Справа 1 -   43 / 07р.

ПОСТАНОВА

05 лютого    2007 року                                                                              м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Фетісова Т.Н. , попередньо розглянувши матеріали скарги потерпілої ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.27 КПК України , про звинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину   , передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України , -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою приватного обвинувачення , в якій зазначала , що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 17 год. ОСОБА_2 на подвір'ї садиби АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязне них відносин громадянка ОСОБА_2 умисно нанесла їй численні удари руками в різні частини тіла, чим заподіяла їй легкі тілесні ушкодження .

Згідно вимог ст. 27 КПК України справи про злочин, передбачений зокрема і ч. 1 ст. 125 КК України , порушуються не інакше як за скаргою самого потерпілого від злочину .

При вивчені матеріалів даної справи , яка неодноразово розглядалась судами першої та апеляційної інстанцій , було встановлено , що ОСОБА_2 має на своєму утриманні неповнолітню дитину, згідно до свідоцтва про народження. ( а.с.58) До того ж , в матеріалах справи міститься не скасована постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на підставі ст.6 п. 2 КПК України . яка виключає порушення справи згідно до вимог п. 1 ст.6 КПК України

Згідно до чинного кримінального законодавства , злочин інкримінований ОСОБА_2, передбачений ч.1 ст. 125 КК України ,   є злочином невеликої тяжкості.

Діяння , про яке йдеться у скарзі приватного звинувачення відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто під час дії Закону України „Про амністію" від 31.05.2005 року ,тобто був прийнятий після діяння , у вчиненні якого потерпіла ОСОБА_1 обвинувачує ОСОБА_2 та усував застосування до осіб. Які мають неповнолітніх дітей , покарання за умисні злочини . за які законом передбачено покарання не більше 5 років позбавлення волі.

Як вбачається з вимог п.4 ст.6 КПК України , кримінальну справу не може бути порушено , а порушена кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії , якщо він усуває застосування покарання за вчинення діяння.

До того ж , в матеріалах справи міститься не скасована постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на підставі ст.6 п. 2 КПК України , яка також виключає порушення справи згідно до вимог п.11 ст. б КПК України.

Аналізуючи вищевикладене , керуючись вимогами ч.2 ст. 251 КПК України суддя приходить до висновку , що в порушенні кримінальної справи за скаргою потерпілої ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 за ст. 125 ч. 1 КК України має бути відмовлено.

Керуючись      . п.4 п.11 ст.6 , ст.ст. 27, 2 51 КПК України,-

Постановив:

В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 125 ч.  1 КК України   -   відмовити.

Постанова може бути оскаржена особою , яка подала скаргу , протягом семи діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Черкаської області

Суддя :                                                                                           Т.Л. Фетісова