Справа № 22-ц-73/2011 Провадження № Головуючий у I інстанції –Лихошерст

Категорія –адміністративна Доповідач - Демченко Л. М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1

суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3

в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Щорському районі на рішення Щорського районного суду від 14 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги.

в с т а н о в и в:

В червні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006 року по 2010 рік, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона, як дитина війни, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на виплату соціальної допомоги в підвищеному на 30 % розмірі мінімальної пенсії за віком. Але, в порушення зазначених вимог закону, відповідач нарахування та відповідних виплат не проводив.

Рішенням Щорського районного суду від 14 липня 2010 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Щорському районі нарахувати і виплатити позивачці щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня

2007року, з 21 травня 2008 року по 01 червня 2010 року.

В апеляційній скарзі управління ПФУ в Щорському районі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що статтею 23 Бюджетного кодексу передбачено, що будь - які бюджетні зобов’язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет. Законом „Про Державний бюджет на 2008 рік” не було визначено видатків держави на виплату даного підвищення до пенсії та не було виділено на це відповідних коштів. Апелянт зазначає, що виплата підвищення до пенсії у 2007 році позивачці здійснювалась у розмірах, встановлених постановою Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, тобто в законодавчо встановлених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених в Державному бюджеті України.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась у 1937 році, а тому в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни»-, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст. 111 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст. 6 Закону „Про соціальній захист дітей війни” викладена в новій редакції. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України” щодо нової редакції ст. 6 Закону визнані неконституційними.

Отже враховуючи, що державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом „Про соціальний захист дітей війни”, не можуть бути. обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами, суд приймаючи рішення про зобов'язання відповідача провести нарахування : виплату надбавки позивачці за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки правомірна керувався положеннями Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не положеннями Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін : деяких законодавчих актів України” та постановами Кабінету Міністрів України.

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач виплачував позивачці пенсію за вказаний період в меншому розмірі, ніж встановлено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме без урахування 30% мінімальної пенсії за віком, але разом з тим, суд невірно визначив якого періоду слід проводити нарахування та зобов’язав відповідача провести перерахунок пенсії з 21 травня 2008 року. Оскільки рішення Конституційним Судом України прийнято 22.05.2008 року, то саме з дати його прийняття слід проводити перерахунок та відповідні виплати.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду. першої інстанції підлягає зміні, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 207 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Щорському районі задовольнити частково.

Рішення Щорського районного суду від 14 липня 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції „Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Щорському районі нарахувати і виплатити ОСОБА_4 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 червня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: