Головуючий у 1 інстанції - Сватіков А.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 року справа №2а-1438/11/0540 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чумака С.Ю.
суддів
ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку ради на постанову Калінінського районного суду міста Донецька від 10 серпня 2011 року у справі № 2а-1438/11/0540 за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу на оздоровлення,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що перебуває у відповідача на обліку як інвалід 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ ( далі – Закон № 796) він має право на виплату щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Відповідач же, посилаючись на постанову КМУ від 12.07.2005 року № 562, виплачувати дану допомогу у вказаному розмірі за 2010 рік відмовляється.
Постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 10 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені повністю, дії відповідача визнано протиправними та зобов’язано останнього провести перерахунок призначеної позивачу як інваліду 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік з розрахунку п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої послався на положення Постанови КМУ № 562 та відсутність бюджетного фінансування зазначених виплат у передбаченому законодавством розмірі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач є особою, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи із захворюванням, що пов'язане виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. \ а.с. 8-12\.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 796 щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІI групи в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Пунктом 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою
приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців 2-7 частини 4 статті 48 № 796 в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Разом з цим, 9 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік». Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Аналогічне рішення Конституційним Судом України прийнято й 22.05.2008 року у справі № 10рп2008.
Таким чином, з 22.05.2008 року остаточно відновлено дію статті 48 Закону № 796 в редакції, яку вище зазначив суд.
Вказаний висновок колегією суддів зроблений також з урахуванням позиції Конституційного Суду України при прийнятті рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп2010, який зазначив, що визнання неконституційним Закону № 2222… означає відновлення дії попередньої редакції норм Конституції України, які були змінені, доповнені та виключені Законом N 2222. Це забезпечує стабільність конституційного ладу в Україні, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, цілісність, непорушність та безперервність дії Конституції України, її верховенство як Основного Закону держави на всій території України.
У 2009 та 2010 роках зазначені положення статті 48 Закону № 796 не зупинялись та не змінювались, у зв’язку з чим позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Всупереч вимогам Закону у 2010 році позивачу така допомога нарахована в розмірі 120 гривень, але взагалі не виплачена.
Наявність у позивача права на призначення йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат є визначальною для вирішення даного спору і гарантується частиною 2 статті 46 Конституції України.
Доводи відповідача, що розмір допомоги повинен визначатись у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 562, суд вважає необґрунтованими, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами. Крім того, Закон № 796 є спеціальним Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок… соціального захисту потерпілого населення.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування щодо передбаченої Законом № 796 щорічної допомоги на оздоровлення не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Колегія суддів при вирішенні справи приймає до уваги, що статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Разом з тим, КМУ на реалізацію наданих йому повноважень у 2010 році розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не встановлювався, нормативно-правові акти з цього приводу не видавались, тому підстав для застосування статті 70 вказаного Закону немає.
За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку ради – залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду міста Донецька від 10 серпня 2011 року у справі № 2а-1438/11/0540 – залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
ОСОБА_3