Справа №22-ц-4594/10 Суддя-доповідач - Жмака

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Жмаки В.Г.

судців - Лузан Л.В., Таран С.А.

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 15 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання договорів недійсними,

встановила:

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 15 вересня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків фактичним обставинам та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вважає, що укладені кредитні договори, не відповідають вимогам законодавства, а наданий йому в іноземній валюті кредит є не законним засобом платежу на території України, а тому такі договори не відповідають вимогам ст.ст.524, 533 ЦК України, ст.З Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.35 Закону України «Про ОСОБА_2 України», ст.192 ЦК України. ст. 99 Конституції України, і є недійсними.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції, між сторонами було укладено кредитні договори за№ 0383/08/1 7-СШУ ВІД 30 червня 2008 року на суму 61 000 доларів СІЛА під 13,5 відсотків річних на строк до 03 червня 2018 року та за № 0383/08/17-СГЖ від 08 вересня 2008 року на суму 65000 доларів СІЛА під 14 відсотків річних на строк до 07 вересня 2015 року.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка

використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій ОСОБА_2 банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу ОСОБА_2 банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

ОСОБА_2 банк України видав ПАТ «Банк Форум» банківську ліцензію № 62 від 03 грудня 2001 року та дозвіл № 62-3 від 10 червня 2005 року на право здійснення операції згідно з додатком до цього дозволу. В переліку, викладеному в додатку, поряд з іншим зазначено, - «залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку».

З урахуванням наведених норм законодавства є безпідставними доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції ст.ст. 524, 533 ЦК України.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із кредитних договорів, враховуючи вимоги ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, сторонами по справі було узгоджено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, в них з достатньою повнотою і ясністю виписані права та обов'язки сторін.

За викладених обставин, укладення кредитного договору у іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства, а тому передбачені ст.203, ст.215 ЦК України підстави вважати його нікчемним або для визнання його недійсним відсутні.

Колегія суддів приймає до уваги і те, що позивач неналежне виконував зобов'язання перед банком і рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 січня 2010 року з нього на користь банку було стягнуто заборгованість по кредитному договору в сумі 69658,96 доларів США. "

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують. Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303. п.1 ч.І ст.307, ст.ст.308, 314. 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 15 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін

Ухвала набрає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -