Справа №22-ц-4980/10 Суддя-доповідач - Жмака

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі: головуючого - Жмаки В.Г суддів - Лузан Л.В., Сибільової Л.О. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Сумської міської ради на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 02 грудня 2010 року у справі за скаргою виконавчого комітету Сумської міської ради на постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження, -

встановила:

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 02 грудня 2010 року у задоволенні скарги виконавчого комітету Сумської міської ради відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити. Вказує, що судом не враховано поважність причин невиконання рішення суду, у зв'язку з відсутністю вільних квартир для заселення, а також певний порядок надання житла, виконання якого потребує часу та недотримання якого призвело б до порушень житлового законодавства.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 12 січня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Сумської міської ради про зобов'язання виконкому надати окрему квартиру.

12 лютого 2010 року до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Сумській області надійшла заява про примусове виконання виконавчого листа № 2-796/10 виданого Зарічним районним судом м.Суми про зобов'язання виконкому Сумської міської ради надати сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 окремої квартири житловою площею не менше 26 кв.м.

У ході виконання рішення боржнику надавався строк для добровільного виконання рішення суду до 22 лютого 2010 року. За клопотанням боржника було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 22 березня 2010 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 15 березня 2010 року у задоволенні заяви виконкому Сумської міської ради про відстрочення виконання рішення суду відмовлено за необґрунтованістю.

31 березня 2010 року державним виконавцем винесена постанова про накладення на боржника штрафу у сумі 340 грн. і призначений новий строк виконання до 09 квітня 2010 року.

31 травня 2010 року рішення суду виконане і цього ж дня державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 850 грн., а поскільки, виконавче провадження закінчене, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділена в окреме провадження і винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відмовляючи виконкому Сумської міської ради в задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані постанови державного виконавця від 31

травня 2010 року винесені відповідно до вимог ст.ст. 30, 46 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 124 Конституції України.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов'язок вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Отримавши постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-796 про зобов'язання виконкому надати сім'ї ОСОБА_3 квартиру, виконком 22 лютого 2010 року повідомив виконавчу службу про відсутність квартир і просиа надати додатковий термін виконання. Із даної відповіді (а.с. 3) не вбачається, що виконком намагався вчинити будь-які дії, спрямовані на добровільне виконання рішення суду у встановлений законом строк. У наданні відстрочки виконання рішення судом було відмовлено. За таких обставин, державний виконавець мав діяти в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.5 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення стягується виконавчий збір у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

З викладеного вбачається, що єдиною умовою, яка дає підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору, є невиконання боржником рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання. Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що у державного виконавця були передбачені законом підстави для винесення постанов про відкриття провадження та стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 850 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

У відповідності з п.1 ч.І ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів -

ухвалила: Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сумської міської ради відхилити.

Ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 02 грудня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді-