Справа №22-ц-4846/10 Суддя-доповідач - Жмака

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі: головуючого - Жмаки В.Г суддів - Лузан Л.В., Сибільової Л.О. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс»

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

встановила:

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Сумикомунтранс» на користь ОСОБА_1 10066,33 грн. заборгованості по заробітній платі, 1000 грн. судових витрат, а всього 11066,33 грн.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді Генерального директора ТОВ «Сумикомунтранс», за умовами контракту мав спрямувати наявні кошти підприємства на виплату заробітної плати працівникам підприємства, так і собі особисто, чого не було виконано в порушення вимог Закону України «Про оплату праці». Позивач не отримував заробітну плату за місцем роботи, оскільки перебував на лікарняному, а з 24 грудня 2009 року був звільнений з посади за прогул без поважних причин (п.4 ст.40 КзПП України), а оскільки в останній день позивач не працював, то належні йому виплати повинні бути виплачені не пізніше слідуючого дня після пред'явлення ним вимоги про розрахунок, з такою вимогою позивач не звертався.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 25 вересня 2009 року працював на посаді генерального директора ТОВ «Сумикомунтранс». Наказом № 28-к від 22 січня 2010 року він був звільнений з посади за п.4 ст.40 КзПП України з 24 грудня 2009 року. Остаточний розрахунок з позивачем проведений не був і заборгованість по заробітної платі, на день його звільнення, склала 10066 грн, 33 коп.

Факт існування заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 підтверджується довідкою про заборгованість від 23 липня 2010 року № 4-2-1855 і не заперечувався апелянтом в суді апеляційної інстанції.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про невиконання відповідачем вимог ст. 116 КЗпП України, про необхідність виплати працівникові при звільненні всіх сум, що йому належать, і на законних підставах стягнув заборгованість у повному обсязі.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта в тій частині, що позивач, перебуваючи на посаді Генерального директора товариства, неналежне виконував свої обов'язки за контрактом, з вимогою про проведення з ним розрахунку по заробітній платі до

відповідача не звертався, а тому позов задоволено необгрунтовано, оскільки ці обставини не можуть бути підставами для відмови у виплаті заробітної плати чи скасування рішення суду про її стягнення, тим більше за умов, коли факт роботи позивача на посаді директора з 25 вересня 2009 року по 24 грудня 2009 року та нарахованої і не виплаченої йому заробітної плати відповідачем не заперечуються.

Є безпідставними також на думку колегії суддів і обґрунтування апелянтом своїх вимог, посиланням на ст. ст. 509, 510, 613 ЦК України, оскільки ці норми не врегульовують спірних правовідносин і при вирішенні даного спору не можуть бути застосовані.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.І ст.307, ст.308, ст.ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий –

Судді