Справа № 1-441/10

Провадження № 1-441/10

ВИРОК

іменем України

18 листопада 2010 року

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Андрейківа Ю. Я. ,

при секретарі Смиковській Г.Р.

з участю прокурора Зінкевич І.З.

та адвоката ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

представник служби у справах дітей ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию справу про обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку і жительку м. Стрия вул. Ленкавського,3а/35, Львівської області, українку, громадянку України, ученицю 1-ГО курсу 35 ВПУ м. Стрия, раніше не судиму, на обліку не перебувала, обвинувачується за ст. ст.. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України, суд

Встановив:

Неповнолітня підсудна ОСОБА_4 30 червня 2010 року близько 13 год., перебуваючи у квартирі №1 будинку №27, що по вул. Успенській м.Стрия шляхом вільного доступу, таємно викрала гроші в сумі 100 грн., які знаходились на верхній полиці серванту у вітальній кімнаті та належали ОСОБА_5

Крім того, неповнолітня підсудна ОСОБА_4 03.09.2010 року о 16 год. перебуваючи в квартирі №1 будинку №27, що по вул. Успенській м. Стрия шляхом вільного доступу, повторно таємно викрала золотий ланцюжок вагою 1.88 грам вартістю 632 грн. 40 коп., який знаходився на верхній полиці серванту у спальній кімнаті, та які належали потерпілій ОСОБА_5, а всього завдала ОСОБА_5 матеріальної шкоди на 732 грн. 40 коп.

Неповнолітня підсудна ОСОБА_4 винність свою визнала повністю, у вчиненому чистосердечно розкаялася і показала, що 30 червня 2010 року близько 11 год. вона разом із своєю подружкою ОСОБА_6 прийшла в гості на квартиру до свого дядька , який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, де часто до них приходила та бавлися і їхньою донькою Софією. Приблизно о 13 год. ОСОБА_5 сказала, щоб вона з її дочкою йшли погуляти на вулицю і коли вона проходила через вітальну кімнату у серванті на верхній поличці, яка була відкритою вона побачила гроші в сумі 100 грн. В цей час в неї виник умисел їх викрасти. Вона взяла їх з полиці і заховала собі в кишеню джинсових брюк. Про те, що викрала гроші нікому не розповідала, а гроші потратила на власні потреби. 03 вересня 2010 року вона знову прийшла до ОСОБА_5 додому, бо вона попросила її побути з малолітньою дочкою ОСОБА_7, тоді в квартирі більше нікого не було і приблизно о 16 год. вона вирішила із спальної кімнати серванта викрасти золотий ланцюжок, який вона бачила коли його ховала ОСОБА_5 Відчинила верхню полицю серванту де лежало два золотих ланцюжки та взяла один з яких був менший та тончий за розмірами і застібався на круглу застібку та заховала у кишеню брюк. Даний ланцюжок мала намір здати у ломбард, однак її переконала подружка ОСОБА_6 А, щоб його не здавала, оскільки зможе носити як прикрасу, про те, що ланцюжок крадений нікому не розповідала. Через декілька днів ОСОБА_5 зателефонувала та попросила віддати золотий ланцюжок, однак вона почала заперечувати, що його викрала, а 10 вересня2010 року вона сама зізналася, що викрала золотий ланцюжок, однак її надурила, що не має його, бо здала в ломбард. Після того як потерпіла ОСОБА_5 звернулася до працівників міліції вона добровільно віддала золотий ланцюжок та зізналася у тому, що 30 червня 2010 року викрала у неї 100 грн. Просить її суворо не карати, оскільки даний злочин вчинила вперше, обіцяє злочинів більше не вчиняти.

Вина підсудної і подія вчиненого злочину доведені зібраними і перевіреними по справі доказами.

Крім визнання своєї вини підсудною винність її доведена і показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка показала, що до них додому часто приходила їхня племінниця ОСОБА_4, яка допомагала їм по господарству та бавилася з їхньою маленькою дочкою ОСОБА_7. 30 червеня 2010 року до них прийшла племінниця ОСОБА_4 із своєю подружкою ОСОБА_6 Зранку до них зайшов знайомий Роман, який повернув їм борг в сумі 100 грн. та вона їх поклала у вітальній кімнаті у сервант на верхню поличку на видному місці. Приблизно о 14 год. племінниця із подругою пішли додому, а через годину вона виявила відсутність вказаних грошей. Спочатку вона думала,що їх взяв чоловік, коли з»ясувалося, що він їх не брав вона зателефонувала до ОСОБА_4 та запитала чи не брала в них гроші на що та постійно мовчала і вона подумала, що гроші викрала ОСОБА_6. 03 вересня 2010 року близько 14 год до них прийшла знову ОСОБА_4 вона попросила її прийти посидіти з її донькою, бо сама мала піти до стоматолога, а коли повернулася, то ОСОБА_4 була вже біля дверей і чомусь дуже спішила. За те,що вона побула з її донькою дала її 5 грн. 07 вересня 2010 року вона хотіла взяти один з її золотих ланцюжків та обміняти. Однак на верхній поличці в серванті під білизною де більше 1.5 року лежали дані ланцюжки вона виявила відсутність меншого за розміром вагою 1.88 грм, крученого плетіння вартістю 600 грн. Після того зателефонувала до чоловіка, бо думала, що він їх брав, однак він її повідомив, що не брав ланцюжка. І тоді вона зрозуміла, що золотий ланцюжок викрала ОСОБА_4. Вона декілька днів до неї телефонувала, однак та говорила, що не брала ланцюжка, а 10 вересня 2010 року прийшла до них додому та зізналася, що викрала його, однак не може повернути, бо здала у ломбард і не має грошей, щоб відкупити. Вона повідомила працівниками міліції про вчинену крадіжку, де ОСОБА_4 зізналася і у вчиненні крадіжки грошей 100 грн. Просить суворо не карати неповнолітню ОСОБА_4, бо золотий ланцюжок її повернено.

Показами неповнолітнього свідка ОСОБА_6 доведено, що ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна у ОСОБА_5, а саме 100 грн, які вона бачила як ОСОБА_4 розмінювала у одному із магазинів, а також вчиненні повторного таємного викраденні чужого майна золотого ланцюжка, який підсудна намагалася здати в ломбард, бо її потрібні були гроші.

Показами свідка ОСОБА_8 встановлено, що до нього на телефон у липні 2010 року подзвонила його дружина та повідомила, що у дома немає золотого ланцюжка та долара і запитала чи він їх не брав. Він своїй дружині повідомив, що даних речей не брав і де вони є йому нічого не відомо, що підтверджує правдивість показань підсудньої та потерпілої, що вчинила викрадення чужого майна.

Крім того, вина неповнолітньої підсудної доведена протоколом огляду місця події від 10.09.2010 року , де встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 добровільно видала викрадений нею із квартири золотий ланцюжок. Протоколом явки з повинною доведено те, що підсудна ОСОБА_4 власноручно та добровільно зізналася у вчинених злочинах. Довідкою оцінки золотого ланцюжка встановлено, що вартість 1 грм. Золота станом на 03 вересня 2010 року становило 336 грн. 38 коп., а вартість викраденого золотого ланцюжка вагою 1.88 грам станом на 03 вересня 2010 року становить 632 грн. 40 коп.

Отже, неповнолітня ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна скоїла злочин передбачений ст. 185 ч. 1 КК України, а також повторне таємне викрадення чужого майна, тобто ще вчинила злочин передбачений ст. 185 ч.2 КК України.

Обираючи вид та розмір покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного.

Обтяжуючих відповідальність обставин суд не вбачає.

Пом’якшуючими відповідальність обставинами суд враховує те, що кримінальної відповідальності притягується вперше, у вчиненому чистосердечно розкаялася, сприяла слідству розкрити злочини, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, наслідків від вчиненого не наступило, викрадене повернула потерпілій, а тому з метою виправлення та попередження можливих нових злочинів слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі зі звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Речові докази слід залишити у користуванні власниці ОСОБА_5

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_4 за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України, обравши покарання:

-за ст. 185 ч. 1 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ст. 185 ч.2 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі;

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом повного складання призначених покарань остаточно визначити 3 ( три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов’язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне проживання, без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися в ці органи за місцем проживання для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд з місця проживання до вступу вироку в законну силу, а строк відбування покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання

Речові докази: золотий ланцюжок слід залишити у користуванні ОСОБА_5

Вирок можна оскаржити до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий-суддя ОСОБА_9