Справа № 2-482 /2009 р.

  Р І Ш Е Н Н Я

                      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

  18 травня 2009 р.                      Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -     при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

          Представник відповідача – виконкому Новосільської сільської ради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечує, просив розглянути справу у його відсутності.  

    Позивач на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 – помер 19.02.2008р.; копії свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 08.10.2008р. за №№ 3401 та 3399;  копія свідоцтва про народження позивача; копії довідок Новосільської сільради від 26.11.2008р. та від 10.07.2008р.; копія технічного паспорту на будинок  № 26 по вул. Окрайній в с. Новосільське Ренійського району.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 збудував будинок № 26 по вул. Окрайній в с.Новосільське, у якому мешкав разом із позивачем без оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Факт належності будинку ОСОБА_2 підтверджується копією технічного паспорту на будинок на його ім’я, а також довідками Новосільської сільради від 10.07.2008р. із відомостями про те, що земельна ділянка за вищевказаною адресою рахується за нині померлим батьком позивача, який по день смерті був прописаний та мешкав у спірному домоволодінні. На випадок смерті, ОСОБА_2 розпорядився належним (як він і вважав протягом життя) йому майном, 17.11.2005р. залишив заповіт на ім’я позивача, 19.02.2008р. помер. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач  звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. 08.10.2008р. позивачу були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майновий пай та земельну ділянку, що належали померлому. В оформленні прийняття спадщини на житловий будинок позивачу було відмовлено за відсутністю правовстановлюючої документації на ім’я померлого, роз’яснено, що питання про визнання права власності на будинок в порядку спадкування повинно вирішуватися у судовому порядку. На момент смерті позивач мешкав разом із батьком. Після смерті батька позивач доглядає за технічним станом будинку, несе всі витрати по його утриманню, сплачує необхідні платежі, обробляє земельну ділянку, мешкає там.

Таким чином,  позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого батька і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою  не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв’язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України 2003р. для прийняття спадщини встановлюється строк - шість місяців, який обчислюється з моменту відкриття спадщини, якщо спадкоємець  протягом вищезгаданого терміну не подав заяви  про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України 2003р. спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини. Таким чином, прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку воля позивача, як спадкоємця першої черги, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном ( догляд за будинком, сплата витрат по його утриманню та т.і.). Фактичне управління та володіння спадковим майном є одним із способів прийняття спадщини, такі відповідні дії дають підстави вважати, що спадкоємець відноситься до спадкового майна як до своєї власності. Прийнята спадщина вважається власністю спадкоємця з моменту її відкриття, тобто він має право користуватися та управляти таким майном, але без встановлення права власності на спадщину, не може розпоряджатися майном.

Позивач по справі успадкував належне його батькові нерухоме майно в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України. Він юридично не прийняв спадщину, але на момент відкриття спадщини мешкав разом із спадкодавцем, по теперішній час управляє та  володіє майном померлого ОСОБА_2, несе відповідні витрати по його утриманню, тобто він фактично прийняв спадщину. Згідно п.20 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про спадкування”  № 7 від 30.05.2008р. справи про спадкування за законом мають вирішуватися на основі правил глави 86 ЦК України. За відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як виходить з матеріалів справи, крім позивача, інших спадкоємців немає. Факт прийняття спадщини позивачем після смерті батька знайшов своє належне підтвердження в ході розгляду справи, крім того, на його ім’я спадкодавцем був оформлений заповіт, який частково виконаний. З урахуванням викладених позивачем та  досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на житловий будинок.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213    ЦПК України, ст.ст.  328, 1261, 1268, 1270, 1272  ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати за  ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по вул. Окрайній, № 26  в с. Новосільське Ренійського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                          Суддя: підпис

            Копія вірна: суддя