ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 2-418/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 квітня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:             судді Оніщука М.І.,

при секретарі:             Сливка А.В.,

за участю:

позивача:                 ОСОБА_2,

представника позивача:     ОСОБА_3,

представника відповідача:     Кириєнка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить розірвати депозитні договори, укладені між ним та відповідачем, зобов’язати відповідача повернути депозитні вклади в сумі 380000,00 грн. та 160000,00 грн. з нарахованими відсотками та стягнути з відповідача завдані збитки, а саме: відшкодування втрати на різниці курсів в сумі 305120,20 грн., 50000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, 50000,00 грн. витрат на юридичну допомогу, а також судові витрати, обґрунтовуючи це тим, що між ним та відповідачем ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено договори про строковий банківський вклад „Класичний” № 000695/FD14-08 від 15.08.2008 року та № 000741/FD14-08 від 05.09.2008 року.

14.10.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове розірвання вказаних договорів та повернення грошових коштів.

16.10.2008 року відповідачем було відмовлено позивачу в достроковому поверненні грошових коштів, чим завдано матеріальних та моральних збитків.

Ухвалою Печерського районного суду від 17.03.2009 року задоволено заяву представника позивача про часткову відмову від позову, а саме прийнято відмову в частині вимог про розірвання договорів банківського вкладу, повернення вкладів і відсотків.

Крім того позивач зазначив, що мав намір конвертувати грошові кошти розміщені на депозитних рахунках в іноземну валюту, а саме в долари США, курс якої, на момент звернення до відповідача, по відношенню до гривні складав 4,92 грн./1 долар США, а на сьогоднішній день курс складає 7,70 грн./1 долар США. Відмовою у достроковій видачі депозитних вкладів, відповідач завдав, на думку позивача, збитків, які полягають у втраті 305120,20 грн. як курсової різниці.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов з викладених у ньому підстав та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що банк діяв в межах повноважень, не мав можливості виконати достроково зобов’язання по договору про строковий банківський вклад, оскільки Правлінням НБУ прийнята постанова № 319, якою банкам заборонено достроково виконувати зобов’язання по депозитним договорам.

Також, представником відповідача повідомлено про повне виконання відповідачем зобов’язань щодо повернення вкладів та нарахованих відсотків в зв’язку з закінченням строків дії договорів про строковий банківський вклад.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про строковий банківський вклад „Класичний” № 000695/FD14-08 від 15.08.2008 року (сума вкладу 380000,00 грн.) та № 000741/FD14-08 від 05.09.2008 року (сума вкладу 160000,00 грн.).

14 жовтня 2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення достроково договорів про строковий банківський вклад „Класичний” № 000695/FD14-08 від 15.08.2008 року та № 000741/FD14-08 від 05.09.2008 року.

16 жовтня 2008 року відповідач листом за № 27135/49.29-17645-49.4 повідомив позивача про неможливість виконання зобов’язань достроково, посилаючись на Постанову Правління НБУ від 11.10.2008 року № 319, якою банкам заборонено достроково виконувати свої зобов’язання з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку.

15 лютого 2009 року закінчився строк банківського вкладу по договору про строковий банківський вклад „Класичний” № 000695/FD14-08 від 15.08.2008 року.

05 березня 2009 року закінчився строк банківського вкладу по договору про строковий банківський вклад „Класичний” 000741/FD14-08 від 05.09.2008 року.

Після спливу строків банківських вкладів, відповідачем в повному об’ємі  виконано зобов’язання щодо повернення вкладів та виплати нарахованих процентів.

Оскільки банківські вклади повернені позивачу своєчасно після спливу строків, на які укладалися договори про строковий банківський вклад „Класичний”, а також виплачені проценти, суд вважає вимоги позивача щодо відшкодування втрати на різниці курсів безпідставними та такими, що не грунтуються на вимогах закону.

Також, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на представника, оскільки позивачем не надано належних доказів таких витрат.

Крім того, згідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача брав участь у розгляді даного позову не як особа, що надає правову допомогу стороні, в розумінні вимог чинного законодавства, а як представник за довіреністю в порядку ст. 38 ЦПК України. Оскільки наведена вище норма процесуального закону не відносить до судових витрат витрати по оплаті послуг представника сторони або третьої особи, тому зазначена позивачем грошова сума стягненню з відповідача не підлягає.

Більш того, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні позивач та його представник не довели суду заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача.

Отже факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та діями відповідача, а відтак суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                 М.І. ОНІЩУК