Справа № 2-668/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 року. м. Суми.

Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого –судді Бойка В.Б.,

при секретарі –Москаленко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки, відсотків річних, інфляційних збитків,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 свої уточнені вимоги ( а.с. 29 ) мотивує тим, що 05 квітня 2006 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики посвідчений нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №981, згідно з яким позивач передав відповідачу гроші в сумі 198 580 гривень, зі сплатою 20 % річних від суми позики. Згідно п. 2 цього договору відповідач зобов’язався повернути дану суму до п’ятого квітня 2007 року із сплатою процентів у загальній сумі 39 719 гривень в обумовлені строки. Відповідач ОСОБА_2 порушив умови договору позики в частині належності та своєчасності виконання зобов’язань, тому, рішенням колегії суддів судової палати апеляційного суду Сумської області від 18.08.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в частині стягнення з ОСОБА_2 суму позики у розмірі 198 580 гривень, три відсотки річних у розмірі 3459 грн. 84 коп., інфляційних витрат у розмірі 41 188 грн. 35 коп. та пені у розмірі 70000 грн. 00 коп.

          Позивач зазначає, що не зважаючи на це, відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх договірних зобов”язань, тому позивач просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 3634014 гривень 00 копійок пені за період з 20.10.2009 року по 20.10.2010 року, 46 070 гривень 56 копійок інфляційних збитків за період з листопаду 2008 року по вересень 2010 року, а також 9 269 гривень 76 копійок відсотків річних за період з 01.04.2009 року по 20.10.2010 року.

          В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримав.

          Відповідач в судове засідання не з”явився, про час розгляду справи повідомлявся.

          Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

          Судом встановлено, що 05 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики відповідно до якого позивач передав відповідачу гроші в сумі 198580 гривень зі сплатою 20 % процентів річних зі строком повернення позики та відсотків в строк до 05.04.2007 року, а відповідач зобов’язувався повернути позику у розмірі 198580 грн. та відсотки у розмірі 39719 грн. у зазначений строк та місці виконання договору, а саме : в м. Суми, по вул.. Прокоф»єва, б. 44 кв.2. Вказаний договір був посвідчений нотаріально нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_3 ( а.с. 7 ).

          Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику, в даному випадку грошові кошти у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Факт ухилення відповідача від виконання своїх договірних зобов”язань підтверджується рішенням колегії суддів судової палати апеляційного суду Сумської області від 18.08.2009 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в частині стягнення з ОСОБА_2 суму позики у розмірі 198 580 гривень, три відсотки річних у розмірі 3459 грн. 84 коп., інфляційних витрат у розмірі 41 188 грн. 35 коп. та пені у розмірі 70000 грн. 00 коп. ( а.с. 10-12 ).

          Жодних доказів на підтвердження того, що кошти позивачу повертаються, а вищевказане рішення суду виконується, відповідач суду не надав.          

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором позики підлягають задоволенню у відповідності до ст. 625 ЦК України в частині стягнення 6 070 гривень 56 копійок інфляційних збитків за період з листопаду 2008 року по вересень 2010 року, а також 9 269 гривень 76 копійок відсотків річних за період з 01.04.2009 року по 20.10.2010 року.

          Між тим, суд не може погодитися із розміром нарахованої ОСОБА_1 розміру пені, оскільки вона значно перевищує суму боргу, а тому суд вважає на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України зменшити розмір неустойки та стягнути її з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 120 000 гривень 00 копійок.

          На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 1 700 гривень 00 копійок в рахунок повернення судового збору та 120 гривень 00 копійок в рахунок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи ( а.с. 1-2 ).

Керуючись ст.ст. 509, 526, 551, 611, 625, 1046 –1050 ЦК України , ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 120 000 гривень 00 копійок пені, 46 070 гривень 56 копійок інфляційних збитків, 9 269 гривень 76 копійок відсотків річних, 1 700 гривень 00 копійок в рахунок повернення судового збору та 120 гривень 00 копійок в рахунок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а разом : 177 160 гривень 32 копійки.

          Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до суду заяву про його перегляд.

Іншими особами рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

                    СУДДЯ В.Б. БОЙКО