Справа 1 - 43 / 07р.
ПОСТАНОВА
05 лютого 2007 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Фетісова Т.Н. , попередньо розглянувши матеріали скарги потерпілої ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.27 КПК України , про звинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину , передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України , -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою приватного обвинувачення , в якій зазначала , що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 17 год. ОСОБА_2 на подвір'ї садиби АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязне них відносин громадянка ОСОБА_2 умисно нанесла їй численні удари руками в різні частини тіла, чим заподіяла їй легкі тілесні ушкодження .
Згідно вимог ст. 27 КПК України справи про злочин, передбачений зокрема і ч. 1 ст. 125 КК України , порушуються не інакше як за скаргою самого потерпілого від злочину .
При вивчені матеріалів даної справи , яка неодноразово розглядалась судами першої та апеляційної інстанцій , було встановлено , що ОСОБА_2 має на своєму утриманні неповнолітню дитину, згідно до свідоцтва про народження. ( а.с.58) До того ж , в матеріалах справи міститься не скасована постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на підставі ст.6 п. 2 КПК України . яка виключає порушення справи згідно до вимог п. 1 ст.6 КПК України
Згідно до чинного кримінального законодавства , злочин інкримінований ОСОБА_2, передбачений ч.1 ст. 125 КК України , є злочином невеликої тяжкості.
Діяння , про яке йдеться у скарзі приватного звинувачення відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто під час дії Закону України „Про амністію" від 31.05.2005 року ,тобто був прийнятий після діяння , у вчиненні якого потерпіла ОСОБА_1 обвинувачує ОСОБА_2 та усував застосування до осіб. Які мають неповнолітніх дітей , покарання за умисні злочини . за які законом передбачено покарання не більше 5 років позбавлення волі.
Як вбачається з вимог п.4 ст.6 КПК України , кримінальну справу не може бути порушено , а порушена кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії , якщо він усуває застосування покарання за вчинення діяння.
До того ж , в матеріалах справи міститься не скасована постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на підставі ст.6 п. 2 КПК України , яка також виключає порушення справи згідно до вимог п.11 ст. б КПК України.
Аналізуючи вищевикладене , керуючись вимогами ч.2 ст. 251 КПК України суддя приходить до висновку , що в порушенні кримінальної справи за скаргою потерпілої ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 за ст. 125 ч. 1 КК України має бути відмовлено.
Керуючись . п.4 п.11 ст.6 , ст.ст. 27, 2 51 КПК України,-
Постановив:
В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 125 ч. 1 КК України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена особою , яка подала скаргу , протягом семи діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Черкаської області
Суддя : Т.Л. Фетісова