Справа №22-ц-4846 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда

Категорія - 53 Суддя-доповідач - Жмака

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Жмаки В. Г.,

суддів -

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс»

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

встановила:

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Сумикомунтранс» на користь ОСОБА_1 10066,33 грн. заборгованості по заробітній платі, 1000 грн. судових витрат, а всього 11066,33 грн.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді Генерального директора ТОВ «Сумикомунтранс», за умовами контракту мав спрямувати наявні кошти підприємства на виплату заробітної плати працівникам підприємства, так і собі особисто, чого не було виконано в порушення вимог Закону України «Про оплату праці». Позивач не отримував заробітну плату за місцем роботи, оскільки перебував на лікарняному, а з 24 грудня 2009 року був звільнений з посади за прогул без поважних причин (п.4 ст.40 КзПП України), а оскільки в останній день позивач не працював, то належні йому виплати повинні бути виплачені не пізніше слідуючого дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок, з такою вимогою позивач не звертався.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 25 вересня 2009 року працював на посаді генерального директора ТОВ «Сумикомунтранс». Наказом № 28-к від 22 січня 2010 року він був звільнений з посади за п.4 ст.40 КзПП України з 24 грудня 2009 року. Остаточний розрахунок з позивачем проведений не був і заборгованість по заробітної платі, на день його звільнення, склала 10066 грн, 33 коп.

Факт існування заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 підтверджується довідкою про заборгованість від 23 липня 2010 року № 4-2-1855 і не заперечувався апелянтом в суді апеляційної інстанції.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невиконання відповідачем вимог ст.116 КЗпП України, про необхідність виплати працівникові при звільненні всіх сум, що йому належать, і на законних підставах стягнув заборгованість у повному обсязі.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта в тій частині, що позивач, перебуваючи на посаді Генерального директора товариства, неналежне виконував свої обов’язки за контрактом, з вимогою про проведення з ним розрахунку по заробітній платі до відповідача не звертався, а тому позов задоволено необґрунтовано, оскільки ці обставини не можуть бути підставами для відмови у виплаті заробітної плати чи скасування рішення суду про її стягнення, тим більше за умов, коли факт роботи позивача на посаді директора з 25 вересня 2009 року по 24 грудня 2009 року та нарахованої і не виплаченої йому заробітної плати відповідачем не заперечуються.

Є безпідставними також на думку колегії суддів і обґрунтування апелянтом своїх вимог, посиланням на ст. ст. 509, 510, 613 ЦК України, оскільки ці норми не врегульовують спірних правовідносин і при вирішенні даного спору не можуть бути застосовані.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 02 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -