АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-сс/774/861/13 Справа № 1кс/0202/2333/2013 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кухар О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2013 року м. Дніпропетровськ
21 серпня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Судді - доповідача Кухар О.В.
суддів Живоглядової І.К., Кононенко О.М.
за участю:
секретаря Омельницької А.Ю.
прокурора Демченко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за
апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального
районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року про арешт майна, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою було задоволено клопотання слідчого відділу розслідування ОВС і
ЗУОГЗО СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про арешт майна
підозрюваного ОСОБА_2, а саме: однокімнатної квартири, яка розташована за
адресою: АДРЕСА_1;
двокімнатної квартири, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.
Павлоград, вул. Леніна буд.83 кв.ЗЗ, та автомобіля марки «CHEVROLET TACUMA» р/н
АЕ 0313 КМ.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що клопотання слідчого є
обгрунтованим, законним, оскільки накладення арешту на зазначене майно необхідне з
метою забезпечення цивільного позову, пред’явленого представником потерпілого в
рамках кримінального провадження на суму 209 655,95 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу,
в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, в обгрунтування вказуючи, що вона є
незаконною, постановленою з допущенням істотних порушень вимог кримінального
процесуального закону, оскільки викладені в ній висновки не відповідають фактичним
обставинам кримінального провадження. Не оспорюючи факту належності йому на праві
приватної власності майна, на яке накладено арешт, зазначив, що двокімнатна квартира
належить його матері - учаснику війну, в однокімнатній квартирі проживає його син, що
порушує їх інтереси на права. При цьому вказував, що він є інвалідом 3-ї груди, для яких
законом передбачено транспортне застосування машин.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважає, що вимоги
апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги,
колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, про істотне порушення слідчим
суддею вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає не
обгрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони не знайшли свого
підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.
Відповідно до вимог ч. З ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на
нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій
валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які
перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону
несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного,
обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і
перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення
можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий
суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів,
що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої
конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та
цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність
обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Підставою арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання
кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, пред’явлення цивільного позову
про її відшкодування або можливість пред’явлення такого позову та накладення майнових
стягнень, конфіскації майна за вироком суду. Необхідність арешту майна зумовлюється
обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи
неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або
цивільного позову чи перешкоджатиме кримінальному провадженню.
При розгляді клопотання слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 173 КПК
України вислухав думку учасників процесу, дослідив матеріали клопотання і
кримінального провадження та дійшов вмотивованого висновку про необхідність його
задоволення.
Апеляційним переглядом встановлено, що в клопотанні слідчого зазначені та
належним чином обґрунтовані правові підстави для накладення арешту на майно, яке
відповідно до наданих слідчим Інформаційних довідок з реєстру прав власності на
нерухоме майно та довідки КП «Павлоградське міжміське БТІ» на праві приватної
власності належить підозрюваному ОСОБА_2, а саме однокімнатної квартири, яка
розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Степового Фронту
буд.40 кв.53; двокімнатної квартири, яка розташована за адресою: Дніпропетровська
область, м. Павлоград, вул. Леніна буд.83 кв.ЗЗ, та автомобіля марки «CHEVROLET
TACUMA» р/н АЕ 03 З З КМ.
Доводи апеляційної скарги заявника в тій частині, що двокімнатна квартира
належить його матері - учаснику війну, в однокімнатній квартирі проживає його син, а
сам заявник є інвалідом 3-ї групи, для яких законом передбачено транспортне
застосування машин мають місце, проте в підтвердження наявності таких обставин
жодних доказів суду не надано. Крім того, ОСОБА_2 не зазначено доказів,
аргументів, які б підтверджували, що накладення арешту на домоволодіння суттєво
позначилось на інтересах членів його сім’ї.
Доводи заявника щодо його невинуватості в інкримінованому йому кримінальному
правопорушенні, недоведеності його вини та вимог цивільного позову колегія суддів не
може прийняти до уваги, оскільки питання правильності кваліфікації дій ОСОБА_3
та визнання ним вини в даному провадженні в рамках здійснення перегляд ухвали
слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не
розглядаються.
Крім того, в день надходження до суду апеляційної скарги - 19 серпня 2013 року,
як слідує з листа № 9/00-3563 від 19 серпня 2013 року, обвинувальний акт з матеріалами
кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України в.о. начальника відділу
розслідування ОВС і ЗУОГЗО СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області було
направлено до прокуратури, а 20 серпня 2013 року - передано до суду.
Відповідно до ч.З ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд
за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати
заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний
щодо обвинуваченого.
З огляду на вйкладене, апеляційну скаргу на ухвалу про арешт майна заявником
було подано в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження,
проте в день його закінчення, а на момент розгляду його скарги апеляційним судом
обвинувальний акт було передано до суду першої інстанції, що виключає можливість
задоволення вимог скарги, проте не позбавляє ОСОБА_2 права заявити клопотання
щодо перегляду законності накладення арешту на належне йому майно в ході
підготовчого провадження.
Отже, апеляційним переглядом скарги встановлено, що за наслідками розгляду
клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчим суддею були дотримані
вимоги ст.170, 171 КПК України, суд першої інстанції дійшов до законного та
обгрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання, порушень вимог
кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування ухвали суду
першої інстанції колегією суддів не встановлено, тому апеляційну скаргу необхідно
залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без
задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013
року про арешт майна - залишити без змін.
Судді: