ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №2а-1651/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2008 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
з участю представників сторін:
від позивача : не з'явились,
від відповідача : не з'явились;
розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовомОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1зверну ла ся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової грошової допомоги в сумі 1163 грн. 00 коп.
Позивач в позовній заяві вважає, що йому всупереч вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п.3 ст.22 Конституції України разова грошова допомога учаснику війни виплачувалась не в повному обсязі.
Позивач просить справу розглядати без його участі.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав викладених у запереченні № 2183 від 26.08.2008 року та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, також просить справу розглядати без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями та від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Позивач - ОСОБА_1.,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження є учасником війни, про що має відповідне посвідчення серії НОМЕР_1.
Згідно із положеннями частини 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, в редакції від 9 липня 2007 року - щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 17-1 цього ж Закону - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
А тому, позивач у відповідності до згаданої статті правомірно визначив відповідача у даній справі, оскільки звернувся саме до того органу, на який законодавством покладено обов'язок виплачувати щорічну разову грошову допомогу.
Як вбачається із позовної заяви грошова допомога позивачу була виплачена не в повному обсязі, а саме у 2007 року - 55 грн. 00 коп. (ст.29 Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік»).
Такі дії відповідача обумовлені тим, що законами України про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювалися інші, ніж встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розміри щорічної одноразової грошової допомоги.
Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Згідно рішення Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнана такою що не відповідає Конституції України, зокрема, стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювалася щорічна разова грошова допомога, зокрема, учасникам війни в розмірі 55 грн. 00 коп., не відповідає Конституції України, тобто є неконституційною.
В пункті 4 цього рішення, Конституційний Суд України додатково зазначив, що його рішення має преюдиціальне значення, а саме - обставини, викладені в ньому, не потребують додаткового доказування при прийняті рішень судами.
У відповідності до вимог ч.4 ст.17-1 згаданого Закону, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Згідно вимог ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з наступними змінами та доповненнями, для осіб, що втратили працездатність, розмір прожиткового мінімуму, який у відповідності до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тотожній з мінімальним розміром пенсії за віком, станом на день виплати згаданої разової допомоги становить 410 грн. 06 коп.
При цьому, позивачем розрахунок одноразової щорічної допомоги робився з врахуванням мінімального розміру пенсії за віком в сумі 410 грн. 00 коп., а не - 410 грн. 06 коп., як передбачено наведеними нормами.
Таким чином, сума разової грошової допомоги, яка підлягала виплаті позивачу за 2007 рік становить 1230 грн. 18 коп.
Враховуючи наведені обставини, зокрема, те, що згаданим рішенням Конституційного Суду України визнана неконституційною стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювалася інша, значно менша, щорічна разова грошова допомога, суд вважає дії відповідача по невиплаті разової щорічної грошової допомоги в повному обсязі за 2007 рік протиправними, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню в частині стягнення 1163 грн. 00 коп ., з врахуванням здійсненої виплати в сумі 55 грн. 00 коп. та з врахуванням вимог позивача.
З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними та обґрунтованими щодо стягнення з відповідача 1163 грн. 00 коп . , а тому підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін спору.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги у 2007 році меншому ніж визначено Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.
3. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (код ЗКПО 03194306) , що знаходиться за адресою Львівська область, м. Золочів, вул.Пачовського, 7, на користьОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що проживає за адресою АДРЕСА_1 , 1163 грн. 00 коп. разової щорічної допомоги учаснику війни.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Я.Мартинюк