Справа №22-ц-4447/10 Суддя-доповідач - Жмака
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року м.Суми
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Жмаки В.Г.,
суддів - Рибалки В.Г., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа: ОСОБА_2, про оскарження наказів, робочої інструкції, стандарту, поновлення на роботі,
встановила:
В апеляційній скарзі ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2010 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково шляхом визнання незаконними наказів №1477/ок від 26 березня 2008 року та №2961/ок від 30 травня 2008 року про винесення доган ОСОБА_1, поновлено позивачку на роботі контролера, металів, напівфабрикатів і виробів 4 розряду центральної заводської лабораторії ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» з 03 липня 2008 року. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 30920 грн. 40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов'язкових платежів, 800 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
При цьому апелянт вказує, що робоче місце позивачки знаходилося в лабораторії, в якій відсутні шкідливі та небезпечні для здоров'я умови праці. Зазначає, що висновок суду про недостатність кваліфікації ОСОБА_1 для виконання обов'язків по прийому проб не відповідає обставинам справи, оскільки останній було наглядно продемонстровано в чому саме полягає дана робота. Вважає, що ним була доведена відсутність ОСОБА_1 27 лютого 2008 року на робочому місці без поважної причини, у зв'язку з чим їй і була оголошена догана. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01 червня 1995 року працювала лаборантом хімічного аналізу центральної лабораторії ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», у зв'язку з отриманням професійного захворювання з 04 жовтня 2005 року була переведена на посаду контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів
2
центральної заводської лабораторії. У січні 2006 року їй було присвоєно 4 розряд контролера, а у жовтні цього ж року звільнено за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників.
Наказом №1110/оп від 14 березня 2007 року на підставі рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23 лютого 2007 року позивачку було поновлено на роботі на посаді контролера. Цим же наказом у зв'язку з відсутністю вказаної посади зобов'язано ОСОБА_3 провести заходи, спрямовані на переведення ОСОБА_1 на іншу роботу в товаристві згідно з її кваліфікацією, а у випадку неможливості такого переведення або відмови останньої звільнити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (том 2 а. с. 179, 190-191).
Наказом від 23 липня 2007 року №35 на контролера матеріалів, метала, напівфабрикатів та виробів 4 розряду ОСОБА_1 покладено обов'язки по прийманню зразків та ведення журналу надходження зразків на випробування в лабораторію контролю насосного виробництва, а також заповнення дублікатів даних двома мовами, у зв'язку з чим 20 жовтня 2007 року остання зверталася із заявою на ім'я голови правління ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», в якій вказувала, що не має необхідного обладнання для проведення робіт по перевірці якості зразків, що її не забезпечили посадовою інструкцією та інструкцією по техніці безпеки для контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів (том 1 а. с. 251, том 3 а. с. 19).
3 грудня 2007 року було затверджено регламент роботи контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів лабораторії контролю, при ознайомленні з якими позивачка зазначила, що роботодавець в односторонньому порядку змінює умови трудового договору та що вона згодна виконувати покладені на неї посадові обов'язки, якщо роботодавцем будуть створені безпечні та нешкідливі для її здоров'я умови праці (том 3 а. с. 20).
4 грудня 2007 року ОСОБА_1 зверталася до голови правління ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», в якій вказувала, що регламент роботи містить перелік робіт, необумовлених трудовим договором, та що вона погоджується здійснювати перевірку якості виготовлених зразків для проведення випробувань. Повторно просила скласти посадову інструкцію та інструкцію з техніки безпеки (том 3 а. с. 21).
20 лютого 2008 року було затверджено робочу інструкцію контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів, а 28 лютого 2008 року затверджено і введено в дію з 15 березня 2008 року стандарт підприємства (том 1 а. с. 7-10, 11-18).
Відповідно до п. 2.1.1 зазначеної інструкції контролер зобов'язаний приймати проби металів і матеріалів з відповідними цим пробам нарядами від структурних підрозділів товариства у механічній майстерні лабораторії.
23 лютого 2008 року ОСОБА_1 зверталася із заявою до технічного директора ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», в якій висловила свою незгоду на виконання обов'язків по прийманню проб, у зв'язку з тим, що для виконання цієї роботи вимагалось постійне знаходження в механічній майстерні з металоріжучими верстатами, а згідно з висновком МСЕК їй протипоказаний контакт з алергенами, про що вона зазначала в заяві про переведення її контролером і надавала відповідні медичні висновки (том 1 а. с. 247).
У повідомленні начальника ЦЛ ОСОБА_4 начальнику УК ОСОБА_5 вказано, що у зв'язку з пропозицією ВКК про надання роботи лаборанту-хіміку ЦЛ ОСОБА_1 не пов'язаної з контрактом шкідливих речовин центральна лабораторія пропонує їй роботу контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів, де контакт зі шкідливими виробничими факторами на робочому місці відсутній (том 3 а. с. 53).
з
Листом фтизіатричної МСЕК від 23 травня 2005 року було повідомлено голову комісії з питань охорони праці ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», що працездатність позивачки обмежена і що їй протипоказана праця з впливом токсичних, подразнюючих та алергуючих речовин (том 1 а. с. 233). А з консультативного висновку алерголога Сумської обласної клінічної лікарні вбачається, що ОСОБА_1 рекомендоване раціональне працевлаштування на робочому місці, не пов'язаному з технічним маслом, паливно-мастильними матеріалами, хімреактивами (том 1 а. с. 234).
На підставі доповідної записки, в якій було повідомлено начальника УП ОСОБА_3, що ОСОБА_1 27 лютого 2008 року з 12 год. 15 хв. до 13 год. була відсутня на роботі без дозволу безпосереднього керівника, наказом від 26 березня 2008 року №1477/ок останній оголошено догану, яку було визнано дійсною рішенням КТС від 28 травня 2008 року (том 2 а. с. 67, 68, 131).
Наказом від 30 травня 2008 року №2961/ок за відмову 17 та 18 квітня 2008 року виконати змінне завдання, пов'язане з прийняттям проб для випробувань, які надходять до лабораторії, позивачці оголошено догану (том 1 а. с. 61).
Наказом від 03 липня 2008 року №3724/ок за відсутність ОСОБА_1 27 лютого 2008 року з 12 год. 15 хв. до 13 год. на роботі, за відмову 17, 18 квітня та 4, 16 червня 2008 року виконати змінне завдання, пов'язане з прийняттям проб для випробувань, які надходять до лабораторії, останню звільнено з роботи за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку за п. З ч. 1 ст. 40 КЗпП України (том 1 а. с. 78).
Як пояснив в суді першої інстанції свідок ОСОБА_6 - інженер ЦЗЛ 2 категорії, у механічній майстерні знаходяться металоріжучі верстати, з інструкції по експлуатації яких вбачається, що вони заправляються технічним маслом та охолоджувальною хімічною рідиною. У санітарних правилах для механічних цехів (обробка металів різанням) вказано, що в таких виробничих приміщеннях присутні шкідливі речовини, зокрема, мінеральні масла, які проникають через органи дихання та мають подразнюючу і токсичну дію (том 1 а. с. 156, 161, том 3 а. с. 82-83). Необхідність дотримання зазначених санітарних правил підтвердив і представник відповідача в судовому засіданні в місцевому суді.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що відповідач, всупереч ч. 2 ст. 32 КЗпП України, перемістив позивачку на роботу протипоказану за станом її здоров'я.
Всупереч ст. 60 ЦПК України ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень, що особисто для ОСОБА_1 були створені безпечні та нешкідливі умови праці.
Доводи апелянта про те, що висновок суду про недостатність кваліфікації ОСОБА_1 для виконання обов'язків по прийому проб не відповідає обставинам справи, оскільки останній було наглядно продемонстровано в чому саме полягає дана робота, є необгрунтованим, оскільки згідно з п. 29 Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників кваліфікаційними вимогами до посади техніка-лаборанта є базова або неповна вища освіта відповідного напрямку підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст). У позивачки ж потрібної освіти немає.
Крім того, зі стандарту підприємства СТП 60.01-2005, який діяв до введення в дію СТП 60.01-2008 вбачається, що проби і наряд від замовників приймав інженер механічної лабораторії (том 1 а. с. 128-130).
Таким чином, місцевим судом вірно встановлено, що робочою інструкцією від 20 лютого 2008 року на позивачку було покладено обов'язки, яких вона раніше не виконувала,
4
тобто було змінено умови її праці без додержання встановленого трудовим законодавством порядку.
Доводи апелянта про відсутність ОСОБА_1 27 лютого 2008 року з 12 год. 15 хв. до 13 год. на робочому місці, що і стало підставою для застосування до неї першої догани, є необгрунтованими за тих обставин, що у трудовому законодавстві поняття «відсутності на роботі» та «відсутності на робочому місці» не є тотожними. Територію товариства ж позивачка могла покинули лише за наявності відповідної записки про звільнення, яка надається керівником.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта і в тій частині, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 10 ЦПК України, зробивши висновок, що саме «роботодавець повинен в односторонньому порядку доводити вину працівника, а останній повністю звільнений від надання доказів з цього приводу». Є абсолютно вірним висновок суду про те, що в силу ст. 10 ЦПК України саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарних проступків і суд обгрунтовано вважав, що відповідач таких доказів не надав. Стосовно звільнення, як посилається апелянт, позивачки від надання доказів, місцевий суд ніяких рішень не приймав.
Є необгрунтованим посилання апелянта і на те, що встановивши факт відмови позивачки від роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці «суд повинен був застосувати положення ст. 36 КЗпП України і змінити формулювання причин звільнення без поновлення її на роботі». Підстав для такого рішення у суду не було, оскільки ніяких дій у відповідності з ч. З ст. 32 КЗпП України відповідач відносно позивачки не вживав, у той же час, умови праці позивачки ОСОБА_1 було змінено і цей висновок суду грунтується на матеріалах справи і не спростовується апелянтом.
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції ухвалене рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді