Справа №22-ц-4533/10 Суддя-доповідач - Жмака

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Жмаки В.Г.,

суддів - Сибільової Л.О., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2010 року, яким відмовлено в задоволенні її позовних вимог, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

При цьому вказує, що судом не були взяті до уваги документи, які свідчать про неодноразове застосування до відповідача попередження. Зазначає, що не давала згоди на проживання у квартирі, яка належить їй на праві приватної власності, членів сім'ї відповідача.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а. с.

12).

У зазначеній квартирі, крім самої позивачки, зареєстровані також її сини - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а. с. 13).

Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Згідно зч. 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

2

За таких обставин місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки остання всупереч ст. 60 ЦПК України не надала доказів на підтвердження того, що відповідач систематичним порушенням правил співжиття робить неможливим проживання з ним в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.

Так, висновком від 22 лютого 2009 року, затвердженим начальником Зарічного ВМ СМВ, встановлено лише, що між ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2 виник словесний конфлікт (а. с. 23). Перевіркою, проведеною Зарічним РВ СМУ на підставі заяви позивачки від 25 червня 2010 року, встановлено відсутність протиправних дій з боку відповідача (а. с. 39). Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 11 січня 2006 року встановлено, що у позивачки виник конфлікт з дружиною відповідача. Висновком від 13 серпня 2010 року, затвердженим в. о. начальника Зарічного РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області, встановлено, що в ході перевірки не виявлено факту порушення ОСОБА_2 громадського порядку. Будь-які заходи впливу за наслідками перевірок до відповідача взагалі не вживалися.

Посилання апелянта на те, що вона не давала згоди на проживання у квартирі членів сім'ї відповідача також не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки позов з цих підстав не заявлявся.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції ухвалене рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що у відповідності з ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді