20.06.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа № 10-212/10 Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія обрання Доповідач Годун В.А.

запобіжного заходу

взяття під варту

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого ГодунаВ.А.,

суддів Грушицького A.A.,

ОСОБА_2,

з участю прокурора Коваленко O.A.,

адвоката ОСОБА_3

обвинувачуваного ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні у м. Херсоні 20 червня 2010 року матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 серпня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого ОВС СВ УБОЗ ОСОБА_5 про обрання щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

Херсонської області, громадянина України,

освіта середня, не одруженого, працюючого

водієм ТОВ «Фрідом фарм Інтернешнл»,

проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3,

48, кв. 33, раніше не судимого, обвинуваченого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 19.07.2010 у м.Каховка незаконно збув ОСОБА_6 1,5 г. особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс висушений, 31.07.2010 у м. Каховка незаконно повторно збув ОСОБА_6 згорток з психотропною речовиною метамфітамін, а також у незаконному придбанні та зберіганні при собі 6,92 г. канабісу висушеного, а також за місцем проживання пакету метамфітаміну.

Відмовляючи у задоволенні подання слідчого, суд виходив з того, що сам факт вчинення тяжкого злочину не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу взяття під варту, у судовому засіданні не було встановлено наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний намагатиметься ухилитися від слідства, перешкодити встановленню істини по справі та продовжити злочинну діяльність. Суд також врахував, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання і роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, страждає на язву ДІЖ.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд не врахував, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тривалий час, а саме з 19.07.2010 по 31.07.2010, займався злочинною діяльністю, негативно характеризується за місцем останнього проживання, заперечує свою причетність до вчинення злочину, що вказує на бажання та можливість обвинувачуваного перешкодити встановленню істини у справі. Прокурор вважає, що оскільки гроші, отримані внаслідок злочинної діяльності були для ОСОБА_4 джерелом існування, їх відсутність спонукатиме обвинувачуваного продовжувати злочинну діяльність. Окрім цього, на думку прокурора суд не врахував, що ОСОБА_4 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_4, але фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5, що свідчить про можливість, обвинувачуваного ухилитись від слідства та суду, зокрема шляхом виїзду за межі України, та перешкодити виконанню процесуальних рішень.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, вислухавши прокурора, який підтримав апеляцію, обвинувачуваного ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3, які заперечували проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 148, 150 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний буде намагатися ухилитися від слідства і суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі, або продовжувати злочинну діяльність; а при обранні запобіжного заходу крім тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, враховуються її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Отже, сам факт підозри у вчиненні тяжкого злочину не є безумовною підставою для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу взяття під варту.

Доводи прокурора, про те, що обвинувачуваний ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому злочини у період часу з 19.07.2010 по 31.07.2010, а також про те, що до продовження злочинної діяльності ОСОБА_4 спонукає можливість отримання доходу від неї, не свідчать про намір обвинувачуваного продовжити злочинну діяльність, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 працює водієм ТОВ «Фрідом фарм Інтернешнл», а отже гроші, отримані від вчинення злочинів, у яких його обвинувачують не є єдиним джерелом доходів обвинувачуваного.

Факт проживання ОСОБА_4 не за місцем державної реєстрації є реалізацією, передбаченого ст. 33 Конституції України та ч.6 ст.29 Цивільного кодексу України, права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання та за відсутності інших обставин не може бути витлумачений як такий, що свідчить про намір обвинувачуваного ОСОБА_7 ухилитьсь від слідства і суду та перешкодити виконанню процесуальних рішень.

Часткове визнання ОСОБА_4 своєї вини не свідчить про намір обвинувачуваного перешкодити встановленню істини по справі та не є обставиною, яка відповідно до ст. 148, 150 КПК України підлягає встановленню при вирішенні судом питання про обрання запобіжного заходу.

Негативна характеристика ОСОБА_4, надана Каховським РВ УМВС України в Херсонській області, як вбачається із протоколу судового засідання та постанови суду від 10.08.2010, була досліджена судом першої інстанції та вірно оцінена у сукупності з іншими обставинами. Так судом було встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за наданою його сусідами характеристикою характеризується позитивно, страждає на язву ДПК.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив та вірно оцінив передбачені статтями 148, 150 КПК України обставини, які враховуються при виборі запобіжного заходу. Його висновок про відсутність достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 буде намагатися ухилитися від слідства і суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі, або продовжувати злочинну діяльність є обґрунтованим.

Підстав для скасування або зміни постанови суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 серпня 2010 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

ГОЛОВУЮЧИЙ