ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №2а-1717/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
НОМЕР_1 серпня 2008 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
з участю представників:
від позивача - ОСОБА_1. - старший оперуповноважений (довіреність за №НОМЕР_1 від 14.08.2008 року);
- ОСОБА_2. - старший державний податковий інспектор (довіреність за №НОМЕР_2 від 04.06.2008 року),
від відповідача - ОСОБА_3 - представник (довіреність від 21.07.2008 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Буському районі Львівської області до Олеського споживчого товариства про продовження терміну застосування адміністративного арешту,
ВСТАНОВИВ:
що ДПІ у Буському районі Львівської області звернулася до адміністративного суду із поданням про продовження строку застосування умовного адміністративного арешту активів Олеського споживчого товариства.
Підставами подання є те, що платник податків надав в оренду майно, що знаходиться в податковій заставі без погодження з органом державної податкової служби.
Представники заявника в судовому засіданні вимоги подання підтримали, просять їх задоволити з вищевикладених мотивів.
Представник відповідача проти позову заперечує та вважає, що підстав для продовження терміну застосування адміністративного арешту немає.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
У відповідності до вимог підп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
У відповідності до підп.9.3.3 п.9.3 ст.9 згаданого Закону, арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду (арбітражного суду) з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд (арбітражний суд) повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
В матеріалах справи наявне рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків за №1 від 12.08.2008 року, згідно якого застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків - відповідача; подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків та зупинення операцій на рахунку платника №2023/26-9 від 11.08.2008 року та довідка про наслідки перевірки щодо збереження активів які перебувають в податковій заставі №1/24-0/01759141 від 21.07.2008 року, з яких вбачається, що відповідач передав майно в оренду та пролонгував діючі договори оренди без попередньої згоди податкового органу.
Згідно підп. 8.6.1. п.8.6. ст. ст.8 даного Закону, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні
Адміністративний арешт активів може бути застосовано за наявності обставин визначених підпунктом 9.1.2 згаданого пункту Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема, і за обставин, коли платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону.
При цьому, суд звертає увагу на те, що за наявності обставин порушення правил саме відчуження активів, а не оренди, у відповідності до наведеної норми, може бути застосовано, а відтак, і продовжено адміністративний арешт активів.
Враховуючи викладені обставини суд вважає, що позивачем не доведено обставин за наявності яких може бути продовжено термін адміністративного арешту активів, а тому в задоволенні подання належить відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі зі сторін не слід стягувати.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. 1. В задоволенні подання відмовити.
2. 2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. 3. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Я.Мартинюк