 18 а.с. 85-86).
16.03.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ЗАТ «Укренергопроект» укладено договір № 8/59 на купівлю запасних частин для ремонту авіатехніки (Т. 18 а.с. 58-84).
06.04.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Сітал» укладено договір підряду № 20/12 на капітальний ремонт службових приміщень будівлі (Т. 18 а.с. 54-57).
05.01.2010 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Торгова група «Восток» укладено договір поставки № 2 палива для реактивних двигунів ТС-1 (Т. 18 а.с. 48-53).
03.03.2009 між ДП «ЛАРЗ» та ТОВ «Кватраком» було укладено договір № 6/03-09 про поставку комплектуючих для ремонту авіаційної техніки (Т. 18 а.с. 43-47).
Як вбачається із пояснень представника позивача, договірні відносини були оформлені у вигляді письмового договору не по всім контрагентам, перелік яких визначив відповідач у акті невиїзної перевірки. По таким контрагентам ДП «ЛАРЗ» працював на підставі первинних бухгалтерських документах - податкових накладних, видаткових накладних, актах приймання-передачі товару (послуг).
Фактичне надання та отримання послуг ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» від вищевказаних контрагентів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, накладними на товар, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актами приймання виконаних будівельних робіт (Т. 1 а.с. 75-263, Т. 2 а.с. 2-197, Т. 3 а.с.2-277, Т. 4 а.с. 2-268, Т.8 а.с. 76-236, Т. 10 а.с. 2-215, Т. 11 а.с. 2-224, Т. 14 а.с. 3-248, Т. 17 а.с. 2-140).
Правомірність формування податкового кредиту та включення сум у відповідний період до складу бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується податковими накладними, отриманими ДП «ЛАРЗ» від контрагентів (Т. 1 а.с. 75-263, Т. 2 а.с. 2-197,Т. 3 а.с.2-277, Т. 4 а.с. 2-268).
Доказів того, що отримані від контрагентів, вказаних у акті невиїзної перевірки, податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту квітень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, вересень-листопад 2010 року, оформлені неналежним чином відповідачем не надано.
Усі товари, які надходили до позивача від контрагентів ТОВ «Сокєр»; ТОВ «Компаньйон», ТОВ ТГ «Восток», ТОВ «ОСТ-ОІЛ»; ТОВ «Кватраком»; ПП «Топтрейд-авіа», ПП «Союз-трейд-В»;ТОВ «Компаньйон», ТОВ «Технопромресурс ЛТД», ТОВ «Форт груп», ТОВ «Технопромресурс», ДК «Укрспецекспот», ТОВ «ОСОБА_5 Артіль», ТОВ «Топтрейд-Авіа»,ВАТ «Мотор Січ», ТОВ «Лакіс», ТОВ «Укроборонсервіс»,ТОВ «БК-Інвестторгбуд»,ТОВ «Ю-кос», ТОВ «Лугань-Буд-Інвест.К», ТОВ «Альянсбудтрейд», ПП ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Лугхімзбут», ТОВ «Автопаритет-Д», ТОВ «Альянсбудтрейд», ЗАТ «Укренергопроект», ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Сітал», ТОВ «Агропромустаткування», ТОВ «Горст», ТОВ «МФ Технологія» на виконання договірних відносин були оприбутковані та обліковуються за місцем їх зберігання на складському приміщенні 2б, що підтверджується картками складського обліку матеріалів (Т. 9 а.с. 2-244, Т. 12 а.с. 2-252, Т 13 а.с. 2-251, Т. 15 а.с. 2.251, Т. 16 а.с. 2-115).
Факт знаходження товару на ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» у складському приміщенні № 2б було також підтверджено під час виїзного судового засідання 01.08.2011, де судом було вибірково звірено ксерокопії карток складського обліку матеріалів № 12п за 2010 рік, № 517 за 2010 рік, № 1772 за 2009 рік, які фактично знаходяться в матеріалах справи з оригіналами карток складського обліку матеріалів, які знаходяться на складі № 2б (Т. 19 а.с. 167-169).
Крім того, під час виїзного судового засідання судом було встановлено, що залишок товару, вказаний у картках складського обліку матеріалів № 12п, 517, 1772 підтверджує фактичне знаходження товару у складському приміщенні № 2б у залишковій кількості, вказаній у картках.
Також фактичне надходження, оприбуткування та використання товару позивачем у період з квітня 2009 року по грудень 2009 року, січень - березень 2010 року, вересень 2010 року – листопад 2010 року підтверджується журналом-ордером та відомістю по рахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними поставниками ТМЦ» (Т.17 а.с. 141-209).
Також, суд зазначає, що не заперечувалося представником відповідача, що на момент здійснення відповідних господарських операцій вищезазначені контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мали відповідне свідоцтво платника ПДВ.
Висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у відповідні періоди та право на бюджетне відшкодування ПДВ також підтверджуються висновками судово-економічної експертизи № 1018/24 від 18.07.2011, якими підтверджено отримання товаро-матеріальних цінностей ДП «ЛАРЗ» від підприємств контрагентів, зазначених у акті від 21.03.2011 за № 186/08-3/08215600; підтверджено здійснення оплати податку на додану вартість позивачем за отриманий товар по контрагентам, вказаним у акті перевірки; документально підтверджено отримання ДП «ЛАРЗ» права на податковий крдит. Також висновками експертизи встановлено, що податкові накладні були оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»; податкові накладні рахуються в реєстрах отриманних та виданих податкових накладних; заявлені суми до бюджетного відшкодування, вказані позивачем в податкових деклараціях обґрунтовані та відповідають вимогам діючого законодавства.
Таким чином, наданими позивачем первинними документами та іншими доказами по справі підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Сокєр»; ТОВ «Компаньйон», ТОВ ТГ «Восток», ТОВ «ОСТ-ОІЛ»; ТОВ «Кватраком»; ПП «Топтрейд-авіа», ПП «Союз-трейд-В»;ТОВ «Компаньйон», ТОВ «Технопромресурс ЛТД», ТОВ «Форт груп», ТОВ «Технопромресурс», ДК «Укрспецекспот», ТОВ «ОСОБА_5 Артіль», ТОВ «Топтрейд-Авіа»,ВАТ «Мотор Січ», ТОВ «Лакіс», ТОВ «Укроборонсервіс»,ТОВ «БК-Інвестторгбуд»,ТОВ «Ю-кос», ТОВ «Лугань-Буд-Інвест.К», ТОВ «Альянсбудтрейд», ПП ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Лугхімзбут», ТОВ «Автопаритет-Д», ТОВ «Альянсбудтрейд», ЗАТ «Укренергопроект», ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Сітал», ТОВ «Агропромустаткування», ТОВ «Горст», ТОВ «МФ Технологія» у відповідні періоди.
Відповідно до п. 4 – п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Натомість, суд зазначає, що акт позапланової невиїзної документальної перевірки № 186/08-3/08215600 від 21.03.2011 з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок не містить жодного посилання на дослідження первинних документів перевіряючими під час невиїзної документальної перевірки.
Посилання представника відповідача на те, що підставою для відмови позивачу у відшкодуванні ПДВ є неотримання належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість у сумі 11 726120,00 грн. для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявлених платником у податкових деклараціях суд вважає безпідставними, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлено в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Також суд вважає і безпідставним твердження представника відповідача про те, що на даний час проведеною перевіркою всього ланцюга постачання не підтверджено фактичне надходження до бюджету сум ПДВ, щодо яких позивачем заявлено до відшкодування у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, під час перевірки, результати якої викладено у акті № 186/08-3/08215600 від 21.03.2011 податковим органом не встановлено ознаки безтоварності господарських операцій мід ДП «ЛАРЗ» та контрагентами.
Крім того, суд вважає, що жодна із зазначених відповідачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» у акті невиїзної документальної перевірки не визначає, як підставу для зменшення суми бюджетного відшкодування не отримання даних зустрічних перевірок по ланцюгам постчання товару позивачу, тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, абз «а» п.п 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закну № 168 є незаконними та не відповідають обставинам справи.
За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).
Факт порушення контрагентами – постачальниками продавця своїх податкових зобов’язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди – відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному етапів з придбання товарів (послуг), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (позивач) вживає заходи до відшкодування податку до бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана, або що діяльність платника податку, його взаємозалежність спрямована на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов’язань, зокрема у випадку, коли такі операції здійснюються через посередників.
Таких доказів відповідачем у судовому засіданні не надано.
Таким чином, у даному випадку порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує наслідки саме для цих підприємств, а тому не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушенню якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.
У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.
Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками по різним ланцюгам постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.
Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту за заявлені до бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робі, послуг).
З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентами виконані договорні обов’язки, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту та як наслідок право на бюджетне відшкодування у сумі 11 726120,00 грн.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача по складанню та надісланню позивачу податкового повідомлення - рішення від 21.03.2011 № 0001028013/0, визнання неправомірними дій відповідача по складанню та надісланню позивачу акту перевірки від 21.03.2011 № 186/08-3/08215600 суд вважає їх безпідставними, оскільки позивачем не було доведено та документально обґрунтовано під час судового розгляду справи щодо порушення відповідачем норм податкового закодавства під час складання та надіслання податкового повідомлення-рішення та акту перевірки.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії – податкове повідомлення-рішення, саме воно має вплив на його права та обов'язки.
Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковими деклараціями за квітень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, вересень-листопад 2010 року на суму 11 726 120 грн. грн.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов’язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому вважає позовні вимоги Державного підприємства «Луганській авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську в частині визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0001028013/0, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платника податків у місті Луганську до Державного підприємства «Луганській авіаційний ремонтний завод» про зменшення суми бюджетного відшкодування у сумі 11 726 120,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Луганській авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 21.03.2011 № 0001028013/0 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0001028013/0, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платника податків у місті Луганську до Державного підприємства «Луганській авіаційний ремонтний завод» про зменшення суми бюджетного відшкодування у сумі 11 726 120,00 грн. (одинадцять мільйонів сімсот двадцять шість тисяч сто двадцять гривень 00 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 15 серпня 2011 року.
СуддяОСОБА_6