ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

10.02.10                                                                                           Справа № 9/110

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: суддів Городечної М.І. (головуючий), ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при секретарі судового засідання Боршовському Т.І., за участі представника позивача –ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зеленпол»№ 142 від 15.09.2009 року (вх. № 675 від 24.09.2009 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2009 року

у справі № 9/110

за позовом Приватного підприємства «Зеленпол», м.Надвірна

до Надвірнянської міської ради, м.Надвірна

про визнання частково нечинним рішення № 1581-ХХІІІ/2008 від 23.04.2008 року.

          Встановив, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2009 року у справі № 9/110 відмовлено в позові Приватного підприємства «Зеленпол»до Надвірнянської міської ради про визнання частково нечинним рішення № 1581-ХХІІІ/2008 від 23.04.2008 року.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Зеленпол»(надалі – ПП, Підприємство) просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2009 року у справі № 9/110 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити поданий ним позов.

В обгрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що вказане рішення прийнято за неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, зроблені в ньому висновки, не відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийнято за неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення, не взято до уваги порушення відповідачем чинного законодавства при зміні категорії землі, зокрема, ст.ст. 39, 73 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт», ч. 2 ст. 10 Закону України «Про телекомунікації», Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 року № 173, оскільки відповідно до даних норм, при співставленні охоронних зон на спірній території, охороні зони суміжних підприємств повністю перекривають земельну ділянку, яку відповідач безпідставно перевів в категорію житлової та громадської забудови і тому зміна категорії землі, на думку апелянта, суперечить чинним будівельним, санітарним вимогам та земельному законодавству. Також апелянт посилається на те, що відповідно до ст.ст. 20, 96, 120 Земельного кодексу України, Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого постановою Державного комітету по земельних ресурсах України від 24.04.1998 року, Порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою КМ України від 11.04.2002 року № 502, до нього, в зв»язку з переходом права власності на нерухоме майно, яке використовується для промислових потреб, перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, без зміни її цільового призначення, яке може бути змінено лише за його заявою.

Надвірнянська міська рада (надалі –Рада) вимоги апеляційної скарги заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні на апеляційну скаргу від 06.11.2009 року (вх. № 9005 від 12.11.2009 року) та додаткових письмових поясненнях до заперечення на апеляційну скаргу від 08.12.2009 року (вх. № 9934 від 09.12.2009 року); просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2009 року у справі № 9/110 залишити без змін.

В дане судове засідання представник відповідача не з»явився. Однак колегія суддів апеляційного суду, враховуючи матеріали справи, повідомлення сторін про час та місце розгляду даної апеляційної скарги, заслуховування в попередніх судових засіданнях пояснень представників сторін, враховуючи положення ст. 101 ГПК України, вважає за можливе переглянути в даному судовому засіданні оскаржуване рішення та прийняти відповідну постанову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

19.08.2009 року ПП «Зеленпол»звернулась з позовом до Надвірнянської міської ради про визнання нечинним рішення даної Ради від 23.04.2008 року № 1581-ХХІІІ/2008 в частині переведення земельної ділянки площею 0,7658 га по вул. Майданській, 4 з категорії земель промисловості в категорію земель житлової та громадської забудови. Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на те, що таке рішення Ради є прийнятим з порушенням чинного законодавства, оскільки на спірній земельній ділянці Підприємство займається промисловим виробництвом, її оточують землі інших суб»єктів господарювання, які належать до земель промисловості, а тому відсутні підстави для зміни категорії земельної ділянки з земель промисловості на землі житлової та громадської забудови. При цьому, позивач зазначає, що ініціювання зміни цільового призначення землі належить виключно землекористувачу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області 25.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду відповідно до ст.ст. 64, 65 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 08.09.2009 року прийнято оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому місцевий господарський суд керувався положеннями Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Однак Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком господарського суду Івано-Фраківської області, оскільки вважає, що дане рішення прийнято місцевим судом з порушенням норм процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянської міської ради про визнання нечинним рішення даної Ради від 23.04.2008 року № 1581-ХХІІІ/2008 вилучено з постійного користування ВАТ «Нафтохімік» земельну ділянку площею 0,7658га по вул..Майданській,4 в зв»язку з відчуженням майна (п. 1); переведено земельну ділянку площею 0,7658 га по вул. Майданській, 4 з категорії земель промисловості в категорію земель житлової та громадської забудови (п. 2); дозволено ПП «Зеленпол»розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель житлової та громадської забудови, які використовуються в комерційних цілях (п. 3).

Відповідно до п.п. д, є ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міської ради у галузі земельних відносин, належить, зокрема, питання організації землеустрою та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 цього ж Кодексу, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (ст.ст. 38, 39 ЗК кодексу).

До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння (ч.ч. 1-3 ст. 66 ЗК України).

Таким чином, з сукупного аналізу вищенаведених норм права, вбачається, що віднесення компетентним органом земельних ділянок до тієї чи іншої категорії земель, є його повноваженнями спрямованими на забезпечення задоволення відповідних потреб суспільства, та обумовлюється необхідністю встановлення та дотримання певних правил їх використання та охорони земель.

Управління та охорона земель здійснюється відповідно до розділу VІІ Земельного кодексу України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

В той же час, з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, надалі КАС України).

Так, відповідно до ст. 1 КАС України кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Таким чином, в даному випадку, як вбачається з позовної заяви, на розгляд господарського суду був переданий публічно-правовий спір про оскарження рішення суб»єкта владних повноважень –Надвірнянської міської ради в сфері здійснення даним органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій в галузі земельних відносин по здійсненню контролю по використанням та охороною земель, що перебувають в комунальній власності та землеустрою для забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Таким чином, даний спір відповідно до положень ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 17, ч. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України підлягає розгляду компетентним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

За наведеного, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2009 року у справі № 9/110 слід скасувати та припинити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Також апеляційний суд, враховуючи положення ст. 124 Конституції України, роз‘яснює Приватному підприємству «Зеленпол», що він має право звернутись з адміністративним позовом до Надвірнянської міської ради про оскарження її рішення від 23.04.2008 року № 1581-ХХХІІІ/2008 в частині переведення земельної ділянки площею 0,7658 га по вул. Майданській, 4 з категорії земель промисловості в категорію земель житлової та громадської забудови, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таку справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Окрім цього, виходячи з норм ст.ст. 49, 105 ГПК України, враховуючи безпідставність звернення позивача з даним позовом до господарського суду, судові витрати по справі віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст. 4-5, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

п о с т а н о в и в :

1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зеленпол»частково задоволити.

2.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2009 року у справі № 9/110 скасувати, а провадження у справі припинити.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя М.І.Городечна

Судді М.В.Юркевич

ОСОБА_2