12.04.10 ,
Апеляційний суд Херсонської області
м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
Справа № 10-94/2010 р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: розгляд подання слідчого Слюсаренко О.В.
про обрання запобіжного заходу – Доповідач - Годун В.А.
взяття під варту
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 12 дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Годуна В.А.
Суддів: Жили I.E., Сажинова В.В.
З участю прокурора - Брикова М.В. адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляцію
прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 25 березня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого по Миколаївському шосе, 11-а, кв. 7 в м. Херсоні, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.
ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що займаючи посаду провідного спеціаліста - державного інспектора з карантину рослин пункту карантину рослин «Аеропорт», здійснюючи функції представника влади та будучи службовою особою, використовуючи службове становище, в жовтні 2009 року вимагав у ОСОБА_4 хабара у розмірі 1800 грн.за видачу дозволу на реалізацію саджанців на ЦКР і отримав від ОСОБА_4 хабара у розмірі 500 грн. за оформлення документів відповідності товару карантинним нормам, сприяння в отриманні вказаних документів в подальшому і не проведення перевірок інспекцією.
Відмову в обранні щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд обґрунтував у постанові тим, що ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується позитивно, має постійне місце роботи, має постійне місце проживання на умовах оренди, має на утриманні неповнолітню дитину. Суду не надано доказів того, що обвинувачений буде продовжувати злочинну діяльність, чи ухилятися від явки до органів досудового слідства або буде перешкоджати виконанню процесуальних дій.
В апеляції прокурор вказує на незаконність та необґрунтованість постанови суду. Так, суд не врахував, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, що відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше трьох років. В м. Херсоні обвинувачений проживає менше року та не має родину. Він не має постійного місця проживання, а житло орендує. Вказане дозволяє судити про можливість ОСОБА_2 ухилитись від слідства. Також суд не врахував, що ОСОБА_2М, знаходячись на підписці про невиїзд, може здійснювати тиск на свідків та
потерпілих. Крім того, на даний час прокуратурою порушені щодо ОСОБА_5 справи по більш ніж шістьох аналогічних епізодах та проводяться перевірки за
заявами інших громадян, що характеризує обвинуваченого з негативної
сторони і як людину, що буде всіляко ухилятися від слідства і встановлення
істини у справі. Таким чином, є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 у
випадку обрання запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд може перешкоджати встановленню істини у справі й ухилятися від кримінальної відповідальності, а також продовжувати злочинну діяльність. Просить постанову суду скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд іншим суддею.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та
просив скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд, адвоката ОСОБА_1 і ОСОБА_2М, які просили залишити постанову без зміни, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія
суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд обґрунтовано взяв до уваги дані, що характеризують особу ОСОБА_3, те, що він має постійне місце роботи та місце проживання на умовах оренди, має на утриманні неповнолітню дитину, а також те, що суду не були надані докази того, що обвинувачений, знаходячись на волі, буде продовжувати злочинну діяльність, чи ухилиться від явки до органів досудового слідства або буде перешкоджати виконанню процесуальних дій, про що вказує слідчий у поданні.
Сам по собі факт обвинувачення особи у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше трьох років, про що вказує апелянт, - не може бути причиною для взяття ОСОБА_3 під варту без надання суду доказів наявності для того підстав, які вказані в ст..148 КПК України.
Доводи апелянта про відсутність у обвинуваченого у м. Херсоні житла та проживання в орендованому житлі - являються безґрунтовними. Відсутність у ОСОБА_3 власного житла в м. Херсоні не може впливати на обрання щодо нього міри запобіжного заходу та свідчити про можливість ухилення від слідства.
Посилання в апеляції на можливість здійснення обвинуваченим тиску на свідків та потерпілого - являються голослівними та не підтверджуються жодними доказами.
Твердження апеляції про те, що ОСОБА_3 причетний ще й до інших епізодів злочинної діяльності та стосовно нього проводяться перевірки за заявами інших громадян - є необгрунтованими, оскільки згідно з поданням слідчого, суд вирішував питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту виключно по кримінальній справі щодо ОСОБА_3, який на той час обвинувачувався у вимаганні і одержанні хабара від ОСОБА_4
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2 – є законною та обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам ст.ст. 148, 150, 155 КПК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 25 березня 2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_2 - без зміни.