ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2014 р. Справа № 5015/3228/11
Колегія суддів у складі: головуючого судді Деркача Ю.Б., судді Коссака С.М. та судді Матвіїва Р.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства “Центр соціальної реабілітації молоді”, м. Львів
третя особа1: Приватне підприємство “Фірма Піраміда –Авто”, м. Львів
третя особа2: Курія Львівської Архієпархії Української греко-католицької Церкви, м. Львів
третя особа3: Товариство з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТ”, м. Львів
третя особа4: гр. ОСОБА_1, м. Львів
третя особа5: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів
третя особа6: Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 філії Львівське обласне управління, м. Львів
про: визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна та звільнення майна від чужого незаконного володіння.
за зустрічним позовом: Приватного підприємства “Центр соціальної реабілітації молоді”, м. Львів
до відповідача: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів
третя особа: Приватне підприємство “Фірма “Піраміда-Авто”, м. Львів
про: визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 філії Львівське обласне управління, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства “Центр соціальної реабілітації молоді”, м. Львів
третя особа1: Виконавчий комітет Львівської міської ради, м. Львів
третя особа2: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів
про: визнання права власності.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2 – гол. спеціаліст (Довіреність №1.7вих-2 від 09.01.2014р.)
від відповідача за первісним позовом: не з’явився
від третьої особи1 за первісним позовом: не з’явився
від третьої особи2 за первісним позовом: не з’явився
від третьої особи3: не з’явився
від третьої особи4: не з’явився
від третьої особи5: не з’явився
від третьої особи6: ОСОБА_3 – головний юрисконсульт (довіреність № 4364 від 18.06.2012р.)
Права і обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз’яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Виконавчим комітетом Львівської міської ради, м. Львів до Приватного підприємства “Центр соціальної реабілітації молоді”, м. Львів за участю третіх осіб Приватного підприємства “Фірма Піраміда – Авто”, м. Львів, Курії Львівської Архієпархії Української греко-католицької Церкви, м. Львів, Товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТ”, м. Львів, гр. ОСОБА_4, м. Львів, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів про визнання договору недійсним. Приватним підприємством “Центр соціальної реабілітації молоді”, м. Львів подано зустрічний позов до Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів за участю третьої особи Приватного підприємства “Фірма “Піраміда-Авто”, м. Львів про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва.
Ухвалою суду від 19.05.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.06.2011р.
Ухвалою суду від 14.06.2011р. розгляд справи відкладався на 29.06.2011р.
Ухвалою суду від 16.06.2011р. розгляд зустрічного позову призначено на 29.06.2011р.
Ухвалами суду від 29.06.2011р., від 11.07.2011р., від 13.07.2011р. розгляд справи відкладався, з підстав зазначених в ухвалах.
Ухвалою суду від 21.07.2011р. призначено колегіальний розгляд справи. Ухвалою суду від 27.07.2011р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи на стороні позивача за первісним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”в особі Філії –Львівського міського відділення № 6319 та розгляд справи відкладався до 26.08.2011р. В судовому засіданні 26.08.2011р. оголошено перерву до 05.09.2011р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.08.2011р., залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р., клопотання позивача: Виконавчого комітету Львівської міської ради задоволено частково і накладено арешт на спірний об’єкт незавершеного будівництва.
14.08.2013р. Вищим господарським судом України Ухвалу господарського суду Львівської області від 26.08.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. у справі № 5015/2602/11 залишено без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства “Центр соціальної реабілітації молоді” без задоволення.
Третьою особою із самостійними вимогами – Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі філії – Львівського міського відділення № 6319, м. Львів подано позов № 5015/4930/11 до Приватного підприємства “Центр соціальної реабілітації молоді”, м. Львів за участю третіх осіб Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів про визнання права власності. Ухвалою суду від 29.08.2011р. розгляд позову третьої особи із самостійними вимогами призначено на 05.09.2011р.
Ухвалами суду від 05.09.2011р., від 13.09.2011р., від 17.10.2011р. розгляд справи відкладався, з підстав зазначених в ухвалах.
Ухвалою суду від 24.10.2011р. провадження у справі зупинено у зв”язку направленням матеріалів справи до Львівського науково-дослідного інституту для проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.04.2013р. провадження у справі поновлено у зв”язку із надхоженням з Львівського науково-дослідного інституту клопотання експерта ОСОБА_5 (вх. № 10447/13), про неможливість надання висновку по даній справі у зв’язку із недопущенням експерта до об’єкта дослідження, а наданих експерту матеріалів недостатньо для дачі висновку та призначено справу до судового розгляду на 15.05.2013р.
13.05.2013р. проведено автоматичний перерозподіл та призначено у склад колегії суддю Пазичева В.М. замість судді Синчука М.М., у зв”язку із його перебуванням у відпустці.
Ухвалою суду від 15.05.2013р. змінено назву третьої особи-6: Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі філії –Львівського міського відділення № 6319 на Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 філії Львівське обласне управління, викликано для дачі пояснення працівника Львівського науково-дослідного інституту судових екпертиз - експерта ОСОБА_5 на підставі ст. 30 ГПК України та розгляд справи відкладено на 27.05.2013р.
27.05.2013р. проведено автоматичний перерозподіл та призначено у склад колегії суддю Коссака С.М. замість судді Пазичева В.М., у зв”язку із його перебуванням на навчанні.
Заслухавши в судовому засіданні 27.05.2013р. клопотання, пояснення та питання поставлені присутніми представниками сторін, пояснення експерта щодо причин повернення матеріалів справи з експертної установи без надання висновку по призначеній судовій експертизі, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання представників учасників процесу про повторне направлення матеріалів справи для проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.10.2011р.
13.09.2013р. на адресу господарського суду Львівської області надійшло клопотання експерта ЛНДІСЕ ОСОБА_5 (вх. № 37544/13) про надання додаткових матеріалів для проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.10.2011р.
Ухвалою суду від 30.09.2013р. провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 10.10.2013р.
Ухвалами суду від 10.10.2013р. та 31.10.2013р. розгляд спору відкладався, з підстав зазначених в ухвалах.
Ухвалою суду від 25.11.2013р. розгляд справи зупинено до одержання результатів експертизи, що була призначена ухвалою суду від 24.10.2011 року.
На адресу суду надійшов висновок судової інженерно-технічної експертизи по справі №5015/2602/11 №2078.
Ухвалою суду від 26.12.2013 провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 05.02.2014р.
З метою надання сторонам додаткової можливості реалізувати право на захист своїх інтересів, з’ясування всіх обставин справи та забезпечення принципу змагальності і рівності перед судом, ухвалою суду від 05.02.2014р. розгляд справи відкладено на 26.02.2014р.
У судовому засіданні 26.02.2014р. представник позивача: Виконавчого комітету Львівської міської ради підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити.
Відповідач: Приватне підприємство “Центр соціальної реабілітації молоді” в судове засідання 26.02.2014р. явку повноважного представника не забезпечив, проте направив клопотання б/н від 25.02.2014р. (вх. №7698/14 від 25.02.2014р.) про відкладення розгляду справи, у зв”язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).
Враховуючи вищенаведене та заслухавши думку представників сторін присутніх у судовому засіданні, оцінивши подане представником відповідача; ПП “Центр соціальної реабілітації молоді” клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про його безпідставність та відмовляє у його задоволенні.
Представник третьої особи-6: Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 філії Львівське обласне управління в судовому засіданні 26.02.2014р. подав заяву №15-06/495 від 24.02.2014р. (вх. №7651/14 від 25.02.2014р.), відповідно до якої вважає, що в ПАТ “Державний ощадний банк України” є документи, які підтверджують його право власності на частину спірного приміщення.
Треті особи-1,2,4,5 за первісним позовом в судове засідання 26.02.2014р. явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
В процесі розгляду справи судом встановлено наступне.
28.01.1998р. між виконавчим комітетом Львівської міської ради та ВАТ „Львівський домобудівний комбінат №2” укладено угоду на пайову участь у будівництві. Пунктом 1 даної угоди сторони узгодили, що її предметом є дольова участь ВАТ „Львівський ДБК №2” в будівництві будинку громадського призначення на вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26). Площа дольової участі для ВАТ „Львівський ДБК №2” становила 254 м. кв., який в свою чергу зобов’язаний був виконати роботи по влаштуванню інженерних мереж в мікрорайоні ОСОБА_6 (п. 2). На підставі угоди управління капітального будівництва Львівського міськвиконкому проводить взаємозалік за виконані роботи по влаштуванню інженерних мереж в мікрорайоні ОСОБА_6 по заборгованості за ці роботи, а ВАТ „Львівський ДБК №2” перераховує на рахунок УКБ міськвиконкому 40 тис. грн. додатково, крім взаємозаліку. Після проведення взаємозаліку нежитлова площа 254 м. кв. в будинку громадського призначення на вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26) передається ВАТ „Львівський ДБК №2”, а заборгованість УБК списується. Незавершене будівництво нежитлового приміщення громадського призначення площею 254 м. кв. передано у власність ВАТ „Львівський ДБК №2”, що підтверджується підписаними 05.04.1999р. між сторонами протоколом взаєморозрахунків та актом приймання-передачі нежитлового приміщення площею 254 м. кв. в будинку громадського призначення по вул. Б. Хмельницького, 249.
25.02.1999р. між ВАТ „Львівський ДБК №2” (продавець) та Закритим акціонерним страховим товариством „Львів-Терен” (покупець) укладено договір купівлі-продажу приміщень №18 від 25.02.1999р., за умовами якого (п. 1.1.) продавець продає, а покупець купує незавершене будівництвом нежитлове приміщення на умовах даного договору. Характеристика приміщення: адреса: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26). Загальна площа 254 м2. У відповідності до договору незавершене будівництво (корпус 26) належить продавцю згідно укладеної ним із Львівським міськвиконкомом угоди №3 від 28.01.1998р., загальна вартість незавершеного будівництва (корпус 26) становить 140 тис. грн. (п.2.1.). У відповідності до підписаного 05.04.1999р. акту приймання-передачі незавершене будівництво нежитлового приміщення громадського призначення площею 254 м. кв. за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26) товариством „Львівський ДБК №2” передано у власність Закритого акціонерного страхового товариства „Львів-Терен”.
10.01.2003р. між Закритим акціонерним страховим товариством „Львів-Терен” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Росава ЛТ” укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого (п.1.1.) продавець продає, а покупець купує незавершене будівництвом нежитлове приміщення на умовах даного договору. Характеристика приміщення: адреса: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26). Загальна площа 254 м. кв. В договорі зазначено, що незавершене будівництво (корпус 26) належить продавцю згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №18 від 25.02.1999р. Загальна вартість незавершеного будівництва (корпус 26) становить 35 880,00 грн. (п.2.1). Покупець зобов'язується провести повну оплату за незавершене будівництво (корпус 26) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця до 01.02.2003р. У відповідності до підписаного 23.01.2003р. акту приймання-передачі незавершене будівництво нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26) передано Закритим акціонерним страховим товариством „Львів-Терен” у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Росава ЛТ”.
26.12.2003р. між ВАТ „Львівський ДБК №2” (продавець) та Приватним підприємством «Фірма «Піраміда-Авто» (покупець) укладено договір №6/7 купівлі-продажу, у відповідності до п. 1.1. якого продавець продав та зобов'язується передати у власність покупця незавершений будівництвом об'єкт (надалі - майно), а покупець придбав та зобов'язується сплатити за вказане майно ціну продажу, прийняти по акту приймання-передачі майно та виконати умови, передбачені цим договором. Майно знаходиться за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26) та складається з незавершеного будівництвом будинку громадського призначення загальною площею 254 м. кв. (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249, корпус 26). В розділі 1 договору зазначено, що майно належить продавцеві на праві власності, про що свідчить угода №3 на пайову участь у будівництві від 28.01.1998р., акт приймання-передачі від 05.04.1999р. та протокол взаєморозрахунків від 05 квітня 1999р. Пунктом 2 даного договору сторони узгодили, що загальна сума договору, за якою вчиняється продаж майна становить 250 240,00 грн. Оплата поводиться у гривнях шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця, або через касу підприємства протягом двох місяців з моменту підписання даного договору. Згідно положень розділу 2 договору перехід права власності на майно від продавця до покупця відбувається після підписання акту приймання - передачі майна. 29.12.2003р. сторонами договору складено акт приймання-передачі, у відповідності до якого незавершений будівництвом будинок громадського призначення загальною площею 254 м. кв. (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26)) передано у власність Приватного підприємства „Фірма „Піраміда-Авто”. Рішенням постійно діючого Третейського суду (Український національний комітет Міжнародної торгової палати) від 27.03.2009р. у справі №10-42/09 за Приватним підприємством „Фірма „Піраміда-Авто” визнано право власності на незавершений будівництвом будинок громадського призначення у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26)). 14.04.2009р. за Приватним підприємством „Фірма „Піраміда-Авто” проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва готовністю 59 %, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” від 14.04.2009р. за № 22469093, реєстраційний номер №27033139 від 14.04.2009р.
22.04.2009р. між Приватним підприємством „Фірма „Піраміда-Авто” (продавець) та Приватним підприємством „Центр соціальної реабілітації молоді” (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу, зареєстрований в реєстрі за номером №608. У відповідності до даного договору продавець продає, а покупець купує незавершений будівництвом будинок громадського призначення по вул.Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові готовністю 59%. 23.04.2009р. за Приватним підприємством „Центр соціальної реабілітації молоді” проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва готовністю 59%, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.04.2009р. У відповідності до підписаного 27.04.2009р. акту приймання-передачі дане майно передано у власність Приватного підприємства „Центр соціальної реабілітації молоді”.
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2010р. у справі №4/120, залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р. у справі №4/120 та постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. у справі №4/120 рішення постійно діючого Третейського суду (Український національний комітет Міжнародної торгової палати) від 27.03.2009р. у справі №10 42/09 скасовано.
Судом також встановлено, що ухвалою Львівської міської ради №2458 від 05.03.2009р. „Про подальше використання об'єкта незавершеного будівництва (корпус № 26 на вул. ОСОБА_6)” вирішено надати Курії Львівської Архієпархії Української греко - католицької церкви у безоплатне користування на умовах позички об'єкт незавершеного будівництва (корпус 26 на вул. ОСОБА_6) загальною площею 493,1м.кв. терміном на 25 років для забезпечення діяльності Курії при умові завершення будівництва.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд вважає, що позовні вимоги сторін та третьої особи із самостійними вимогами не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Зокрема, суд вважає, що позовні вимоги Виконавчого комітету Львівської міської ради (позивача за первісним позовом) не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Львівська міська рада не довела належними та допустимими доказами свого права власності на спірний об’єкт. Зокрема, відсутні докази відведення земельної ділянки для будівництва спірного об’єкту, дозвіл на виконання будівельних робіт, з якого випливало би, хто є замовником та виконавцем будівництва. В матеріалах справи відсутні докази того, що саме Львівська міська рада здійснювала будівництво спірного об’єкту. У своїй позовній заяві Виконавчий комітет Львівської міської ради зазначає, що спірний об’єкт з початку будівництва і до 2009 року (тобто, більше 15-ти років) залишався незагосподарьованим, що не виключає ту обставину, що цей об’єкт або його частина могли мати ознаки безхазяйного майна, який за таких обставин повинен прийматися у власність територіальної громади в судовому порядку за визначеною ст. 335 ЦК України процедурою. В матеріалах справи знаходяться ухвала Львівської міської ради та рішення її органів ,зокрема, розпорядження міської адміністрації Львівської міської ради №679 від 27.05.1994р., рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 164 від 05.04.02р., ухвала Львівської міської ради №2458 від 05.03.2009р., якими вони вирішують питання про передачу управлінню Ощадбанку, Курії Львівської Архієпархії Української греко - католицької церкви прав на частини в незавершеному будинку громадського призначення в мікрорайоні ОСОБА_6, корпус 26. Проте, дана ухвала та рішення вказують на волевиявлення Львівської міської ради стосовно подальшої юридичної долі уже частково збудованого об’єкту незавершеного будівництва, однак, не підтверджують тієї обставини, що саме Львівська міська рада була власником об’єкту незавершеного будівництва чи здійснювала його будівництво. Учасниками судового процесу не представлена суду належним чином оформлена проектна документація на будівництво об’єкта, відсутні докази погодження та затвердження проекту будівництва компетентними органами у встановленому законодавством України порядку. З наявних в справі окремих розділів проекту будинку неможливо встановити, хто саме був замовником проектних робіт, на деяких сторінках проекту, а також, в ухвалі Львівської міської ради та рішеннях її органів,зокрема, в розпорядженні міської адміністрації Львівської міської ради №679 від 27.05.1994р., рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради № 164 від 05.04.02р., ухвалі Львівської міської ради №2458 від 05.03.2009р., якими частини спірного об’єкту надавалися управлінню Ощадбанку, Курії Львівської Архієпархії Української греко - католицької церкви, зазначено, що вони стосуються об’єкту, що знаходиться в мікрорайоні ОСОБА_6 у м. Львові, корпус 26, в той час як предметом угоди №3 на пайову участь у будівництві від 28.01.1998р., укладеної між Львівською міською радою та ВАТ „Львівський ДБК-2”, договору купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003 року, укладеного між ВАТ „Львівський ДБК-2” та ПП „Фірма „Піраміда-Авто”, а також договору купівлі-продажу від 22.04.2009р., укладеного між ПП „Фірма „Піраміда-Авто” та ПП „Центр соціальної реабілітації молоді”, було нерухоме майно по вул.Б.Хмельницького,249 в м.Львові (к.26). Окрім того, Виконавчий комітет Львівської міської ради просить витребувати з чужого незаконного володіння ПП „Центр соціальної реабілітації молоді” весь незавершений будівництвом будинок, незважаючи на те, що в справі наявний договір про відчуження Львівською міською радою частини цього будинку ВАТ „Львівський ДБК-2” площею 254 м.кв. Суд враховує також ту обставину, що витребування Виконавчим комітетом Львівської міської ради майна з незаконного володіння унеможливлюється і тим, що матеріалами справи достовірно не підтверджується, яка саме частина будинку була відчужена міською радою на користь ВАТ „Львівський ДБК-2”, що, відповідно, не надає можливості індивідуалізувати частину будинку, яка могла б підлягати витребуванню, не доведена точна загальна площа незавершеного будівництвом будинку громадського призначення, що, відповідно, не надає можливості встановити яка саме площа в будинку може бути витребувана. У висновку №2078 судової інженерно-технічної експертизи від 12.12.2013р. зазначено лише імовірну площу будинку громадського призначення, яка згідно висновку становить до 1497,18м.кв.
Суд вважає безпідставними посилання Виконавчого комітету Львівської міської ради на ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України, як на підставу недійсності договору купівлі-продажу від 22.04.2009р., укладеного між ПП „Фірма „Піраміда-Авто” та ПП „Центр соціальної реабілітації молоді”. Стаття 228 Цивільного кодексу України була доповнена частиною 3 відповідно до Закону України № 2756-VI від 2 грудня 2010 року, тобто після укладення оспорюваного договору. Відповідно до ст.5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП „Центр соціальної реабілітації молоді” не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до договору між Львівською міською радою та ВАТ „Львівський ДБК-2” останнє придбало незавершене будівництвом приміщення площею 254м.кв. в незавершеному будівництвом будинку громадського призначення по вул.Б.Хмельницького, 249 , корпус 26 в м.Львові. Проте, із змісту договору купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003 року укладеного між ВАТ „Львівський ДБК-2” та ПП „Фірма „Піраміда-Авто” випливає, що останнім придбано у ВАТ „Львівський ДБК-2” незавершений будівництвом будинок громадського призначення по вул.Б.Хмельницького, 249 , корпус 26 в м.Львові площею 254 м2, а не приміщення в цьому незавершеному будівництвом будинку. Тобто, ВАТ „Львівський ДБК-2” продав ПП „Фірма „Піраміда-Авто” майно, яке не належало йому на праві власності та яким ВАТ „Львівський ДБК-2” не вправі був розпоряджатися. Дана обставина підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 25.06.2010р. у справі №4/120, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р. у справі №4/120, а також, постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. у справі №4/120. Відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відтак, вимоги ПП „Центр соціальної реабілітації молоді” про визнання права власності на незавершений будівництвом будинок по вул.Б.Хмельницького, 249 в м. Львові, корпус 26 є безпідставними та не підлягають до задоволення. Суд вважає також необґрунтованими доводи ПП „Фірма Піраміда-Авто” про те, що протягом 2004-2009 років воно продовжило будівництво незавершеного будівництвом будинку (збільшивши площу більше, ніж у сім разів), оскільки жодних доказів такого будівництва ПП „Фірма „Піраміда-Авто” суду не представлено.
Розглянувши позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 філії Львівське обласне управління, суд прийшов до висновку, що такі не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 філії Львівське обласне управління не довів належними та допустимими доказами свого права власності на частину спірного об’єкту. В п.4 розпорядження міської адміністрації Львівської міської ради №679 від 27.05.1994р. „Про дольову участь Львівського обласного управління Ощадного банку України в будівництві будинку громадського призначення (корпус-26) в житловому мікрорайоні „Грінченка” зазначено, що приміщення площею 138 м2 в будинку громадського призначення к.26 передається у власність банку після завершення будівництва об’єкту. Виходячи із того, що будівництво об’єкту завершено не було, відповідно, підстава для переходу права власності на приміщення до банку не настала. Окрім того, укладений між Управлінням капітального будівництва Львівської міської адміністрації та ПАТ “Державний ощадний банк України” в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 філії Львівське обласне управління договір про спільну діяльність від 24 листопада 1994 року було вирішено розірвати рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 164 від 05.04.02р. „Про продовження будівництва будинку громадського призначення (корпус-26) у житловому мікрорайоні „Грінченка” за згодою із Львівським обласним управлінням ПАТ „Державний ощадний банк України”. Крім того, у відповідності до цього ж рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 164 від 05.04.02р. розпорядження Львівської міської адміністрації від 27.05.1994р. №679, на підставі якого укладався договір про спільну діяльність від 24.11.1994р., втратило чинність. Суд бере до уваги також ту обставину, що у відповідності до п.1.2. договору про спільну діяльність вартість одного метра квадратного незавершеного будівництвом приміщення становила 200 доларів США. Львівським обласним управлінням ПАТ „Державний ощадний банк України” не надано належних доказів виконання договору про спільну діяльність. Ним надано лише докази оплати управлінню капітального будівництва Львівської міської ради 26000 гривень, при цьому, із документу, який банк надав суду в якості доказу такого платежу неможливо чітко встановити, що оплата здійснювалася саме за частину спірного об’єкту. З долученого судом на вимогу банку до матеріалів справи документу авізо №362 від 27.03.02р., яке підписане головними бухгалтерами Львівського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України” та Управління капітального будівництва Львівської міської ради випливає, що незавершене будівництво передається банку згідно акту передачі частини магазину к-с 26, проте, з даного авізо не випливає, що приміщення передано саме у власність банку, а згаданий в документі авізо акт передачі банку майна суду не представлено. Окрім того, у відповідності до п.1.2 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 164 від 05.04.02р. вирішено передати Львівському обласному управлінню ПАТ „Державний ощадний банк України” частину незавершеного будівництвом приміщення площею 138 м2 у будинку громадського призначення (корпус 26) у житловому мікрорайоні „Грінченка” саме на баланс банку. Проте, передача майна на баланс не спричиняє переходу права власності на це майно.
Аналізуючи наданий Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз висновок №2078 судової інженерно-технічної експертизи від 12.12.2013р. суд бере до уваги наступне. У відповідності до ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. Експертом зроблено категоричний висновок, що незавершений будівництвом будинок по вул.Хмельницького,249 у м.Львові та об’єкт незавершеного будівництва в житловому мікрорайоні ОСОБА_6 у м.Львові, корпус 26 є одним і тим же об’єктом. Однак, суд не вбачає можливості погодитися із даним висновком, оскільки із матеріалів справи, які досліджував експерт при наданні висновку, неможливо однозначно встановити конфігурацію та місцезнаходження незавершеного будівництвом будинку по вул.Хмельницького,249 у м.Львові, що в свою чергу, ставить під сумнів можливість надання експертом категоричного висновку з даного питання.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, а також третьої особи із самостійними вимогами необґрунтованими, документально не підтвердженими і такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 387 ЦК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82, 84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом: Виконавчого комітету Львівської міської ради відмовити.
2. В задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом: Приватного підприємства „Центр соціальної реабілітації молоді” відмовити.
3. В задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами: Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 філії Львівське обласне управління відмовити.
4. Вжиті заходи ухвалою від 26.08.2011р. залишити в силі до набрання даним рішенням законної сили.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.03.2014р.
Суддя Деркач Ю.Б.
Суддя Коссак С.М.
Суддя Матвіїв Р.І.